Справа № 541/1903/25
Провадження № 1-кс/541/473/2025
Іменем України
19 травня 2025 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород матеріали клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000516 від 14.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000516 від 14.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 14.05.2025 0 12:23 год. працівниками СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в с. Устивиця Миргородського р-ну Полтавської обл. по вул. Сорочинській зупинено автомобіль марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодноразово судом позбавлений права керування транспортним засобом, чим умисно не виконує зазначені рішення суду.
14.05.2025 проведено огляд місця події по вул. Сорочинській в с. Устивиця Миргородського р-ну. Полтавської обл., де виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , позбавлений права керування, тому даний транспортний засіб являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
14.05.2025 постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню: автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено для зберігання до території ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області по вул. Шевченка, 103 сел. Велика Багачка Миргородського р-ну. Полтавської обл.
Власником вилученого автомобіля марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 реєстраційний № НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 є ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучений в ході огляду місця події 14.05.2025 автомобіль для подальших проведень досліджень та експертиз, збереження речових доказів.
Дане клопотання подане прокурором в строк, передбачений КПК України.
Прокурор надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Власник майна ОСОБА_6 та користувач майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, заяв, клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12025170550000516 від 14.05.2025 року за ч. 1 ст. 382 КК України.
14.05.2025 року слідчим СВ Миргодського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 було проведено огляд місця події вул. Сорочинській в с. Устивиця Миргородського р-ну. Полтавської обл., де виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , позбавлений права керування, який є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 даний автомобіль було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та визначено його місце зберігання - територія ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, сел. Велика Багачка вул. Шевченка, 103 Миргородський район Полтавська область.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи на сукупність наявних доказів, прокурор у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказане майно (речі) з тих підстав, що вони є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку , що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює власнику майна, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000516 від 14.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 реєстраційний № НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 є ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпоряджання та користуванням власниками до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1