Провадження № 22-ц/803/2855/25 Справа № 229/4561/24 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
19 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача:Новікової Г.В.
суддів:Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (до перейменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтранс Україна» звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що 02.08.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем був укладений договір № 4561689 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 10000,00 грн. на строк 30 днів, із сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,90% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 договору.
Свої зобов'язання за вказаним договором ТОВ «Авентус Україна» виконало, зарахувавши грошові кошти на платіжну картку відповідача. За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов'язання повернути кредит в обумовлений термін та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Однак свої зобов'язання за договором № 4561689 про надання споживчого кредиту від 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 не виконала.
25 травня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст України» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 25-05/2022, згідно умов якого до ТОВ « Фінансова компанія «Фінтраст України» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Станом на 24.05.2022 року заборгованість відповідача за вказаним договором становить: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 22750 грн., інфляційні витрати - 11036,75 грн.; три відсотки річних - 2441,45 грн.
22.10.2024 року представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн., заборгованість по процентах за користування кредитними коштами в розмірі 22750 грн.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 4561689 від 02 серпня 2021 року у розмірі 9950,00 грн., що становить тіло кредиту, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., а всього 13372,40 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Також, В п. 4.1. Договору зазначено що, строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору, а саме: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.
За даними розрахунку заборгованості, що відображені в картці обліку зазначено, що у період з дати укладання Договору, а саме з 02.08.2021 року по 31.08.2021 року, утворилась заборгованість за зниженою процентною ставкою у межах погодженого строку надання кредиту у розмірі 4425.00 грн. (142.50 грн. х 30 днів).
01.09.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4275.00 грн., у зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, ще на 30 днів (тобто з 02.09.2021 року до 01.10.2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Так у період з 02.09.2021 року до 01.10.2021 року, в межах нового погодженого строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 5700.00 грн (190.00 грн. *30 днів).
Проте, 01.10.2021 року Відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав, у зв'язку з чим, з 02.10.2021 року, відповідно до пункту 4.3 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль (тобто з 02.10.2021 року по 30.12.2022 року включно) У період з 02.10.2021 року по 30.12.2022 року було здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 17100.00 грн. (190.00 грн. * 90 днів). 24.12.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 50.00 грн.
Крім того,на підтвердження продовження строку кредиту на електронну пошту відповідача, яка зазначена під час укладання договору було направлено лист-повідомлення про пролонгацію (п. 4.2.3 Договору) та автопролонгацію строку кредиту (п. 4.3. Договору).
Як вбачається з Договору про надання споживчого кредиту № 4561689 від 02.08.2021 року укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем останнім днем дії строку дії Договору є 30.12.2022 року (з урахуванням пролонгації та автопролонгації дії договору). Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.12.2024 19 Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам (жодної оцінки), а саме тому, що в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін. Відмовити скаржнику у стягнення з відповідача судового збору у розмірі 3633,60 грн. та витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 4000,00 грн.
Посилаючись на те, що вимога позову про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 22750,00 грн. заявлена без врахування положень чинного законодавства України.
Зазначає, щоу випадку цієї справи строк кредиту це 30 днів з 02.08.2021 по 01.09.2021 року, тобто 01.09.2021 року це останній день строку правомірного користування кредитними коштами відповідно п. 1.4. Договору № 4561689, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору № 4561689. Умова п. 10.2. глави 10 «Інші умови договору» Договору № 4561689 про дію договору до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним свідчить, що сторони в цьому пункті взагалі не визначились зі строком дії договору, бо остаточне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань в розумінні ч. 2 ст. 252 ЦК України не є подією, яка має неминуче настати
Крім того, п. 8.1. глави 8 «Порядок внесення змін та доповнень, припинення, розірвання договору» Договору № 4561689 передбачає, що внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.
Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін».
Також, суду не подано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення між сторонами додаткових договорів/угод до Договору № 4561689 в частині продовження строку кредиту, отже посилання відповідача на продовження строку кредиту у порядку та на умовах визначених в Розділі 4, не може бути прийняте до уваги.
Позивач визнає сплату відповідачем 01.09.2021 року процентів за 30 днів строку користування кредитом з 02.08.2021 по 01.09.2021 року у сумі 4275,00 грн. Нарахування та стягнення процентів за межами строку кредиту з 02.09.2021 року по 25 травня 2022 року - дату передачі права вимоги на підставі Договору факторингу № 25-05/2022 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», з огляду на вищевикладене є протиправним.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 46228,20 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, то відповідно до статті 367 ЦПК України законність рішення в іншій частині колегією суддів не перевіряється.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4561689 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 10000 грн 00 коп. строком на 30 днів шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Укладений між сторонами Договір №4561689 від 02.08.2021 та Додаток №1 до договору було підписано ОСОБА_1 електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором А741624.
