Справа № 638/3607/24
Провадження № 6/638/257/25
15 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
за участю секретаря - Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника, -
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович звернувся в порядку ст.439 ЦПК України до Шевченківського районного суду м.Харкова із поданням про примусове проникнення до житла боржника.
Подання мотивоване тим, що у нього на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває зведене виконавче провадження АСВП №73680417. Постанова про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження була надіслана. На вимогу приватного виконавця протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження боржником декларацію про доходи та майно не надано. Зазначає, що будучи достовірно обізнаним з наявністю виконавчого провадження, боржник не подав декларацію про доходи та майно, будь-яких причин поважності невиконання законних вимог виконавця не надав. Виходячи з наведеного, боржник повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, однак жодним чином не реагував, чим чинив цьому перешкоди.. Отже, виконавцем вичерпним чином вжиті заходи примусового виконання рішення для задоволення вимог стягувача, шляхом звернення стягнення на кошти та рухоме майно боржника, однак такі заходи не призвели до очікуваного результату - повного та фактичного виконання судового рішення, за якими видані виконавчі документи.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився, просив розглянути подання за його відсутності.
У відповідності до ч.2 ст.439 ЦПК України сторони виконавчого провадження в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали подання та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває зведене виконавче провадження АСВП №73680417 з примусового виконання виконавчого листа № 638/5035/22 виданого 20.11.2023 документ видав: Харківський апеляційний суд про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 150000 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 5000.00 грн та судовий збір 1250.00 грн. АСВП: 73677685; виконавчого листа № 638/5035/22 виданого 20.11.2023 документ видано Харківським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 184533.80 грн. витрати на правничу правову допомогу у сумі 5000.00 грн та судовий збір 1250.00 грн. АСВП: 73677219; виконавчого листа № 638/3607/24 виданого 16.12.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у загальному розмірі 221745 (двісті двадцять одна тисяча сімсот сорок п'ять) гривень 08 копійок, які складаються з інфляційних витрат у розмірі 185964,71 грн. та 3 відсотків річних у розмірі 35780,37 грн. АСВП: 77270111; виконавчого листа № 638/3607/24 виданого 16.12.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок. АСВП: 77271009.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.
Перелік прав та обов'язків виконавця визначений ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
В ч. 8 зазначеного Закону визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу
Проаналізувавши викладене, суд прийшов до висновку, що приватним виконавцем не дотримано вимог ч.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо періодичних перевірок у визначені Законом строки щодо виявлення рахунків боржника (не рідше ніж один раз на два тижні), щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (не рідше ніж один раз на три місяці). Згідно документів, доданих приватним виконавцем до подання відсутні належні докази, які б підтверджували здійснення ефективних, своєчасних і в повному обсязі дій, щодо перевірки наявності коштів боржника у національній та іноземній валютах, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що дане подання є передчасним.
Крім того, відповідно до ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Згідно ст.ст.12, 29 Загальної декларації прав людини 10.12.1948 року, ст.ст.8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 16.12.1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Між тим, виходячи зі змісту зазначеної статті, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії.
Копії матеріалів виконавчого провадження, якими обґрунтував приватний виконавець своє подання, і додані до подання, не містять доказів про те, що боржника було повідомлено про проведення виконавчих дій з виходом до належного йому нерухомого майна, оскільки приватним виконавцем не надано жодних підтверджуючих документів з вимогою забезпечення приватному виконавцю безперешкодного доступу до квартири АДРЕСА_1 та підтвердження про їх вручення.
Суд не приймає до уваги акт приватного виконавця від 26.03.2025 року, оскільки з акту не вбачається, яким чином було встановлено, що саме боржник ОСОБА_1 не допустила приватного виконавця до проведення виконавчих дій або перешкоджала приватному виконавцю у його вільному доступі до житла.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що дане подання є передчасним та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 439 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд м.Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: