Справа № 953/1105/25
н/п 2/953/1365/25
12 травня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Губської Я.В.,
За участі секретаря судових засідань - Веремійчик Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул.Антонова, б.8А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №2418820021-610940 від 09.02.2022 в розмірі 59126,49 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.02.2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено Договір №2418820021-610940 про надання кредитних коштів у позику на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Так, на офіційному веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» (https://koshelok.ua/ru/yuridicheskayainformacziya/) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «КОШЕЛЬОК», розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: - Договір кредиту; - Правила надання грошових коштів (діючи на момент укладення договору); - Згода на обробку персональних даних; - Публічна інформація; - Положення про конфіденційність; Крім того на веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.Відповідно до умов розділу 3 Правил відповідач акцептувала оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит. Так відповідно до вищенаведеної інформації, при укладанні договору, відповідач здійснив дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином без відповідних дій з боку Відповідача укладання договору було б не можливе. 09.02.2022 року, між ОСОБА_3 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2418820021-610940 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено , що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 4748 -, для підписання кредитного договору № 2418820021-610940 від 09.02.2022 року, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Позивач стверджує, що без отримання SMSповідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_3 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачеві, Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_3 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 12 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 22 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - відсоткова ставка, становить 2,20% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 днів, становить 17 808,00 грн. (12 000,00 грн. тіло кредиту + 5 808,00 грн.. відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_3 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_3 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2418820021-610940 від 09.02.2022 року. Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 03.03.2022 року до 31.05.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (12 000,00 грн. тіло кредиту + 5 808,00 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 23 760,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 41 568,00 грн. Основна сума заборгованості за період з 31.05.2022 по 15.01.2025 складає 41568,00 грн.Відповідно до розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України, інфляційні збитки за період з 31.05.2022 по 15.01.2025 складають 14 278,61 грн. 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України за період з 31.05.2022 по 15.01.2025 року складає 3 279,89 грн. Позивач зазначив, що загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 2418820021-610940 від 09.02.2022 року станом на 15.01.2025 становить 59 126,49 грн., яка складається з: Заборгованість за сумою кредиту: 12 000,00 грн.; Заборгованість за відсотками за користування позикою: 29 568,00 грн.; Інфляційні збитки за період з 31.05.2022 по 15.01.2025 року: 14 278,61 грн.; 3% річних за період з 31.05.2022 по 15.01.2025 року: 3 279,89 грн.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в позові міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду не надано.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.02.2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено Договір №2418820021-610940 про надання кредитних коштів у позику на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі, шляхом обміну електронними повідомленнями,підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Однак відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 2418820021-610940 від 09.02.2022, утворилась заборгованість.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №2418820021-610940 від 09.02.2022 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 становить 41568,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн, заборгованість за відсотками - 29568,00 грн.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
На підтвердження укладення договору з відповідачем позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що відповідач, використовуючи номер телефону та електронну пошту, зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, надав всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту, ознайомився з офертою Товариства, здійснив акцептування умов оферти шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався при реєстрації на сайті.
Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом введення отриманого від позичальника одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет.
Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Отже, враховуючи представлені суду докази в їх сукупності на підтвердження позовних вимог, а також що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконала, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі розмірі 41568,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн, заборгованість за відсотками - 29568,00 грн.
Представник позивача також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3279,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14278,61 грн. за період з 31.05.2022 року по 15.01.2025 року.
Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення»ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022року на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду позовної заяви та неодноразово продовжувався.
Таким чином, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних у період дії воєнного стану, тобто з 31.05.2022 року по 15.01.2025 року є безпідставним, тому в цій частині їх стягнення до задоволення не підлягає.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»(08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул.Антонова, б.8А, ЄДРПОУ: 40842831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»(08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул.Антонова, б.8А, ЄДРПОУ: 40842831) суму заборгованості за договором №2418820021-610940 від 09.02.2022 в розмірі 41568,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн, заборгованість за відсотками - 29568,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»(08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул.Антонова, б.8А, ЄДРПОУ: 40842831) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1695,68 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: Я.В. Губська