Відповідно до п.1.4 Договору, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
У п.1.5 Договору встановлено тип процентної ставки фіксована.
Згідно з п.1.5.1. Договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Відповідно до п.1.5.2 Договору знижена процентна ставка 1,425% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Згідно з п. 2.2. Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладення Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно з п.4.1 Договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп.4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Відповідно до п.4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Згідно з п.4.3.2 Договору Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.
У пункті 11 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А741624, 02.08.2021 17:05:40 / ОСОБА_1 /
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також факт укладення договору про споживчий предмет та ознайомлення ОСОБА_1 з правилами та умовами даного договору підтверджується копією паспорту споживчого кредиту, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.
З листа ТОВ ФК "Контрактовий дім" №2023 від 06.06.2022 року вбачається, що Товариством успішно здійснено переказ коштів за платіжною операцією на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №25-05/2022.
Відповідно до п.1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по тілу кредиту за договором № 4561689 - 10000,00 грн.
Оскільки заборгованість відповідачем погашена не була ні попередньому кредитору, ні позивачу, відповідачем було отримано кошти за договором позики та позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитів згідно з умовам договорів, то вимоги позивача в частині вимог щодо стягнення заборгованостей за основним боргом є законними та обґрунтованими.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість за відсотками відповідно до розрахунку заборгованості нарахована поза межами строку дії кредитного договору, відповідно до умов договору загальна вартість кредиту відповідно до строку кредитування 30 днів становила 14275,00 грн, де 4275 грн. - проценти за зниженою процентною ставкою 1,425 % на день.
Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позивача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору та на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом першої інстанції не враховано положення п.4.3.2 договору,згідно якого споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору.
Тобто нарахування процентів за користування кредитом відбулося в межах дії кредитного договору.
Однак,ставлячи питання про стягнення нарахованих процентів за користування грошовими коштами, з урахуванням автопролонгації, позивачем не надано відповідного розрахунку, який би підтверджував наявність заборгованості за відповідачем за період з 02.09.2021 року по 01.10.2021 року в межах нового погодженого строку дії договору, первісним кредитором було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,90% в день за користування кредитом у сумі 5700.00 грн., та за період з 02.10.2021 року по 30.12.2022 року яким було здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 17100.00 грн. (190.00 грн. * 90 днів).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З наданих позивачем розрахунків не вбачається порядок нарахування відповідних сум, початок періоду нарахування основного боргу або процентів, початок періоду автопролонгазії.
Обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення (суму боргу, ставки проценту, комісії, пені; початок періоду нарахування основного боргу або процентів, комісії, пені; закінчення періоду нарахування основного боргу або процентів комісії, пені; кількість днів прострочення, нарахування основного боргу або процентів, комісії, пені; розрахунок основного боргу або процентів, комісії, пені; розмір основного боргу або процентів, комісії, пені; підсумковий, загальний розмір заборгованості за всіма критеріями тощо), та порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору. Підсумковий, загальний розмір заборгованості за всіма критеріями розрахунок не містить.
Також, матеріали справи не містять розрахунку, переданого ТОВ «Авентус Україна» при укладенні договору факторингу №25-05/2022 від 25 травня 2022 року з ТОВ «ФК «Фінтраст
Україна», з якого вбачалась би наявність заборгованості та проценти на момент передачі прав вимог.
За таких обставин, хоча суд першої інстанції правильно визначився про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу 9950 грн., але помилково мотивував вимоги щодо відмови у стягненні заборгованості по процентах, відповідно, помилково застосував норми процесуального та матеріального права, які до них не застосовуються і не застосував ті, що їх насправді регулюють, то рішення необхідно змінити щодо висновків про стягнення нарахованих процентів за користування грошовими коштами у мотивувальній його частині, виклавши в редакції цієї постанови.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає зміні в мотивувальній частині.
Таким чином, з врахуванням вище наведених обставин справи, апеляційний суд вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивування.
За результатами розгляду апеляційної скарги підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Що стосується витрат на правничу допомогу колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Частинами першою та другою статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду змінено в частині мотивів, а у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентах відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат, які в цій справі покладаються на відповідачку.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 46228,20 грн., що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: