13 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/4867/22
адміністративне провадження № К/990/12431/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,
представника позивача - Блинди А.В.,
представника відповідача - Кшемінської Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Кобаль М.І.)
у справі № 320/4867/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення та додаткової винагороди,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 № 45 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- поновити на службі в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посадi слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, починаючи з 09.03.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми невиплаченого середнього грошового забезпечення, а саме за період 01.03.2022 - 08.03.2022 у розмірі 3 864 грн, за весь час вимушеного прогулу за період 09.03.2022 - 31.03.2022 у розмiрi 11 109 грн, за квітень 2022 року в розмірі 14 973 грн, за травень 2022 року в розмірі 14973 грн, за червень 2022 року в розмiрi 14973 грн та за увесь час, починаючи з липня 2022 року до дня фактичного виконання судового рішення;
- стягнути з відповідача на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» вiд 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 - 28.02.2022 за п'ять календарних днів лютого в розмiрi 5357 грн та за період починаючи з 01.03.2022 до дня закінчення воєнного стану за весь час вимушеного прогулу в розмірі 30 000 грн щомісячно, як складову частину грошового забезпечення, визначеного позивачу на день звiльнення.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що оскаржуваним наказом позивача звільнено зі служби за результатами проведеного службового розслідування. Позивач зазначає, що службове розслідування відносно нього проведено з істотним порушенням вимог законодавства, позаяк відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмові пояснення та докази щодо предмета службового розслідування, чим порушив закон і право позивача на захист. Позивач підкреслює, що рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення прийнято необґрунтовано, без з'ясування і врахування обставин, що мають значення для його прийняття. Наголошує, що позивач не покидав службу, а навпаки виконував додаткові повноваження в умовах воєнного стану. Також позивач висловлює незгоду із застосуванням відповідачем найсуворішого дисциплінарного стягнення відносно нього. З огляду на незаконне звільнення, позивач уважає, що підлягає поновленню на службі із виплатою середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач зазначає про право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» вiд 28.02.2022 № 168.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 29 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 № 55 в частині застосування до слідчого слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 № 45 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09.03.2022. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09.03.2022. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.03.2022 до дня винесення рішення суду - 29.09.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції уважав доведеним факт допущення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді залишення місця несення служби та невиході на службу з 26.02.2022. Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що позивача звільнено зі служби в поліції не тільки за порушення службової дисципліни, але й за порушення Присяги. Надаючи оцінку діям позивача, які кваліфіковано відповідачем як порушення Присяги, судом першої інстанції враховано, що після протиправного вибуття з відділу поліції 26.02.2022 позивач брав активну участь у заходах національного спротиву у складі сил національної безпеки за час перебування поза межами дислокації підрозділу Головного управління Національної поліції в Київській області в період з 26.02.2022 по 08.03.2022 та в подальшому, за що був заохочений грамотою Служби безпеки України. А отже виснував, що така поведінка позивача не може бути розцінена як така, що дискредитує звання працівника Національної поліції України та органи національної поліції. У підсумку суд першої інстанції не погодився з твердженням відповідача про те, що поведінка позивача свідчить про недотримання Присяги працівника поліції. Враховуючи, що вина позивача у порушенні Присяги не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку, що накази відповідача є протиправними. При цьому, з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд першої інстанції уважав за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 08.03.2022 № 55 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ. З огляду на задоволення вимог про скасування наказу про звільнення, похідні вимоги від такої також задоволені. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для здійснення розрахунку позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу із врахуванням додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» вiд 28.02.2022 № 168.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що наявними у справі доказами підтверджується факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків в частині самоусунення від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема, на території Київської області, а також самовільного залишення території дислокації підрозділу лейтенантом поліції Бабинцем А.Ю.
Короткий зміст касаційної скарги
7. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, скаржник просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
8. Підстави, на яких подана касаційна скарга, скаржник указує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зазначає про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.04.2019 у справі № 802/2273/16-а, від 30.06.2020 у справі № 826/14823/16, від 26.02.2020 у справі № 805/1851/17-а, від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
10. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник касаційної скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права:
у правовідносинах щодо способу, форми взаємодії та правомірності (правових підстав) виконання окремо взятим поліцейським та системи органів національної поліції в цілому додаткових повноважень поліції через їх участь у виконанні завдань територіальної оборони у разі оголошення воєнного стану на всій території України, відповідно до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції від 01.01.2022, статей 1, 2, 12 Закону України «Про оборону України» у редакції від 01.08.2021, статей 12, 18 Закону України «Про національну безпеку України» у редакції від 24.11.2021;
щодо питання чи можна вважати співпрацю поліцейського із силами територіальної оборони в період дії воєнного стану, як форму участі поліцейського у виконанні завдань територіальної оборони відповідно до закону як дії, що безумовно дискредитують звання поліцейського в очах громадськості та підпадають під визначеним законом та практикою Верховного Суду порушення «Присяги» на вірність українському народові, та в чому полягає розмежування та співмірність таких висновків;
щодо питання розмежування та кваліфікації дисциплінарного проступку вчиненого поліцейським в період дії воєнного стану, що тісно пов'язаний з порушенням Присяги на вірність українського народу, та які обов'язки поліцейського в ході виконання додаткових повноважень пов'язані з Присягою та чи можна вважати прогул поліцейським за поважних причин дисциплінарним проступком такої тяжкості, що безумовно порушує Присягу на вірність українському народу.
