28 квітня 2025 рокуСправа №640/23015/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути кошти платника податків з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму податкового боргу в розмірі 67 509,50.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 на момент звернення до суду наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 67509,50 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 52048,07 грн. та військового збору 15461,43 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі поданої податкової звітності та винесених податкових повідомлень-рішень. Контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимоги, проте податковий борг так і не було сплачено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
22.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач пропустив строки позовної давності зі зверненням до суду щодо стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 61717,31 грн. та і сам податковий борг нарахований відповідачу безпідставно, адже у нього у 2016 році не було доходу, відповідно до якого відповідач мав би самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 47474,85 грн. та військовий збір у розмірі 14242,46 грн.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Листом від 25.01.2023 року №03-19/5986/23 дана адміністративна справа скерована до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з абзацом четвертим п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ, інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
04.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/23015/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлаковій Н.В. 05.02.2025р.
В період з 10.02.2025 по 14.02.2025 суддя Турлакова Н.В. перебувала на навчанні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року прийнято до провадження справу №640/23015/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено у відповідь на вимоги позивача податковий борг був сплачений, а саме 18.07.2023 було сплачено суму 52048,07 грн., а 24.07.2023 року було сплачено суму 19605,29 грн. Станом на 24.07.2023 була сплачена повна сума, враховуючи розмір нарахованого податку, військовий збір та пеню. Листом від 26.02.2025 року відповідач повідомив, що станом на 25.02.2025 року в інтегрований картках ОСОБА_1 заборгованість зі сплати податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів відсутня.
Від позивача відповідь на відзив на адресу суду не надходила.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно довідки ГУ ДПС у м.Києві №23030/5/26-15-13-06-16 від24.06.2021 року, станом на 24.06.2021 відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу, у платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 67509,50 грн., а саме:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 52048,07 грн.;
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15461,43 грн.
Згідно розрахунку суми податкового боргу ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) станом на 24.06.2021 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник на підстави наступного:
- податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежна професійну діяльність) від 24.07.2017 №1700069028 на суму 47474,85 грн. (недоїмка 47474,85 грн., пеня 665,72 грн., заборгованість 48140,57 грн.);
- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 06.02.2019 №0007354202 на суму 3397,50 грн. (недоїмка 3397,50 грн.);
- податкове повідомлення-рішення (форма ПС) від 06.02.2019 №0007364202 в сумі 510 грн.
Згідно розрахунку суми податкового боргу ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) станом на 24.06.2021 з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник на підстави наступного:
- податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежна професійну діяльність) від 24.07.2017 №1700069028 на суму 14242,46 грн. (недоїмка 14242,46 грн., пеня 199,72 грн., заборгованість 14442,18 грн.);
- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 06.02.2019 №0007384202 в сумі 1019,25 грн.
Докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.
07.12.2018 року ГУ ДФС у м.Києві складено акт №4799/26-15-42-02-30/2824618200 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості подарованого майна платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Головним управлінням ДФС у м. Києві була сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу № 53176-17 від 02.08.2017 на загальну суму 61717,31 грн., яка повернута на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання.
Станом на момент звернення до суду податковий борг відповідачем не погашений, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС у м. Києві до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Також судом встановлено, що листом від 26.02.2025 року №19120/6/26-16-13-01-06, ГУ ДПС у м.Києві розглянуло заяву ОСОБА_1 та повідомило, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, станом на 25.02.2025 в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів відсутня.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом контролюючий орган надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №53176-17 від 02 серпня 2017 року про наявність податкового боргу у розмірі 61717,31 грн.
Крім того, як вже було зазначено, сума боргу 67509,50 грн. виникла у платника податків на підставі поданої платником податків податкової звітності.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позов, податковий борг був сплачений, а саме 18.07.2023 було сплачено суму 52048,07 грн., а 24.07.2023 року було сплачено суму 19605,29 грн. Станом на 24.07.2023 була сплачена повна сума, враховуючи розмір нарахованого податку, військовий збір та пеню.
Також судом встановлено, що згідно листа від 26.02.2025 року №19120/6/26-16-13-01-06, ГУ ДПС у м.Києві розглянуло заяву ОСОБА_1 та повідомило, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, станом на 25.02.2025 в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів відсутня.
Тобто, станом на дату прийняття рішення у даній справі, у відповідача відсутній заявлений позивачем податковий борг у розмірі 67509,50 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 52048,07 грн. та військового збору 15461,43 грн. Вище вказане позивачем не спростовано.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, місто КИЇВ, вулиця Шолуденка, 33/19) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова