Справа №295/1085/25
Категорія 59
2/295/1353/25
19.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді Єригіної І.М.,
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Соломонюка Святослава Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання права власності на недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом,
Представник позивача Соломонюк С.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь в порядку спадкування за законом недоотриману за життя її матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доплату до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у сумі 85 215,29 грн.
В обґрунтування вимог вказаав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11256/22 задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області та визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області нарахувати і виплатити з 16 грудня 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює трьом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року. За словами позивача, після смерті матері вона стала спадкоємцем за законом його майно, однак ГУ ПФУ в Житомирській області на звернення позивача відмовило у виплаті неодержаних за життя ОСОБА_2 пенсійних виплат.
На переконання позивача, його право на отримання недоотриманої пенсії після смерті матері відповідачем порушено та підлягає судовому захисту, так як у неї відсутня інша можливість захистити порушене право.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
24.02.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю. Представник зазначає, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Виплата донарахування може бути здійснена виключно за наявності відповідного бюджетного фінансування з Державного бюджету України. До відзиву на позовну заяву додано копію розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі. Згідно з таким розрахунком сума виплати за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року становить 85215,29 грн. Крім того, заперечили стосовно розміру витрат на правову допомогу в зв'язку з їх необґрунтованістю та не співмірністю.
26.02.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача заперечив проти доводів викладених у відзиві та проси задовольнити позов з підстав викладених у ньому.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом на майнові права та зобов'язання останньої, що підтверджується копією довідки Народницької державної нотаріальної контори №389/01-16 від 27.08.2024 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.11.1987 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у справі №240/11256/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , зокрема, визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області нарахувати і виплатити з 16 грудня 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює трьом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.08.2023 року.
Відповідно до здійсненого ГУ ПФУ у Житомирській області розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №240/11256/22 щодо нарахування та виплати пенсії за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року сума доплати становить 85 215,29 грн.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Крім цього, за правилами ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
З матеріалів справи слідує, що позивач є донькою ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом на майно померлої.
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Таким чином, на переконання суду, право позивача на одержання недоотриманої пенсії після смерті матері відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.
У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.
Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , має право на отримання невиплачених пенсійних виплат, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.
Крім того, безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов'язання, оскільки це не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 743/1216/17.
Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, зокрема у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають в цій частині задоволеню, тому з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню недоотримані за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати у розмірі 85 215,29 грн., розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. суд зазначає наступне.
За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №1610 від 16.10.2024 року; розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 16.10.2024 року та квитанція про отримання/сплату від 16.10.2024 року.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 7500 грн. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена при зверненні до суду від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , тому відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1224, 1227, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги представника позивача Соломонюка Святослава Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання права власності на недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нараховані, але невиплачені за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у справі № 240/11256/22.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за за законом недоотримане за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у справі № 240/11256/22 у розмірі 85 215,29 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.
Суддя І.М. Єригіна