Справа № 645/3151/25
Провадження № 1-кп/645/410/25
19 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні (порядку) в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12025226220000176 від 15.04.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_3 , 14.05.2025 приблизно о 19 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, перебував на території подвір'я домоволодіння будинку АДРЕСА_2 . Також в цей час за вищевказаною адресою на подвір'ї будинку своєї матері перебувала потерпіла ОСОБА_4 . У подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті. Під час конфлікту, на підґрунті особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Далі, реалізуючи свій неправомірний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_3 умисно наніс потерпілій один удар долонею правої руки в ліву щоку. Так, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №09277-С/2025 від 06.05.2025 тілесні ушкодження у вигляді синця невизначеної форми, синьо-фіолетового кольору, розмірами 4х3,5 см, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 рокує відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює захисник - адвокат ОСОБА_5 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.
Потерпіла ОСОБА_4 також подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу про вчинення кримінального проступку в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують покарання та обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до положень ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.
Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу (ч. 2 ст. 53 КК України).
Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу.
Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Цивільній позов по справі не заявлено.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що згідно п.п. 8, 10 Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Якщо засудженому призначено штраф із розстрочкою виплати певними частинами, він зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, що встановлені судовим рішенням. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. Якщо засуджений не з'явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1