Справа № 203/2939/25
Провадження № 2/0203/1617/2025
12 травня 2025 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (інша особа), Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, Дніпровський державний університет внутрішніх справ, про стягнення моральної шкоди,
02.05.2025 року через систему «Електронний суд» до Центрального районного суду міста Дніпра від представника ОСОБА_1 - адвоката Мальцевої Ілони Миколаївни надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (інша особа), Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, Дніпровський державний університет внутрішніх справ, про стягнення моральної шкоди, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 100000 грн 00 коп.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 100000 грн 00 коп.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, надану адвокатом Мальцевою Ілоною Миколаївною у розмірі 25000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 року, цивільну справу №203/2939/25, провадження №2/0203/1617/2025, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 09.05.2025 року.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
Як видно з прохальної частини позовної заяви, одна з її вимог викладена таким чином: «стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 , від імені якої ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 100000 грн 00 коп.». Зі змісту вказаної позовної вимоги стає зрозумілим, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 , в імені якого і подала позов в частині вказаної позовної вимоги.
Водночас у позовній заяві ОСОБА_1 вказує в якості позивача себе, проте малолітнього сина вказує, як іншу особу, яка відноситься до третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Водночас позовні вимоги звернені до відповідача на захист прав і позивача, і малолітньої дитини сторін, яка у справі також має виступати позивачем, в інтересах якої до суду звертається її законний представник - мати ОСОБА_1 . Тобто позивачу слід уточнити суб'єктний склад позивачів у справі, враховуючи предмет позову та заявлені позовні вимоги до відповідача, в тому числі в інтересах малолітньої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Проте позивач не виконала вказані вимоги ЦПК України, оскільки не надала суду доказів направлення поштою або в системі «Електронний суд» на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (інша особа), Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, Дніпровський державний університет внутрішніх справ, про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін із зазначенням позивачів: ОСОБА_1 , яка звертається до суду в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , виключивши останнього з третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (інша особа);
- доказів направлення іншим учасникам справи копії виправленої редакції позовної заяви з додатками листом з описом вкладення або шляхом надсилання до Електронного кабінету відповідача та третіх осіб.
Копію ухвали направити позивачу, представнику позивача.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва