Справа №348/1279/24
16 травня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі судді Валігурського Г.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
03.06.2024 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області видано судовий наказ за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 31.05.2024 року в сумі 1815 грн 51 коп. та судового збору у розмірі 242 грн грн 24 коп.
14.05.2025 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - Гнип'юка Д.Д., який діє на підставі довіреності за №2249 від 11.12.2023 року, про скасування судового наказу, у якій він вказує, що судовий наказ від 03.06.2024 підлягає скасуванню оскільки документально підтвердженого споживання природного газу ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу представником стягувача не надано, тому що згідно п. 4.4. Договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із способів: за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ; відповідно до умов договору розподілу природного газу; або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Відповідно до пункту 5.2. Типового договору розподілу природного газу, що затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належнрсті між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу). Зазначає, що у документі поданому до суду не вказано дані комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, а додана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (додаток №1 до Договору) підписана не уповноваженою особою. Окрім того, документ підготовлено особою не уповноваженою на підготовку таких документів, оскільки вона не є представником оператора ГРМ ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та містить ознаки підробки.
Окрім того, в порушення пп. 3 пункту 7.3. Договору Оператор ГРМ (ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", незважаючи на вимоги ОСОБА_1 , не надав йому письмову форму цього Договору, завірену печаткою Постачальника.
Враховуючи, що копію судового наказу від 03.06.2024 та копії заяви про видачу судового наказу з додатками він отримав особисто в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області тільки 30 квітня 2025 року, вважає, що строк звернення із заявою про скасування судового наказу ним не пропущено.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи викладене, представник ОСОБА_2 просить суд скасувати судовий наказ від 03.06. 2024 року, виданий Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №348/1279/24, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу та стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання даної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
Форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладеним у ст. 170 ЦПК України.
Заяву подано в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, а отже питання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу на розгляд не ставиться, оскільки в матеріалах справи №348/1279/24, міститься конверт із судовою кореспонденцією, яка 03.06.2024 направлялася на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , однак повернута до суду органом поштового зв'язку із довідкою, в якій вказано причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». Копію судового наказу від 03.06.2024 року та копії заяви про видачу судового наказу з додатками представник ОСОБА_2 отримав у Надвірнянському районному суді тільки 30 квітня 2025 року, звернувшись до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами даної справи.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Перевіривши доводи заяви, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що доводи, викладені в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження. З матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право.
Перевіривши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу, вважаю, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, заява про скасування судового наказу є обґрунтованою, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.
У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід врахувти те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника, а тому судовий збір, сплачений боржником за подання заяви про скасування судового наказу в розмірі 151,40 грн стягненню зі стягувача не підлягає.
При цьому, з огляду на приписи ч. 2 ст. 164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.
Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 2 ст. 160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.
Отже, боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати зі стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 348/1279/24 - задовольнити.
Судовий наказ від 03 червня 2024 року у справі № 348/1279/24, провадження №2-н/348/73/24, виданий Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" заборгованість за послугу з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 31.05.2024 року в сумі 1815 грн (одну тисячу вісімсот п'ятнадцять) гривень 51 копійку та судового збору у розмірі 242 грн (двісті сорок дві) гривні 24 коп. - скасувати.
Роз'яснити стягувачу ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Валігурський Г.Ю.