Справа № 206/1905/25
Провадження № 1-кс/206/648/25
15.05.2025 слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВнП №1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню під №12025042230000136, відомості про яке внесені до ЄРДР від 14.02.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден Німеччина, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб, не працевлаштованого, без місця реєстрації, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 29.03.2011 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 307 ч. 2 ст. 30, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 21.02.2014 умовно-достроково з Ігренського ВЦ Дніпропетровської області (№133) за постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.20214, невідбутий строк 1 рік 8 місяців 8днів;
- 20.07.2017 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 11.03.2019 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 1 міс. за вироком Самарського р/с від 20.07.2017, до відбуття 4 р. 1 міс. позбавлення волі;
- 09.12.2019 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом частково складання покарань, приєднано покарання за вироком Самарського р/с від 11.03.2019 та остаточно до відбуття 4 р. 2 міс. позбавлення волі; звільнений 31.03.2023 з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) по відбуттю строку покарання;
- 11.02.2025 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, -
15 травня 2025 року до провадження слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , надійшло вищевказане клопотання.
В обгрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025042230000136 від 14.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст.185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 21 грудня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливим, знаходячись за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , побачив пакет з документами, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 виданий 11.10.2001 Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 та сім-картку оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , які забула його знайома ОСОБА_7 . Паспорт громадянина України є важливим особистим документом, який згідно «Положенням про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 із змінами і доповненнями, є офіційним документом та втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів.
Того самого дня, тобто 21 грудня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, у ОСОБА_4 , що мав вільний доступ до паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 виданий 11.10.2001 Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , ідентифікаційного податкового номеру 2237522533 на ім'я ОСОБА_6 та усвідомлюючи, що вказані документи є офіційними важливими та особистими, раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 виданий 11.10.2001 Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та іншими важливими особистими документами - пенсійним посвідченням на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , ідентифікаційним податковим номером 2237522533 на ім'я ОСОБА_6 .
Доводячи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи що паспорт громадянина України, є важливим особистим документом, який посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а тому має силу офіційного документа, з метою його подальшого використання у власних цілях, умисно, таємно, з корисливих мотивів, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , шляхом привласнення заволодів паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 виданий 11.10.2001 Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, пенсійним посвідченням на ім'я
ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , ідентифікаційним податковим номером 2237522533 на ім'я ОСОБА_6 , які поклав до кишені одягненої на ньому куртки та почав зберігати при собі.
Таким чином, ОСОБА_4 , органом досудового розслідування підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.357 КК України, тобто у заволодінні паспортом та іншим важливим особистим документом.
Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 23.12.2024 у після обідній час, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи ціль на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний телефон, марку та модель якого під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_6 , встановив додаток до автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу ''Приват24'', яка згідно Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні'' є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України ''Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах'' є інформаційною (автоматизованою) системою, через всесвітню мережу ''Інтернет'', шляхом підтвердження коду доступу до автоматизованої системи електронного комплексу персонального ідентифікаційного коду, який надійшов у вигляді смс-повідомлення на абонентський номер НОМЕР_4 , авторизувався від імені ОСОБА_6 без його дозволу, що дало можливість ознайомлюватись з інформацією, яка охороняється законом та має обмежений доступ.
Таким чином, ОСОБА_4 , органом досудового розслідування підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Крім того під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 будучи особою раніше судимою, за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у період часу з 23.12.2024 12 год. 10 хв. до 26.12.2024 10 год. 23 хв. маючи єдиний прямий злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що його дії не будуть помічені власником майна, діючи умисно, без дозволу власника в особі потерпілого ОСОБА_6 та не маючи права доступу до інформації, яка перебуває в автоматизованої системи АТ КБ «Приватбанк», використовуючи технічні можливості мобільного телефону, з встановленою сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_6 , за допомогою спеціально встановленого програмного забезпечення - мобільного додатку «Приват24», який дає доступ до автоматизованої системи АТ «Приватбанк» отримав доступ до рахунків та банківських карток потерпілого та зокрема до розрахункового рахунку НОМЕР_5 , з електронним платіжним засобом: НОМЕР_6 та заволодів грошовими коштами, належними ОСОБА_6 у загальній сумі 11314 гривень, шляхом зняття готівки у банкоматах: 23.12.2024 о 12:10 у сумі 102,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 26/3; 23.12.2024 о 18:29 у сумі 3002,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 32; 23.12.2024 о 18:31 у сумі 3402,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 32; 24.12.2024 о 12:49 у сумі 2002,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 32; 24.12.2024 о 22:44 у сумі 502,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 32; 25.12.2024 о 16:50 у сумі 2002,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 9А; 26.12.2024 о 10:23 у сумі 302,00 грн. за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 25.
Викраденими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , матеріального збитку на загальну суму 11314 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , органом досудового розслідування підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
За сукупністю викладеного ОСОБА_4 , підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень передбачених: ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у незаконному заволодінні паспортом та іншим важливим особистим документом та у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Так, орган досудового розслідування на підтвердження вини ОСОБА_4 надав наступні докази: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 13.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 03.03.2025; протоколом допитом свідка ОСОБА_7 від 26.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.05.2025; протоколом огляду предмету від 24.04.2025 - диску CD-R, який вилучено у АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпро; зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, санкція частини 4 статті 185 КК України, якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку тим, що останній вчинив тяжкий злочин проти власності є підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Про наявність ризику передбаченого у п. 5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, передбаченого статтею 181 КПК України, як домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Беручи до уваги наведені вище обставини, слідчий просить з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, запобігання вищезазначеним ризикам застосування більш м'яких запобіжних заходів не доцільно.
У зв'язку з чим просить, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 20:00 до 06:00 год. за місцем його мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці та покласти на підозрюваного наступні обов'язки: заборонити у нічний період часу з 20:00 до 06:00 год. залишати житло за місцем фактичного мешкання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши пояснення прокурора та підозрюваного, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи. Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому частиною 2 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно зіст.181КПКУкраїни домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В проваджені СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042230000136від 14.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.
14 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчим у своєму клопотанні та прокурором на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, долучено до клопотання наступні докази які досліджені судом, а саме: витяги з ЄРДР від 14.02.2025 та від 14.05.2025, постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 14.05.2025, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 03.03.2025 року; протоколом огляду речей від 14.04.2025 року; протокол огляду предмету від 24.04.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.05.2025, проткол допиту підозрюваного ОСОБА_4 , постанова про визнання групи прокурорів у кримінальному провадженні від 14.02.2025, постанова про призначення групи слідчих від 14.02.2025, постанова про зміну складу групи прокурорів від 06.05.2025, постанову про зміну групи слідчих від 06.05.2025.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів клопотання, а також під час судового розгляду підозрюваний не має місця реєстрації та постійного місця проживання, будь-якого спростування зазначених обставин органом досудового розслідування слідчому судді не надано, що виключає можливість обрання такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Також посилання сторони обвинувачення на покази потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суд не приймає до уваги, оскільки до протоколів допиту потерпілого та вказаних свідків взагалі не були долучені копії документів, що посвідчують їх особи, що взагалі ставить під сумнів дійсність допиту таких осіб.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що на час розгляду клопотання органом досудового розслідування до матеріалів клопотання взагалі не долучено характеризуючий матеріал відносно підозрюваного ОСОБА_4 , що позбавляє слідчого судді можливості встановити наявність судимостей у останнього, характеризуючи даних щодо особи, а також чи перебуває ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра з психічними захворюваннями.
Окрім того, слідчий в своєму клопотання зазначає, про об'єктивну не можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, передбаченого статтею 181 КПК України, як домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відтак взагалі є незрозумілим з яких підстав слідчим подане вказане клопотання.
Так, вказане клопотання та додані до нього матеріали свідчать про формальне намагання органом досудового розслідування вжити заходів щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , та не дають слідчому судді підстав для його задоволення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню під №12025042230000136, відомості про яке внесені до ЄРДР від 14.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-177, 181, 193-194, 196, 205, 206, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВнП №1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню під №12025042230000136, відомості про яке внесені до ЄРДР від 14.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1