Позиція інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.
Рух касаційних скарг
12. Ухвалою від 16.04.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті посилань щодо відсутності висновку Верховного Суду у правовідносинах щодо способу, форми взаємодії та правомірності (правових підстав) виконання окремо взятим поліцейським та системи органів національної поліції в цілому додаткових повноважень поліції через їх участь у виконанні завдань територіальної оборони у разі оголошення воєнного стану на всій території України, відповідно до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції від 01.01.2022, статей 1, 2, 12 Закону України «Про оборону України» у редакції від 01.08.2021, статей 12, 18 Закону України «Про національну безпеку України» у редакції від 24.11.2021, оскільки в решті скаржник не вказав конкретну норму права закону або іншого нормативно-правового акта, яку суд апеляційної інстанції неправильно застосував щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У цій же ухвалі суд відхилив посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник не обґрунтував подібність правовідносин у справах та не вказав норми права, яку застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду.
13. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2024 № 1369 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/4867/22 у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги у справі № 320/4867/22.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник- Томенко Ж.М., суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В. для розгляду судової справи № 320/4867/22.
15. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 320/4867/22, закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 29.04.2025 о 12 год 00 хв.
16. У судовому засіданні 29.04.2025 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 13.05.2025.
17. У судовому засіданні 13.05.2025 представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги у повному обсязі, просив постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
18. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
19. ОСОБА_1 , лейтенант поліції, проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області.
20. Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
21. Із 23.02.2022 позивач перебував за місцем несення служби в с. Чайки у відділенні поліції № 5 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, де попередньо отримав табельну зброю (пістолет ПМ) з набоями, що визнається сторонами. Позивач зазначає, що у подальшому він у відділенні поліції № 5 отримав ще два автомата.
22. Згідно з наданими документами керівництвом Головного управління Національної поліції в Київській області здійснювалися заходи щодо зміни окремих осіб керівного складу відділення поліції № 5, в якому проходив службу позивач.
23. Відповідач зазначає, що з 24.02.2022 позивач покинув місце несення служби зі зброєю і не повернувся, про своє місцезнаходження не повідомив.
24. На підставі доповідної записки від 08.03.2022 про можливі неправомірні дії окремих працівників Головного управління Національної поліції в Київській області, в тому числі позивача, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 № 288 призначено службове розслідування та створено відповідну дисциплінарну комісію.
25. Посадовими особами відповідача 08.03.2022 складено акт про невихід на службу без поважних причин поліцейських, в т.ч. позивача, в період з 24.02.2022 по 08.03.2022.
26. Складено акт про відмову від надання письмових пояснень від 08.03.2022, згідно з яким комісією відповідача запропоновано 17 поліцейським, у т.ч. позивачу, прибути до Бучанського районного управління поліції та надати пояснення, проте вони відмовилися.
27. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київській області 08.03.2022, відповідно до якого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. У порушення вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліції» на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу та інших визначених місцях не прибув, зокрема, позивач, внаслідок чого було підготовлено відповідний акт та доповідну записку з метою проведення службового розслідування. Дисциплінарною комісією встановлено, що після того як окремі працівники структурних та територіальних підрозділів залишили місця несення служби, частина з них перебувала з табельною вогнепальною зброєю, яка до чергових частин районних управлінь, відділів, відділень поліції не була здана, керівництво підрозділів про неможливість здачі зброї не повідомлялося, в тому числі і позивачем.
28. Комісія дійшла висновку, що в діях позивача вбачаються порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02.2022 по 08.03.2022 для виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї, внаслідок чого запропоновано позивача звільнити зі служби в поліції.
29. Пунктом 29 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 № 55 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Київській області» вирішено за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02.2022 по 08.03.2022 для виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї, слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
30. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 № 45 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
31. Підставою прийняття наказу зазначено наказ Головного управління № 55 від 08.03.2022, порушення Присяги на вірність Українському народові та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
32. Прийняття наказу про звільнення позивача зі служби в поліції зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
33. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
35. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
36. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
37. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
38. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
39. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
40. Відповідно до частин другої, третьої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
41. Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
42. Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
43. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
44. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, відповідно до пункту 1 розділу І яких, вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
45. Відповідно до абзаців другого, третього та тринадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
46. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
47. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
48. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
49. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
50. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
51. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
52. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
53. Частиною третьої статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Оцінка Верховного Суду
54. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
56. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
57. Нагадаємо, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду у правовідносинах щодо способу, форми взаємодії та правомірності (правових підстав) виконання окремо взятим поліцейським та системи органів національної поліції в цілому додаткових повноважень поліції через їх участь у виконанні завдань територіальної оборони у разі оголошення воєнного стану на всій території України, відповідно до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 2, 12 Закону України «Про оборону України», статей 12, 18 Закону України «Про національну безпеку України».
