Єдиний унікальний номер 341/822/25
Номер провадження 2-н/341/79/25
про відмову у видачі судового наказу
20 травня 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. ознайомився із матеріалами заяви Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 .
установив
Представник Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Горейко М. Б. подав до суду заяву щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 в розмірі 2148,48 грн. Також, просив стягнути з боржниці судовий збір.
Вищезазначена заява та додані до неї документи подані в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Боржниця не має електронного кабінету.
Надавши правову оцінку заяві, суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 «Форма і зміст заяви про видачу судового наказу» ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Згідно з ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
При цьому у ст. 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Своєю чергою, оскільки представник заявника звернувся із заявою через підсистему «Електронний суд», до такої заяви не додано копію заяви про видачу судового наказу з додатками для надсилання боржниці у разі видачі судового наказу.
Тобто, у випадку видачі судового наказу, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 169 ЦПК України в частині надсилання боржниці копії заяви з додатками рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, оскільки такі відсутні у суду. Або ж суд буде змушений за рахунок бюджетних коштів роздруковувати примірник заяви з додатками для надсилання їх боржниці. Також, суд позбавлений можливості виконати відповідні приписи ст. 169 ЦПК України шляхом надсилання документів боржниці на її офіційну електронну адресу.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Аналіз змісту викладених вище положень цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що законодавець чітко розрізняє дві окремі самостійні форми як заяви про видачу чудового наказу, так і позовної заяви, а саме: письмову та електронну, з якими заявник/позивач може звернутися до суду.
При цьому положення Розділу III «ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ» ЦПК України не містять застережень щодо необхідності дотримання позивачем конкретної форми позовної заяви і це залежить лише від волевиявлення самої особи, яка звертається до суду.
Своєю чергою системний аналіз норм ст. 163 ЦПК України, зокрема першої та четвертої частин цієї статті, дає підстави для висновку про те, що заява про видачу судового наказу подається у письмовій формі. Таку може бути подано, також, і в електронній формі, проте виключно у випадку, якщо боржник має електронний кабінет. У такому випадку надалі усе листування суду із стягувачем та боржником здійснюється через підсистему «Електронний суд».
Тобто, спеціальні норми положення Розділу II «НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ» ЦПК України містять застереження щодо можливості заявника звернутися до суду із заявою саме в електронній формі. Цим застереженням є умова наявності у боржника(ів) електронного кабінету. На переконання судді, саме такою логікою керувався законодавець, коли визначив, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, за умови дотримання положень статті 163 ЦПК України в частині звернення до суду із заявою в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, суд надалі здійснює усе листування із стягувачем та боржником в електронній формі, що відповідним чином зменшує витрати суду.
Таким чином, заява про видачу судового наказу як процесуальний документ може бути подана в електронній формі виключно у випадку, якщо боржник має зареєстрований електронний кабінет. У випадку відсутності у боржника електронного кабінету, така заява подається до суду саме у письмовій формі з долученням її копії і додатків для боржника(ів), щоб суд на виконання приписів ст. 169 ЦПК України мав можливість їх надіслати боржнику(ам).
Так, ЦПК України не передбачено таких вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника(ів).
Проте, зважаючи на приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 169 ЦПК України, сформувалась стала судова практика застосування положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Отже, у випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу саме у письмовій формі (ч. 1 ст. 163 ЦПК України), до неї обов'язково додаються примірники такої заяви з додатками для надсилання боржнику(ам).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Суддя звертає увагу на те, що до поданої через підсистему «Електронний суд» заяви про видачу судового наказу можуть бути надані належні докази самостійного надсилання заявником на адресу боржника(ів) копії заяви з додатками, тобто за аналогією згідно з приписами ч. 1 ст. 177 ЦПК України у випадку звернення до суду з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет. До заяви не додано доказів надсилання її примірника з додатками на адресу боржниці.
При цьому не відсутність доказів надсилання заявником боржниці копії заяви з додатками є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Підсумовуючи усе вищевикладене, суддя наголошує на тому, що підставою для відмови у видачі судового наказу у цьому випадку є недотримання заявником письмової форми заяви, оскільки така подана в електронній формі до боржниці, яка не має електронного кабінету, і це суперечить приписам частин 1, 4 статті 163 ЦПК України.
Отже, заява подана з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163-167, 260 ЦПК України, суддя
постановив
Відмовити у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2148,48 грн.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