Справа № 638/9042/25
Провадження № 6/638/258/25
Іменем України
19 травня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши подання представника Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харіної Ярослави Ігорівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, -
Представник Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харіна Ярослава Ігорівна звернулася до Шевечнківського районного суду м. Харкова із поданням, в якому просить суд: визначити частку майна ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з іншими особами; вирішити питання про звернення стягнення в межах виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника на частини квартири АДРЕСА_1 , одна з частин якої належить ОСОБА_1 на праві спільної власності, а інша частина належить йому ж на праві спадкування за законом, але не зареєстрована в установленому законом порядку, із зазначенням конкретних часток цього майна, належних боржнику на різних правах власності.
Ознайомившись з поданням та доданими до нього документами судом встановлено наступне.
Подання подане від імені Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та підписана представником Харіною Я. І., яка на підтвердження своїх повноважень додала до позовної заяви сформовану в електронній формі довіреність у порядку передоручення від 25.10.2023 року.
Відповідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до 1-3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно із ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з частиною сьомою статті 62 ЦПК України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У частинах першій, другій та четвертій статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це система, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми «Електронний суд», що розміщено за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Тому альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Пунктами 30-31 підрозділу 2 розділу III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Згідно з пунктами 32, 34, 35 підрозділу 2 розділу III Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
Отже, електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб ЕЦП. Електронна довіреність видається лише за умови підписання довірителем електронним ключем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд».
Довіреність, видана з дотриманням зазначених правил, як електронний документ не потребує будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Водночас у разі надходження звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, що визначений в електронному дорученні.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21, від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 300/8766/21, від 30 березня 2023 року у справі № 580/140/23, від 09 серпня 2023 року у справі № 285/5168/22, від 14 листопада 2023 року у справі № 2-564/09.
На додаток до викладеного, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України.
У довіреності у порядку передоручення від 25.10.2023 року, сформованої в системі «Електронний суд» 25.10.2023 року зазначено, що Шестопал Т. А. на підставі Витягу з ЄДР від 17.04.2023 року, уповноважила в порядку передоручення Харіну Я. І. представляти інтереси Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Однак, до матеріалів подання не додано доказів підписання повіреним (Шестопал Т. А.) електронним ключем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд», вищевказаної довіреності у порядку передоручення.
Отже, до подання, яке подане Харіною Я. І., в інтересах Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не долучено належних доказів повноважень представника, особи, якою підписано подання, а тому воно підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відтак, оскільки нормами ЦПК України не передбачено повернення подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника,, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо повернення позовної заяви.
Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 58, 62, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Подання представника Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харіної Ярослави Ігорівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя В. В. Щепіхіна