58. Надаючи оцінку аргументам скаржника, колегія суддів керується таким.
59. За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 25.04.2024 у справі № 520/5388/22, від 13.06.2024 у справі № 420/1936/23від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23, від 30.01.2025 у справі № 400/3493/23 та ін.), сформованою на підставі аналізу наведених правових норм, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
60 Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
61. Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
62. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
63. Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Правил покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
64. Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
65. Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
66. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб (у подальшому воєнний стан було продовжено).
67. Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
68. Статтею 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначені додаткові повноваження поліції, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
69. За змістом наведених правових норм ними прямо передбачено обов'язок працівників поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов'язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.
70. Сутність спірних відносин у розглядуваній справі полягає в тому, що позивача, який проходив службу в поліції на посаді слідчого вiддiлення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, оспорюваним наказом було звільнено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивач на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу або інших визначених місцях для виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки у мовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам не прибув, до чергової частини вогнепальну зброю не здав, що розцінено відповідачем як порушення службової дисципліни, що є несумісним зі службою в поліції та достатньо вагомим для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
71. Факт відсутності позивача на службі в місці дислокації підрозділу в період з 26.02.2022 по 08.03.2022 у цій справі не є спірним.
72. Позивач зі свого боку не визнає наявності в його діях дисциплінарного проступку та вказує на те, що він не покидав службу, а навпаки виконував додаткові повноваження поліції в умовах воєнного стану. Наполягає на тому, що він не порушував Присягу та Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, обґрунтовуючи це тим, що приймав участь у відсічі збройної агресії рф проти України шляхом інформування підрозділів Служби безпеки України про точне місцезнаходження військової техніки на території сіл Мотижина, Копилова, Северинівки, Колонщини, Макарова, Андріївки, Литвинівки, Бородянки. Відтак, на переконання позивача, його дії входять до інтересів держави і українського народу та інтересів служби в органах поліції в умовах воєнного стану під час військової агресії рф проти України.
73. Водночас, позивач не враховує, що поставлені позивачу в провину порушення зумовлені саме фактом безпідставного невиходу на службу задля виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки у мовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам. Тобто у спірних правовідносинах саме факт невиходу на службу задля виконання завдань, пов'язаних з виконанням обов'язків поліцейського кваліфіковано відповідачем як дисциплінарний проступок.
74. Суд не заперечує факт здійснення позивачем дій, спрямованих на захист держави, проте такі дії були вчинені позивачем поза межами його службових обов'язків та не у зв'язку з проходженням служби в органах поліції.
75. З огляду на аргументи позивача Верховний Суд зауважує, що відповідно до положень Закону України «Про оборону України», Закону України «Про національну безпеку України» у разі запровадження воєнного стану на території України Національна поліція України, як правоохоронний орган, бере участь в обороні держави разом із Збройними Силами України. Проте така участь має бути здійснена лише у межах, визначених відповідним нормативно-правовим актом у більш широкому значенні, та на підставі відповідного наказу керівника органу Національної поліції - у більш вузькому значенні, а не здійснена окремим поліцейським на підставі самостійно прийнятого ним рішення.
76. У будь-якому разі закон не наділяє поліцейського повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
77. За обставинами цієї справи позивач самостійно прийняв рішення виїхати до м. Мотижин. Позивачем не повідомлялось керівництву про своє місцезнаходження та неможливість виконання обов'язків.
78. Тобто фактично є підстави вважати, що позивач самоусунувся від виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану, що, очевидно суперечить змісту Присяги поліцейського, наведеної вище, попри це подібна поведінка поліцейського в складних, небезпечних для життя умовах здатна підривати довіру громадян до працівників поліції та є несумісною з проходженням служби в поліції.
79. Так, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
80. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
81. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
82. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
83. Тож позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов'язків, керуючись положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту, мав у своїх діях і поведінці слідувати змісту Присяги та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
84. Як уже зазначалося, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
85. Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач, будучи поліцейським, повинен був безумовно з'явитися на службі, виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу, дотримуватись Конституції України і законів України, Присяги поліцейського.
86. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому відсутні правові підстави для скасування спірного наказу.
87. Інші доводи касаційної скарги позивача судом не аналізуються, оскільки такі не були підставою для відкриття касаційного провадження.
88. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування під час касаційного перегляду не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
90. Таким чином, зважаючи на положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
91. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 327, 341, 344, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/4867/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк