Справа № 404/8994/24
Номер провадження 2/404/2479/24
12 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
У жовтні 2024 року до суду звернувся представник Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, просив суд стягнути з відповідача на користь банку кредитну заборгованість померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у сумі 64 972,77 грн. в межах вартості одержаного у спадщину майна та розмірі, який відповідає її частці у спадщині та суму судового збору у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що 20 жовтня 2021 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 35_047, відповідно до умов якого банк шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 грн. на споживчі цілі строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19 жовтня 2026 року зі сплатою процентів у розмірі 46% річних.
Крім того, 06 січня 2022 року позичальником була підписана заява про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до заяви про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) банком позичальнику було надано кредит у розмірі 10 000 грн. зі сплатою 38,0% річних, строком, відповідним строку дії платіжної картки.
Банком на картковий рахунок ОСОБА_2 було встановлено кредитну лінію (надано кредит) у розмірі 10 000 грн. на споживчі цілі з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 06 грудня 2026 року зі сплатою процентів у розмірі 38% річних.
Вказано, що позичальник розпочав користуватися кредитними коштами, використовував їх на власні потреби.
19 липня 2022 року банку стало відомо про смерть ОСОБА_2 .
Станом на день смерті заборгованість боржника перед банком склала 64 972,77 грн. з яких: 54 371,42 грн. - заборгованість за договором про споживчий кредит № 35_047 від 20 жовтня 2021 року, в тому числі заборгованість за основним боргом - 51 889,69 грн. та процентів за користування кредитом - 2 481,73 грн.; 10 601,35 грн. - заборгованість за кредитом, встановленому по рахунку на підставі заяви про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу від 06 січня 2022 року, в тому числі з заборгованості за основним боргом - 9 579,79 грн. та процентів за користування кредитом - 1 021,56 грн.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч. 2 цієї статті.
Представник позивача зазначав, що 23 травня 2023 року банком на адресу Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 було направлено заяву № 55/5.5-02/19916/2023 щодо повідомлення про спадкоємців боржника ОСОБА_2 . У відповідь 24 травня 2023 року за № 1083/02-14 нотаріальною конторою було повідомлено про те, що спадкоємці ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертались.
20 серпня 2024 року банком на адресу нотаріальної контори було направлено заяву щодо повідомлення про спадкоємців боржника. У відповідь нотаріальною конторою було повідомлено про те, що у випадку оформлення спадщини, вимоги АТ «Ощадбанк» щодо повідомлення спадкоємців ОСОБА_2 про наявність вимог кредитора будуть доведені до відома спадкоємців, які прийняли спадщину.
ОСОБА_2 на момент смерті був одружений з відповідачем ОСОБА_1 . На момент смерті відповідач була зареєстрована та проживала з померлим за однією адресою: АДРЕСА_1 .
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 вересня 2024 року вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 3510100000:13:083:0028, площа 0,065 га, за тією ж адресою. Зазначене мано набуто відповідачем 03 серпня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу № 746 від 03 серпня 2017 року, тобто у шлюбі з померлим позичальником.
Вважає, що померлому належить 1/2 частка вищевказаного будинку та земельної ділянки, а відтак ОСОБА_1 , яка на момент смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним та не подала заяву про відмову від спадщини, успадкувала майно, яке належало померлому ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
АТ «Ощадбанк» вправі вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом, оскільки обов'язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до розміру часток кожного з них.
Ухвалою судді від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Витребувано з Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1: копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг зі Спадкового реєстру із відомостями про наявність/відсутність посвідченого ОСОБА_2 заповіту; з відділу з питань нотаріату у Кіровоградській області Управління нотаріату Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): копію справи щодо державної реєстрації 03 серпня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Стоєвою Г.Ф. договору-купівлі продажу № 746 від 03 серпня 2017 р. житлового будинку АДРЕСА_2 ; з Центру надання адміністративних послуг м. Кропивницького «Прозорий офіс»: інформацію щодо кола осіб, які станом на 14 червня 2022 року проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
29 листопада 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що всупереч пп.2 п.5.3.13 договору про споживчий кредит № 35_047 від 20 жовтня 2021 року, договір не був укладений в інтересах сім'ї і одержані кошти не були використані на потреби сім'ї та всупереч пп.3 п.5.3.13 вона не була згодна з укладенням цього договору та не надала жодних письмових підтверджень, що ознайомлена з умовами договору і ніяких заперечень щодо його положень та укладення не мала.
