Справа № 638/7294/22
Провадження № 2-ві/638/17/25
19 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Харкова Невеніцин Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м.Харкова Рибальченко Л.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, та визнання права власності в порядку спадкування, -
В провадженні судді Шевченківського районного суду м.Харкова Рибальченко Л.М. знаходиться вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 15.05.2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рибалченко Л.М. та заяву з матеріалами справи передано для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Частиною 7 статті 40 ЦПК України визначено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Рибальченко Л.М. обґрунтована тривалим розглядом справи, порушенням строків розгляду справи, суддя явно приймає сторону позивача, певним чином зацікавлена в розгляді справи.
Статтями 36,37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви, які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.
Так, 14.12.2022 в провадження судді Шевченківського районного суду м.Харкова Рибалченко Л.М. розподілено вищевказану цивільну справу.
Так, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Крім цього, частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та заяви про відвід не вбачається.
При цьому, незгода відповідача з підставами відкладення або оголошення перерви у судовому засіданні суддею, тобто ухвалами суду, постановленими у судовому засіданні, не може бути підставою для відводу, а є незгодою з процесуальними рішеннями судді.
Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, оскільки доводи заяви про порушення вимог процесуального законодавства свідчать про незгоду з процесуальними діями судді, що само по собі не є підставою для відводу судді, а відтак заява про відвід необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м.Харкова Рибальченко Л.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, та визнання права власності в порядку спадкування- відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Є.В.Невеніцин