Справа № 404/84/25
Номер провадження 2/404/22/25
01 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: г оловуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Солук О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про скасування обтяження на майно,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 8067827; зареєстровано: 14.10.2008 14:47:33 за номером 8067827 реєстратором: Державний нотаріальний архів в АДРЕСА_1 ; підстава обтяження: постанова, 5786 від 04.02.2004, Державна виконавча служба Кіровського району, 103; об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.30).
Позивач та її представник в підготовчому засіданні заяв, клопотань не заявляли, не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву (вх. № 17084 від 29.04.2025 року) про визнання позовних вимог та проведення розгляду справи за його відсутності, (а.с.35-38).
Розглянувши заяву відповідача про визнання позовних вимог, проаналізувавши норми цивільного процесуального права, суд встановив таке.
Згідно із частиною першою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати. Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За положеннями частин першої-другої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.
У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Від визнання позову слід відрізняти визнання фактів. Факти може визнати й позивач. Визнання стороною в суді фактів, яким друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковим. Суд може вважати визнаний факт встановленим, коли у нього не виникає сумніву в тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів і не зроблено під впливом обману, насильства, погрози, помилки. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку підлягають встановленню. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, провадження № 61-39156св18.
Визнання позову відповідачами не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи, що вирішуючи спір по суті суду слід дослідити матеріали справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам та ухвалити судове рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходячи виключно із факту визнання позову відповідачем, такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.
Проте, в даній справі визнання відповідачем позову суперечить закону і визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи не може призвести до ухвалення законного і обгрунтованого рішення, вітак, суд відмовляє у прийнятті заяви відповідача про визнання позовних вимог.
Отже, при підготовці справи до судового розгляду по суті були проведені підготовчі дії, передбачені статтею 197 Цивільного процесуального кодексу України. Суд вважає їх достатніми для закриття підготовчого провадження в справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Спір між сторонами не врегульовано.
За змістом частини другої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України визначено що, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.
Відповідно до пункту 15 частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За змістом пункту 3 частини другої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 49, 175, 197, 200, 206, 223, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України суд,
У прийнятті заяви про визнання позовних вимог відповідачем по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про скасування обтяження на майно, відмовити.
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Призначити судове засідання на 08 липня 2025 року о 12 год 00 хв.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Фортечного районного суду міста Кропивницького за адресою: 25009, місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7 (2 поверх, зал № 12).
У судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 06.05.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка