Справа № 752/8869/23
Провадження №2/369/804/25
26.03.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
Однак, згідно з ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року, цивільна справа №752/8869/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, 05.07.2023 року надійшла за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказана справа надійшла до провадження судді Волчка А. Я.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України та заявнику було роз'яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.
Однак, згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н. О., щодо повторного автоматичного розподілу справи № 281 від 20.01.2025 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано до провадження судді Козак І. А.
Згідно із ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, 10.07.2023 року позивачу було направлено ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року про залишення позовної заяви без руху.
Однак, жодних поштових повернень до суду не надійшло, у зв'язку з чим, судом 14.02.2025 року повторно було направлено вищезазначену хвалу суду на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.
При цьому, 18.03.2025 року та 25.03.2025 року конверти з відправленням повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - за закінченням терміну зберігання.
Станом на 26.03.2025 року вимоги ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто.
Згідно 258 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови, судові накази.
Згідно ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що позивач у визначений судом строк ухвалу про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки не усунув, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185, 353, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Ірина КОЗАК