Справа № 553/1850/25
Провадження № 2-н/553/821/2025
Іменем України
19.05.2025м. Полтава
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Грошова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника,
08.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Полтави із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника до досягнення дитиною повноліття, а також на період навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку, відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Тобто, законом передбачено, що правовий статус дитини має особа, що не досягла 18 років.
Наведене свідчить про те, що право на звернення до суду у порядку наказного провадження мають особи, якщо вони заявляють вимоги про стягнення аліментів у визначених ст. 161 ЦПК України розмірах саме на утримання дітей, тобто осіб, які не досягли 18-ти річного віку.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Разом з тим, згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Частиною 3 ст. 199 Сімейного кодексу України передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів одного з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самих дочки, сина, які продовжують навчання.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день подачі заяви про видачу наказу є особою, яка не досягла вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до вищевказаних норм права, суд дійшов висновку про відмову у видачі наказу в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника на період навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку, оскільки така вимога не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, в якій чітко визначені підстави за якими може бути видано судовий наказ, та які не передбачають видання судового наказу з умовами на майбутнє та на повнолітнього сина, як то зазначено в заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 163, 165, 167, 260, 263 ЦПК України,
У частині вимог ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Грошова