Вказані договори були укладені потай і про існування кредитних зобов'язань стало відомо зі змісту позовної заяви. Жодних документів, виданих на ім'я відповідача та згода на обробку даних відповідачем банку під час оформлення кредиту ОСОБА_2 не надавалось.
У строк визначений п. 3.9.3.2 договору жодних вимог дружині позичальника від банку не надходило, що підтверджує те, що вона не знала та не могла знати про існування зобов'язань ОСОБА_2 перед банком.
Квартальна та сусіди можуть підтвердити той факт, що ОСОБА_2 зловживав алкоголем і всі кошти витрачав виключно на свої власні потреби. Дружина утримувала себе, господарство, будинок та купувала все в будинок виключно за кошти, отримані в якості заробітної плати, а також кошти отримані від колишнього зятя, який їх пересилав з Польщі, а відтак будь-яке майно у ОСОБА_2 відсутнє і ним з моменту купівлі будинку нічого в дім не купувалося.
Вказано, що окрім того, від першого шлюбу ОСОБА_2 мав доньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , тому вважала, що маючи власне майно, справедливо було, щоб увесь спадок ОСОБА_2 отримали його діти та не претендувала на спадщину. Коло спадкоємців, тобто належних відповідачів, не встановлено.
Позивачем не доведено обов'язкових обставин, які дають правові передумови для покладення на спадкоємця померлого обов'язку повернути борг кредитору спадкодавця, а саме факту наявності, об'єму, вартості спадкового майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_2 , тому вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Додатково зазначала, що позивач вказує про те, що дізнався про смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так 16 січня 2023 року сплив шестимісячний термін. 09 серпня 2022 року на підставі претензії позивача було заведено спадкову справу. У період з 19 липня 2022 року по 19 липня 2023 року вимоги від позивача до відповідача не надходили.
Вважає, що позивачем не було дотримано строків визначених у ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, будинок та земельна ділянка не переходила у спадок відповідачу, жодного майна від померлого не успадкувала, окрім дружини у померлого були діти, відтак відсутні підстави для задоволення позову.
05 грудня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача. Вказано, що для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Вважає, що банком не пропущено 6-місячний термін, протягом якого кредитом може звернутися із вимогою до спадкоємця.
ОСОБА_2 на момент смерті був одружений з ОСОБА_1 , яка була зареєстрована та проживала з померлим за однією адресою. В силу ст. 1268 ЦК вважається такою, що прийняла спадщину. Не заявила про відмову від прийняття спадщини.
Відповідач не надала що будинок та земельна ділянка нею були придбані за особисті кошти, не надала докази походження коштів та спрямування грошових коштів саме для придбання нового нерухомого майна.
12 грудня 2024 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив. Вказано, що у п. 22 та 23 договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 746 від 03 серпня 2017 року, чітко зазначено, що гроші, які сплачені за нерухомість, не є їх з чоловіком спільною сумісною власністю, а перебувають у її особистій приватній власності.
Раніше відповідачу належала квартира АДРЕСА_3 . Вказану квартиру вона отримала у спадок від матері. Саме від продажу вказаної квартири 03 серпня 2017 року відповідач отримала кошти, за які і була придбана нерухомість за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачем не спростовано ані факту обізнаності відповідачем про існування борг, а ні встановлено належним чином кола спадкоємців, а ні дотримання строків, передбачених ст. 1281 та ст. 1282 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач заперечила проти позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом установлено, що 20 жовтня 2021 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 35_047, відповідно до умов якого банк шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 грн. на споживчі цілі строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19 жовтня 2026 року зі сплатою процентів у розмірі 46% річних.
06 січня 2022 року позичальником ОСОБА_2 була підписана заява про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до заяви про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) банком позичальнику було надано кредит у розмірі 10 000 грн. зі сплатою 38,0% річних, строком, відповідним строку дії платіжної картки.
Банком на картковий рахунок ОСОБА_2 було встановлено кредитну лінію (надано кредит) у розмірі 10 000 грн. на споживчі цілі з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 06 грудня 2026 року зі сплатою процентів у розмірі 38% річних.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Станом на день його смерті заборгованість перед банком склала 64 972,77 грн. з яких: 54 371,42 грн. - заборгованість за договором про споживчий кредит № 35_047 від 20 жовтня 2021 року, в тому числі заборгованість за основним боргом - 51 889,69 грн. та процентів за користування кредитом - 2 481,73 грн.; 10 601,35 грн. - заборгованість за кредитом, встановленому по рахунку на підставі заяви про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу від 06 січня 2022 року, в тому числі з заборгованості за основним боргом - 9 579,79 грн. та процентів за користування кредитом - 1 021,56 грн.
Банком на адресу Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 09 серпня 2022 року було направлено лист-вимогу.
20 січня 2023 року банком направлено до нотаріальної контори заяву - вимогу кредитора спадкодавця.
23 травня 2023 року банком надіслано на адресу нотаріальної контори заяву з проханням повідомити чи звертались спадкоємці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2
24 травня 2023 року нотаріальною конторою було повідомлено про те, що спадкоємці ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертались.
20 серпня 2024 року банком направлено до нотаріальної контори листа та 27 серпня 2024 року отримано відповідь про те, що претензія кредитора отримана, зареєстрована та долучена до спадкової справи.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, № 79184959 від 18 листопада 2024 року, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа № 69564216, номер у нотаріуса № 462/2022.
Зазначена спадкова справа заведена по претензії кредитора АТ «Ощадбанк».
Відомості про спадкоємців відсутні, коло спадкоємців не відоме.
Так, зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови договору щодо строків повернення позики чи сплати її частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину;- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду № 615/473/20 від 24.11.2021 року.
Відповідно до частин 2, 3 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або заявила вимоги про відмову від прийняття спадщини.
Встановлено, що позичальник ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружина відповідач були зареєстровані на день смерті спадкодавця за однією адресою.
Така ж сама адреса зазначена і у договорі про споживчий кредит № 35_047, і у заяві про приєднання (встановлення відновлювальної кредитної лінії) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу.
До обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин саме щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення саме розміру та вартості успадкованого ним майна.
Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити саме спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки: 396458891, від 25 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 належить житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок та земельну ділянку ОСОБА_1 набула на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 746, від 03 серпня 2017 року.
Як зазначав представник позивача вказаний будинок та земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, як майно набуте за час шлюбу. Вважає, що померлому належить 1/2 частка вказаного будинку та земельної ділянки відповідач, яка на момент смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним та не подала заяву про відмову від спадщини успадкувала майно, яке належало померлому на праві спільної сумісної власності.
Однак, з вказаними доводами суд не погоджується, оскільки як встановлено судом, на час відкриття спадщини та на день розгляду справи в суді, будинок в якому зареєстрований спадкодавець належить відповідачу ОСОБА_1 та є її особистою приватною власністю і відповідно не входить до спадкової маси.
У договорі купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 746 від 03 серпня 2017 року зазначено, що гроші, які сплачені за нерухомість не є їх з чоловіком спільною сумісною власністю, а перебувають у її особистій приватній власності. Заявою ОСОБА_2 підтвердив, що нерухомість , яка є предметом договору купівлі-продажу, придбавається у власність дружини (купується) за її особисті кошти.
Відомості про наявність іншого спадкового майна у суду відсутні та в ході розгляду справи не встановлено.
З урахуванням наведеного, у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
В той же час, позивачем не доведено обставини, на які посилається, як на обґрунтування своїх вимог і підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, не стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору, оскільки позивачу повністю відмовлено в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76,81, 141, 257, 265, 272, 289, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. В. Панченка, буд. 9, код 09323408.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова