Справа № 317/2220//25
Провадження № 2/317/1125/2025
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного сумісного майна,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: 1) встановити факт проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу між нею - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 14.01.2019 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Визнати земельну ділянку загальною площею 0,0512 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Степненська сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер: 2322188600:02:001:0075, яка знаходилась в садівничому товаристві «КОНДИТЕР» в с. Степному Запорізькому районі Запорізької області та житловий будинок АДРЕСА_1 спільним майном, набутим в період спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу; 3) визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вище придбаного майна.
Дослідивши матеріали вказаної цивільної справи, а також виходячи зі змісту позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачкою заявлено три вимоги, одна вимога немайнового характеру, а дві другі вимоги майнового характеру.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025рік» станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відтак, позивачкою надано квитанцію про сплату судового збору (фіскальний чек № 1490149207) у сумі 1211,12 грн. та квитанцію про сплату судового збору (фіскальний чек № 1490152056) у сумі 605,60 грн.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 -72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Разом з тим, до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує дійсну вартість спірного майна станом на час подання позовної заяви до суду, що унеможливлює визначити ціну позову і, відповідно, від вартості майна сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, а також відсутнє відповідне клопотання про встановлення його вартості у разі наявності обставин, що перешкоджають визначити дійсну вартість майна на час розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства, позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року по справі № 908/2828/19, від 18.06.2020 року по справі № 909/965/16, від 07.05.2020 року по справі № 922/3059/16, від 09.04.2020 року по справі № 10/Б-743, відповідно до якої системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012).
Відповідно до частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що вищевказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, суддя вважає за необхідне позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права на частку спільного сумісного майна, слід залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права на частку спільного сумісного майна, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви в п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.О. Каряка