Номер провадження: 22-ц/813/3351/25
Справа № 495/9215/21
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.
Доповідач Карташов О. Ю.
17.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каланжов Владислав Іванович
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницький Олексій Юрійович про визнання договору дарування недійсним, вчиненого під впливом помилки
У листопаді 2021 року на розгляд Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницький Олексій Юрійович про визнання договору дарування недійсним, вчиненого під впливом помилки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року цивільну справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницький Олексій Юрійович про визнання договору дарування недійсним, вчиненого під впливом помилки - залишено без розгляду.
Ухвала суду вмотивовано тим, що позивач та його представник не з'являються в судові засідання без поважних причин і неявка позивача з огляду на належне повідомлення є повторною. Заяв про розгляд справи за відсутності, позивачем (та/або представником) не подано і неявка позивача перешкоджає розгляду справи. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги те, що тривалість розгляду справи, яка взяла свій початок ще у 2021 році.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Каланжов В.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не врахування висновків Верховного Суду, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження повідомлення позивачки ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи. Наголошується, що позивачка взагалі не отримувала повістки в паперовій формі, повідомлення на телефон, або виклик у будь-якій іншій формі. Звертається увага на те, що посилання суду в тексті оскаржуваної ухвали на ту обставину, що позивачка отримувала телефонне повідомлення про дату та час судових засідань не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Також, звертається увага, що надсилання судом судової повістки у вигляді смс-повідомлення на мобільний номер телефону не важаться належним повідомленням про розгляд справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/22/19.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що представника позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Довідки, які маються в матеріалах справи про направлення смс-повідомлення про розгляд, не містять статусу доставлено “успішно», і взагалі відсутні докази надання позивачкою або її представником заяви про згоду отримання повісток за допомогою смс-повідомлення. Також зазначається, що представником позивачки в тексті позову надано дані своєї електронної адреси і дана електронна адреса зазначена як офіційна адреса в Реєстрі адвокатів України, але суд не надсилав на неї повістку, як і не надсилав повістку до електронного кабінету представника у «Електронний Суд».
Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі зазначено, що відомостей про обізнаність ОСОБА_1 та її представника про розгляд справи в суді першої інстанції 21 жовтня 2023 року та 16 червня 2024 року матеріали справи не містять. Крім того, акцентується увага на тому, що справа перебуває у суді першої інстанції тривалий час, а саме з 2021 року і суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути справу по суті на підставі наявних матеріалів.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У судове засідання, призначене на 17.04.2025 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направляли.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. повідомлений шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету, зазначене підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Представник ПН Білгород-Дністровського РНО Іваницький О.Ю. повідомлений шляхом надсилання судової повістки поштою, зазначене підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690295614389.
Судові повістки надіслані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись до суду з позначкою «адресат відмовився».
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У листопаді 2021 року на розгляд Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницький Олексій Юрійович про визнання договору дарування недійсним, вчиненого під впливом помилки.
09.11.2021 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по вищевказаній справі відкрито загальне позовне провадження з призначенням до підготовчого розгляду.
09.11.2021 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області витребувано докази у справі.
19.01.2022 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області витребувано докази у справі.
26.05.2022 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник в судові засідання:19.01.2022, 15.03.2022, 06.07.2022, 19.10.2022, 22.11.2022, 26.01.2023, 15.03.2023, 19.06.2023, 28.09.2023, 07.11.2023,16.06.2024, 21.10.2024 - не з'являлися.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Постановляючи ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, суд виходив із того, що позивач та її представник, будучі належно повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не прибули в судові засідання по справі, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а також враховано тривалість розгляду справи з 2021 року, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Проте до таких висновків суд прийшов з порушенням норм процесуального права і колегія суддів з ними не погоджується.
Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що діюче цивільне процесуальне законодавство передбачає залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо не з'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), постанова Верховного Суду від 30 вересня 2024 року, справа № 522/15159/15-ц, провадження № 61-7119св24.
Оскаржувана ухвала прийнята судом 21 жовтня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи, призначений на 21 жовтня 2024 року позивачка ОСОБА_1 повідомлена не була, і взагалі матеріали справи не містять жодного доказу надсилання позивачу судових повісток по справі за весь час перебування зазначеної цивільної справи на розгляді у суді з 2021 року.
Довідка про доставку SMS - повідомлення, а саме «Судової повістки» представнику позивачки ОСОБА_1 адвокату Каланжову В.І. не може буди фактом належного повідомлення, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява адвоката Каланжова В.І. про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення».
Справа перебувала в провадженні суду з листопада 2021 року, і матеріали справи не свідчать про те, що позивач не зацікавлена у розгляді справи по суті. Численні відкладення справи не мають у цій справі наслідків належної підготовки справи, а саме належного повідомлення сторін.
Таким чином, у суду першої інстанції не було доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Зазначені вище обставини не дають підстав для висновку про наявність повторної неявки належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи позивача в судове засідання, а відтак висновки суду про залишення позовних вимог ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, без розгляду є помилковими.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каланжов Владислав Іванович задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький