Рішення від 20.05.2025 по справі 343/1591/24

Справа №: 343/1591/24

Провадження №: 2/343/58/25

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Керніцького І. І.,

з участю: секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з представником позивача в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/1591/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про відновлення порушеного права внаслідок неправомірних дій надавача банківських послуг,

за участю: представника позивача - адвоката Комарницького Е.Г.,

представниці відповідача - адвокатки Рокетської С.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Долинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відновити йому залишок кредитних коштів на додатковому рахунку НОМЕР_1 до договору SAMDNWFC00075265814 від 24.03.2022 до стану здійснення несанкціонованих операцій станом на 22.00 год 04.01.2024 року до 58432,60 тис. грн та списати нараховані на цю суму відсотки, комісії, а також повернути безпідставно стягнуті кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості та нарахованих відсотків до моменту постановлення судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він при спробі здійснити розрахунок в магазині безконтактно за допомогою терміналу виявив нестачу коштів на своєму рахунку, через що вирішив перевірити його та звернувся в у відділення АТКБ «Приват Банк» в м.Долина.

Працівниками банку було проведено перевірку та надано банківську виписку за якою він дізнався, що з його банківської карти за рахунком НОМЕР_1 в період з 04.01.2024 по 05.01.2024 починаючи з 22.00 год 04.01.2024 до 05.18 год 05.01.2024 було проведено 76 систематичних безготівкових списань коштів на рахунки невідомої установи «Oculus Digital» розташованої Dublinі, кожне у сумі 19,99 USD (768,85 грн.).

Таким, чином за рахунок кредитного ліміту, зловмисники в обхід електронної системи захисту банку зняли з його кредитного рахунку суму в розмірі 58 432,6 грн. до цього сума кредиту складала 946,38 грн. при цьому жодних повідомлень від банку про зняття таких коштів чи повідомлень про надання дозволу на збільшення кредитного ліміту він не отримував.

Оскільки, він став жертвою протиправних дій з боку невідомої йому особи, тому одразу звернувся до поліції, де відповідно було відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України, номер кримінального провадження: 12024091160000019.

Після цього, у січні 2024 року він подав відповідачу заяву на повернення коштів, які він втратив не зі своє вини, а через не досконалу роботу служби безпеки банку. За результатами звернення відповідач лютого по березень 2024 року провів декілька зарахувань коштів на його кредитний рахунок НОМЕР_1 в загальному розмірі (16597,75+12102,30=25700,05 грн.) 28700,05 грн.

Проте з квітня відповідач припинив здійснювати повернення коштів, однак не припинив проводити нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які він не отримував. З цих причин він звернувся на гарячу лінію відповідача, та просив надати певні роз'яснення з приводу виниклої ситуації, однак жодного разу не отримав однозначної відповіді.

Тому, 17.04.2024 та повторно 30.04.2024 він звернувся із письмовим звернення до відповідача, яким просив негайно відновити залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахунком договору SAMDNWFC00075265814 до стану здійснення несанкціонованих операцій та списати нараховані на цю суму відсотки, комісії.

У відповідь на його звернення відповідач надав відповіді за якими повідомив, що за його зверненням банком була ініційована претензійна робота, згідно з правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard, за результатами оскарження, претензійна робота була виграна. Але у відповідності до Правил Міжнародної платіжної системи, встановлено ліміт на проведення операцій по оскарженню у кількості не більше 35 заявок.

Відповідач послався на те, що списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV-коду, терміну дії.

З даної відповіді слід розуміти, що відповідач, не має наміру більше працювати у напрямку повернення коштів, відновити йому залишок кредитних коштів на рахунку до стану здійснення несанкціонованих операцій чи припинити нарахування відсотків за кредитом та списати заборгованість.

Банком не було встановлено його вини у передачі ним його персональних даних третім особам, доказом цього слугує повернення частина коштів самим відповідачем. Проте, не зважаючи на цю обставину, він стверджує, що він допустив порушення і між ними було укладено кредитний договір, тому він зобов'язаний повернути кошти. Отже враховуючи обставини справи слід дійти висновку, що у такий спосіб відповідач вирішив за його рахунок відшкодувати свої збитки та отримати при цьому прибуток з відсотків, які він змушений буду йому оплатити, крім цього відповідач нарахував відсотки і на суму повернутих 28 700,05 грн.

На сьогоднішній день залишок коштів, які не санкціоновано були списані з його кредитного рахунку та не повернуті чи списані банком до кредитного ліміту, який існував до моменту вчинення третіми особами неправомірних дій становить (58432,6грн.-28700,05=29732,55) 29 732,55грн. без нарахованих відповідачем відсотків.

03 та 25 жовтня 2024 року на адресу суду від представника АТ КБ «Приватбанк» - Рокетської С.В. через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У письмових поясненнях йдеться, що ОСОБА_2 свої вимоги мотивує тим, що з його рахунку в період з 04.01.2024 по 05.01.2024 проведено 76 транзакцій по списанню коштів на рахунки невідомої установи " Oculus Digital " розташованої в Dubini кожне списання в сумі 19,99 USD, таким чином знято кошти в сумі 58 432,6 грн за рахунок кредитного ліміту.

В ході звернення клієнта 05.01.2024 інцидент зареєстровано в ПК "Opereta". Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, СВВ, термін дії. Вхід в додаток П24 не фіксується на момент здійснення транзакцій. Зміна паролю не проводилась."

У своєму письмовому та онлайн зверненні на лінію клієнтської підтримки клієнт ОСОБА_1 повідомив, що обставини списання кредитних коштів з карткового рахунку НОМЕР_2 йому не відомі, ліміт не піднімав, sim-картку НОМЕР_3 мобільного “фінансового» номера в період оспорюваних транзакцій нікому не передавав.

Після зверення клієнта картковий рахунок НОМЕР_2 було заблоковано з внесенням відповідної заявки до МС.

Як один з імовірних варіантів списання оспорюваних платежів можна розглядати, окрім класичного розголошення даних картки стороннім особам, так і варіант компрометації даних картки самим клієнтом в ході здійснення платежів на сторонніх мерчантах, а саме погодження на акційні підписки, тощо.

Банком, в інтересах клієнта ОСОБА_1 проводилась претензійно-позовна робота з банком-еквайєром, претензії виграно. Кошти в сумі 26909,75 грн зараховано в лютому-березні 2024 клієнту на картку НОМЕР_4 .

За результатами перевірки провини банку не встановлено, відповідальність клієнта.

Здійснене банком списання грошових коштів не може вважатись безпідставним. Звертають увагу, що право власності на кошти, після їх перерахування на розрахункові рахунки набуває одержувач, і в разі бізпідставного їх отримання несе відповідальність за ст.1212 ЦК України. Таким чином, оскільки обставини вчинення порушень і неправомірних дій з боку банку позивачем не доведено, вказане виключає відповідальність відповідача згідно з умовами договору та вимогами законодавства.

В підготовче судове засіданні позивач ОСОБА_1 не прибув

Представника позивача - адвокат Комарницького Е.Г. в підготовчому судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених в ньому та просив позовні вимоги задовольнити.

У підгогтовчому судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рокетська С.В. позов не визнала, з підстав зазначених у поясненнях, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» позивачу відкриті рахунки НОМЕР_5 і додатковий рахунок до договору SAMDNWFС00075265814, в свою чергу видана платіжна картка "Універсальна кредитна картка" 5363542098589253 випущена 15.08.2023 клієнтом ОСОБА_1 , перевмпущена на відділенні картка 4149629362310369.

Вбачається із матеріалів справи рух коштів:

Згідно виписки по картці НОМЕР_2 ОСОБА_1 (SAMDNWFC00075265814) встановлено, що кошти в сумі 58 432,6 грн були списані в період 04.01.2024 - 05.01.2024 з карткового рахунку через мерчант стороннього заграничного банку, а саме: TWITERM - 76 транзакції на суму 58432,6 грн (IRL OCULUS DIGITAL MJ49NUP, 4 GRAND CANAL SQ P 10 Одяг та взуття Oculus Digital MJ49NUP, Dublin).

Звертаючись з вказаним позовом, позивач зазначав, що вказані платіжні операції були проведені без його згоди та відома, він дізнався про них тільки 05.01.2024 при спробі здійснити розрахунок в магазині безконтактно за допомогою терміналу виявив нестачу коштів на своєму рахунку, через що вирішив перевірити його та звернувся у відділення АТКБ «Приват Банк», що стерджує і сторона відповідача у своїх поясненнях.

Як свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091160000019 від 09.01.2024, позивач 08.01.2024 звернувся до відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області із заявою, в якій повідомив, що з 04.01.2025 до 05.01.2024 невідома особа, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, в умовах воєнного стану, невстановленим шляхом заволоділа грошовими коштами з банківського рахунку потерпілого за НОМЕР_5 , який надав АТКБ «Приват Банк».

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705 (далі - Положення № 705) банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

За п. 11 Розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

Відповідно до розділу 1.1.2. Умов і правил надання банківських послуг, яким визначені права та обов'язки клієнта - клієнт зобов'язаний негайно інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера РауРаss, ПІН-кода, SІМ-картки мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищезазначених випадків необхідно звернутися до відділення Банку або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні.

Відповідно до п. 1.1.5.29 Умов і правил держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту звернення власника карти в Банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, а в разі підключення до послуги «Екстрені гроші» також протягом часу блокування платіжної карти.

За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Банком, в інтересах клієнта ОСОБА_1 проводилась претензійно-позовна робота з банком-еквайєром, претензії виграно. Кошти в сумі 26 909,75 грн зараховано в лютому-березні 2024 клієнту на картку 4149629362310369, що підтверджується матеріалами справи та сторонами по справі.

Посилання банку на порушення позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, сприяння позивача незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій не доведені банком шляхом надання відповідних доказів.

Окрім того, відповідачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у коректного введення ПІН-коду, здійснення СМС-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват24.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Банком не надані докази, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду, його розголошенню або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Крім того, матеріалами справи встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірних транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.

За таких обставин, Банк не мав права приймати до виконання будь-які дистанційні розпорядження про перерахування коштів, зроблені через вказаний сервіс, без ідентифікації клієнта згідно Умов та Правил надання банківських послуг (через фінансовий номер телефону клієнта, одноразові динамічні паролі, QR-код, тощо).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

За таких обставин не заслуговують на увагу й посилання сторони відповідача про те, що спірні операції відбулись з вини позивача, оскільки не підтверджені належними та достовірними доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про відновлення порушеного права внаслідок неправомірних дій надавача банківських послуг задовольнити.

Зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відновити ОСОБА_1 залишок кредитних коштів на додатковому рахунку НОМЕР_1 до договору SAMDNWFC00075265814 від 24.03.2022 до стану здійснення несанкціонованих операцій станом на 22.00 год 04.01.2024 до 58 432 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять дві) гривні 60 копійок, списати нараховані на цю суму відсотки, комісії, повернути безпідставно стягнуті кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості та нарахованих відсотків до набрання рішенням суду законної сили.

Після набрання рішенням законної сили, скасувати заходи забезпечення позову, а саме: зняти заборону Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д) нараховувати відсотки та списувати грошові кошти з будь-яких розрахункових рахунків, у тому числі карткових, зарплатних карткових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом на рахунку НОМЕР_5 і додатковому рахунку до договору SAMDNWFС00075265814, накладену ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2024 в справі № 343/1591/24, провадження №: 2-з/343/16/24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного його змісту безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д , м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький

Попередній документ
127446111
Наступний документ
127446113
Інформація про рішення:
№ рішення: 127446112
№ справи: 343/1591/24
Дата рішення: 20.05.2025
Дата публікації: 21.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Передано судді (18.12.2025)
Дата надходження: 18.12.2025
Предмет позову: про відновлення порушеного права внаслідок неправомірних дій надавача банківських послуг
Розклад засідань:
21.08.2024 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
03.10.2024 13:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
25.10.2024 13:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
20.11.2024 13:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
06.12.2024 13:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
24.12.2024 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
09.01.2025 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
24.01.2025 13:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
13.02.2025 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
19.02.2025 15:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
13.03.2025 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
01.04.2025 11:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
15.04.2025 13:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
29.04.2025 09:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
15.05.2025 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
09.09.2025 13:30 Івано-Франківський апеляційний суд
07.10.2025 14:00 Івано-Франківський апеляційний суд
06.11.2025 10:30 Івано-Франківський апеляційний суд
25.11.2025 00:00 Івано-Франківський апеляційний суд