Рішення від 12.05.2025 по справі 390/1338/24

Справа № 390/1338/24

Номер провадження 2/404/3326/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

12 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, в результаті утворилась заборгованість у розмірі 17415 грн. З урахуванням викладеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2024 року цивільну справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 грудня 2024 року цивільну справу передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 січня 2025 року прийнято до розгляду матеріали справи, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином. Клопотань, заяв, відзиву на позов не подавала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 08 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-8307167 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.1.1., 1.2 договору, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 4300,00 грн. на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

08 червня 2023 року ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-8307167 від 08 червня 2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 19 січня 2024 року з відміткою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та додатком до нього.

Всупереч умов договору № 00-8307167 від 08 червня 2023 року відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 17415,00 грн., яка складається з наступного: 4515,00 грн. - заборгованість по кредиту; 12900,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 18 грудня 2023 р. -29 травня 2024 р.

За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 215 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору строк дії кредитної лінії 120 днів.

Відповідно до п.1.4 тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.4.1 договору знижена процентна ставка становить 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1 даного договору.

Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Відповідно до п.1.4.2 договору стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

У відповідності до п.1.4.4 договору позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до споживача та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.

Невід'ємною частиною даного договору є графік платежів, відповідно до якого встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка (Додаток №2).

З огляду на вищезазначене, відповідач, під час укладення договору ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловила та з ним погодилась, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, про що свідчать електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).

18 грудня 2023 року ТОВ «Качай гроші» та позивач уклали договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Список з переліком особистих даних боржників, розміри грошових зобов'язань кожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.

Відповідно до договору факторингу № 1-18122023 від 18 грудня 2023 року датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали акт приймання-передачі згідно з додатком №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 1-18122023 від 18 грудня 2023 року від ТОВ «Качай гроші» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17415 грн.

Позивач не здійснював нарахувань за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, матеріали справи свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положенняст.638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. 3, 4. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважаться таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного, у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин мас бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний, цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряться за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормами ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1статті 1078 ЦК України).

Статтею 1080 ЦК України визначено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріали справи свідчать проте, що відповідач має непогашену заборгованість згідно до розрахунку заборгованості перед ТОВ «ФК «ЕЙС», який являється новим кредитором за кредитним договором № 00-8307167 від 08 червня 2023 року.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що судом установлено, що у відповідача утворились заборгованість перед позивачем за кредитним договором, що свідчить про неналежне виконання умов укладеного кредитного договору, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: договір про надання правничої допомоги; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги; свідоцтво адвоката, довіреність адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, ціни позову, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. правової допомоги.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 7,12, 13,76-81,89,141,247,263-265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-8307167 від 08 червня 2023 року у сумі 17415,00 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 20.05.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова

Попередній документ
127446227
Наступний документ
127446229
Інформація про рішення:
№ рішення: 127446228
№ справи: 390/1338/24
Дата рішення: 12.05.2025
Дата публікації: 21.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.05.2025)
Дата надходження: 30.12.2024
Предмет позову: стягнення боргу
Розклад засідань:
05.03.2025 11:30 Кіровський районний суд м.Кіровограда
12.05.2025 09:15 Кіровський районний суд м.Кіровограда