справа № 208/5808/23
провадження № 2/208/476/24
Іменем України
01 березня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 ,представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -
Позивач звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 4 т.296 КК України, тобто в умисних діях, які виразились у хуліганстві, грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. У даному провадження він є потерпілим.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 4 ст.296 КК України закрито на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши обвинувачених від кримінальної відповідальності, але цивільний позов судом залишений без розгляду, роз'яснивши право звернення із позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Моральна шкода полягає у стресі, фізичних стражданнях, які він переніс у зв'язку з побиттям його відповідачами і завдання йому тілесних ушкоджень, своїми злочинними діями принизили його людську гідність, тривалий час був на лікуванні, були порушені його нормальні життєві взаємини, був вимушено змінений звичайний спосіб життя, погіршився зір після отриманих травм.
Вважає, що відповідачі повинні виплатити йому моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.
Тому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 200 000 грн.
Відповідачем ОСОБА_3 наданий суду відзив на позов, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві посилався на те, що обставини спричинення моральної шкоди не підтверджується доказами. Жодних доказів того, що саме він своїми діями або бездіяльністю спричинив моральні страждання позивачу ОСОБА_10 суду не надано.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 200 000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засідання заперечували щодо позову та просили суд відмовити в його задоволенні, надавши суду відзив на позов.
Ухвалою суду від 01 березня 2024 року позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_9 залишені без розгляду.
Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 4 т.296 КК України, тобто в умисних діях, які виразились у хуліганстві, грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. У даному провадження він є потерпілим.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 4 т.296 КК України закрито на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши обвинувачених від кримінальної відповідальності, але цивільний позов судом залишений без розгляду, роз'яснивши право звернення із позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з наданих суду документів, а саме ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2021 року ОСОБА_1 визнаний потерпілим по кримінальному провадженню, який відповідно до діючого законодавства має право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно до наданої ухвали вбачається, що 25.04.2011 року приблизно о 20.45 годині ОСОБА_9 разом з неповнолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували біля магазину «Продукти», розташованого по АДРЕСА_1 , де спілкувались між собою. В цей час до вказаного магазину підійшов раніше незнайомий їм ОСОБА_1 , який привітався з неповнолітнім ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Після цього неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 умисно, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почали висловлюватись на адресу ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою. З метою уникнення виниклого конфлікту, припинення подальших хуліганських дій з боку вказаних осіб ОСОБА_1 пішов у бік свого будинку, а неповнолітній ОСОБА_5 в цей час по мобільному телефону зателефонував своєму батькові ОСОБА_3 та попросив його втрутитися в конфлікт, який стався.
Приблизно о 21.00 год. ОСОБА_3 на власному автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , разом із сином ОСОБА_3 та племінником ОСОБА_6 приїхали до магазину «Продукти», де їх чекали неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, неповнолітній ОСОБА_5 вказав їм на ОСОБА_1 , який в цей час перебував на відстані 10-15 м. від вищезазначеного магазину на протилежному боці проїжджої частини, а саме на зупинці громадського транспорту «вул. Осіпенко», розташованій по вул. Романківській в м. Дніпродзержинську, разом із дружиною ОСОБА_11 , тещею ОСОБА_12 та малолітнім сином.
Використовуючи малозначний привід і маючи умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою домовленістю ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітнім ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_1 , озброївшись при цьому предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді металевого ланцюга, ножа та дерев'яної палки. Розуміючи злочинний намір зазначених осіб та не бажаючи продовження з їх боку хуліганських дій, ОСОБА_1 відкликав у сторону раніше не знайомого йому ОСОБА_3 , оскільки він був старшим за віком, запропонувавши йому припинити подальші протиправні дії. Проте, ОСОБА_3 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, замахнувся рукою на ОСОБА_1 , намагаючись вдарити його. Захищаючись від удару ОСОБА_1 відштовхнув від себе ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 приєднались до протиправних дій ОСОБА_3 , та, реалізуючи свій спільний злочинний намір, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, намагаючись протиставити себе існуючим нормам і правилам поведінки у суспільстві, діючи узгоджено, з особливою зухвалістю, підвергли ОСОБА_1 побиттю, обступивши його з різних боків, наносячи одночасно численні удари руками, ногами по різним частинам тіла та голові потерпілого. При цьому, ОСОБА_8 , тримав у руках ніж, тим самим погрожуючи ОСОБА_1 його застосуванням. Від завданих ударів ОСОБА_1 упав на землю, а ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 продовжили його побиття, наносячи спільно удари по різним частинам тіла та голові, висловлюючись при цьому в бік потерпілого грубою нецензурною лайкою, принижуючи його честь та гідність, у присутності громадян та малолітнього сина, які знаходилися поряд.
На неодноразові законні вимоги присутніх громадян про припинення протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 на деякий час припинили побиття потерпілого, а останній, скориставшись відсутністю уваги з їх боку, піднявся на ноги та почав тікати в бік магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого по АДРЕСА_1 , на протилежному боці.
Побачивши це, зазначені особи наздогнали ОСОБА_1 та, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, намагаючись протиставити себе існуючим нормам і правилам поведінки у суспільстві, діючи узгоджено групою осіб, з особливою зухвалістю, умисно продовжили його побиття, наносячи спільно удари по різним частинам тіла та голові руками, ногами та предметом, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень (металевим ланцюгом). Коли ОСОБА_1 вирвався від нападників та став тікати у бік свого будинку, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 наздогнали його на розі АДРЕСА_2 та, не реагуючи на неодноразові зауваження громадян, які намагались припинити їх хуліганські дії, продовжили побиття ОСОБА_1 , наносячи йому чисельні удари руками, ногами та предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень (металевим ланцюгом та дерев'яною палкою) по всім частинам тіла потерпілого.
Під час побиття ОСОБА_1 від нанесених ударів неодноразово падав та піднімався на ноги, при цьому сторонні громадяни приймали активну участь у припиненні побиття останнього, але хуліганські дії ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , завзято та довгостроково тривали протягом близько 20 хв., та супроводжувались особливою зухвалістю. При цьому нападники висловлювались в адресу ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою, намагаючись протиставити себе існуючим в суспільстві нормам поведінки і моралі.
Незаконні хуліганські дії ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , були припинені 25.04.2011 року приблизно о 21.20 год. завдяки наполегливим вимогам громадян ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_17 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закритої черепно- мозкової травми, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку 1 ступеню, післятравматичним отитом; перелому човноподібної кістки лівої кісті; синців, саден на тулубі, кінцівках. Закрита черепно-мозкова травма з синцем на голові та забоєм нижньої щелепи справа, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку 1 ступеню та ускладнилась післятравматичним отитом, відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали розлад здоров'я понад 6, але менше 21 дня. Пошкодження у вигляді перелому човноподібної кістки лівої кісті - відноситься до середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавших розлад здоров'я більше 21 дня.
Пошкодження у вигляді групи синців по зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, по біляхребтовій лінії зліва та справа, по ходу хребтового стовбуру, у верхньому відділі по границі з шийним відділом; по біляхребтовій лінії зліва на рівні 7-го грудного хребця та вниз до нього у кількості 2, по верхньому краю лівої лопатки , у поперековій області справа - загальною кількістю 11, виникли внаслідок дії предмета або предметів виступаюча контактуюча поверхня яких подовженої форми, розташованої впоперек основної лінії, рівномірно віддалені один від одного, що може мати форму ланцюга. Інші пошкодження виникли внаслідок травматичної дії тупого твердого предмета або предметів, які не мають характерних ознак.
Пошкодження у вигляді садни по зовнішній поверхні правої гомілки та задній поверхні лівого плеча по своєму характеру могли виникнути при падінні потерпілого на асфальтне покриття. Решта пошкоджень не характерні для виникнення при падінні потерпілого.
Досудовим слідством умисні дії ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , кожного окремо кваліфіковані як кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час хуліганських дій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько о 21.15 год. знаходячись на розі вул. Осіпенко та вул. Романківської в м. Дніпродзержинську, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , утримуючи дерев'яну палку в правій руці, реалізуючи свій злочинний намір, умисно наніс такою потерпілому удар по лівій руці.
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому човноподібної кістки лівої кісті, які відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавши розлад здоров'я більше 21 дня.
Вина ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.4 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України підтверджена відповідними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні.
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та предметом позову є стягнення моральної шкоди.
Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення Цивільного Кодексу України.
Оцінка суду
Суд, вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, матеріали відзиву, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач у своєму позові посилається на вимоги ст.ст. 11, 16, 23, 1166, 1167, 1168, 1177, 1190, 1195 ЦК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до частини сьомої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Тобто закон не зобов'язує особу, якій завдано майнову або моральну шкоду, звертатися з цивільним позовом в рамках кримінального провадження. Така особа має право відшкодовувати завдану шкоду шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (стаття 22 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Крім того, у пунктах 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно до вимог ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Ст.1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Вчинення дій зі сторони відповідачів безумовно негативно вплинули на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, стресі, фізичних стражданнях, які він переніс у зв'язку з побиттям його відповідачами і завдання йому тілесних ушкоджень, чим принизили його людську гідність, знаходився тривалий час був на лікуванні, були порушені його нормальні життєві взаємини, був вимушено змінений звичайний спосіб життя, а тому посилання відповідача на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди є безпідставними.
З урахування викладеного суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди для відшкодування складає 120 000 грн., що відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Судовий збір.
З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України та того, що позовні вимоги задоволені судовий збір у розмірі 242,24 грн. підлягає стягненню з урахуванням задоволеної суми моральної шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167, 1168, 1177, 1190, 1195 ЦК України, ст. ст. 76, 80, 81, 141, 263, 264, 265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 :
- 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. - суму у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 242 (двісті сорок дві) грн. 24 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 адреса: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_6
Суддя Похваліта С. М.