Справа № 232/4671/12
Провадження № 1/127/24/17
14 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
підсудної ОСОБА_6 ,
захисника підсудної - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву захисника підсудної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 191, ч. 4 ст.190 КК України, -
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вищевказана кримінальна справа.
13.05.2025 захисник підсудної - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із письмовою заявою, яку підтримав в судовому засіданні, а саме про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності. Заяву обґрунтовує тим, що по окремим епізодам, які інкримінуються його підзахисній, закінчилися строки давності. При обчисленні строків давності враховані вимоги ст. 49 КК України. Останній інкримінований ОСОБА_6 злочин датується червнем 2009 року. Відтак, захисник просив суд закрити кримінальну справу у зв'язку з закінченням строків давності в частині наступних епізодів: за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину) - по епізоду використання ОСОБА_6 , як фізичною особою, завідомо підробленого документу - довідки-характеристики №140 від 11.09.2008, виданої КП «ВООБТІ» на житловий будинок, що розташований за адресою: Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Квітнева, 9; за ч. 2 ст. 191 КК України - по епізоду привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 15000,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч. 3 ст. 191 КК України - по епізоду повторного привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 9800,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 підтримала заяву свого захисника та повідомила, що усвідомлює наслідки закриття кримінального провадження в частині епізодів з озвучених захисником підстав.
Прокурор не заперечував проти закриття провадження у справі в частині епізодів у зв'язку з закінченням строків давності.
Заслухавши захисника обвинуваченої, думку самої обвинуваченої та прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року) кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
За змістом ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
У відповідності до ч. 2 ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), особа, на підставі ст. 49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям справи у зв'язку із закінченням строків давності, якщо вона проти цього не заперечує. При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності незалежно від визнання нею вини за наявності клопотання цієї особи про звільнення від кримінальної відповідальності, у випадку, якщо вирок не набрав законної сили, а строки давності минули.
Відповідно до положень ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочинів), злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, відносився до злочинів невеликої тяжкості, злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, - до злочинів середньої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 3 ст. 191 КК України, - до тяжких злочинів.
При вирішенні заяви захисника, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», з якої вбачається, що закриття кримінальної справи із звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише у разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України. Відповідно до п. 8 вказаної постанови слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилилася від слідства та суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), таке звільнення є обов'язковим за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: закінчення зазначених у законі строків, не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості, не ухилення особи від слідства або суду.
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального висновку підсудна ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, - 28.09.2008; злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, - в березні 2009 року та злочин, передбачений ч. 3 ст. 191 КК України, - в червні 2009 року. Відтак, з 2009 року і станом на дату розгляду заяви минуло вже понад 15 років, при тому, що відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
За змістом ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції Законів № 4025-VI від 15.11.2011, № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 1183-VII від 08.04.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 1256-IX від 18.02.2021, № 2160-IX від 24.03.2022, № 2812-IX від 01.12.2022, № 4012-IX від 09.10.2024, № 4268-IX від 26.02.2025) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно з ч. 4 ст. 5 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018), якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Оскільки підсудна ОСОБА_6 за переліченими захисником епізодами вчинила злочини невеликої (ч. 3 ст. 358 КК України) та середньої (ч. 2 ст. 191 КК України) тяжкості, а також тяжкий злочин (ч. 3 ст. 191 КК України), після чого до кримінальної відповідальності не притягувалася, від слідства та суду не ухилялася та на даний час з дня вчинення цих злочинів сплили строки, передбачені ст. 49 КК України, тому в суду наявні всі підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Підсудній ОСОБА_6 роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), ст. 49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, на що вона повідомила суду, що розуміє ці обставини і просить звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Відтак, враховуючи положення ст. 49 КК України, колегія суддів приходить до переконання про необхідність закриття кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), - по епізоду використання ОСОБА_6 , як фізичною особою, завідомо підробленого документу - довідки-характеристики №140 від 11.09.2008, виданої КП «ВООБТІ» на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; в частині злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, - по епізоду привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 15000,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та в частині злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - по епізоду повторного привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 9800,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України (в редакції 1960 року), суд -
Заяву захисника підсудної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 191, ч. 4 ст.190 КК України, - задовольнити.
Кримінальну справу № 232/4671/12 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), - по епізоду використання ОСОБА_6 , як фізичною особою, завідомо підробленого документу - довідки-характеристики №140 від 11.09.2008, виданої КП «ВООБТІ» на житловий будинок, що розташований за адресою: Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Квітнева, 9 - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальну справу № 232/4671/12 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, - по епізоду привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 15000,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальну справу № 232/4671/12 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - по епізоду повторного привласнення ОСОБА_6 , як заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», чужого майна у вигляді 9800,0 грн, належних Фермерському господарству «Ганзій» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її винесення.
Головуючий:
Судді: