про відмову у роз'ясненні судового рішення
19 травня 2025 року
м. Київ
справа №440/10346/24
адміністративне провадження № К/990/4954/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №440/10346/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 02.10.2024 позов задовольнив. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІУ шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 Постанови №168 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови №185 та у зв'язку з цим провести виплату позивачці недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.01.2025 задовольнив апеляційну скаргу відповідача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Верховний Суд постановою від 08.04.2025 касаційну скаргу позивачки задовольнив частково, скасував судові рішення попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.2023 по 27.02.2024 (включно) залишив без розгляду.
15.05.2025 до Верховного Суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №440/10346/24, в якій заявник зазначає про те, що зазначені показники, передбачені частиною другою статті 42 Закону №1058-ІУ та абзацом четвертим частини другої статті 40 цього Закону не є тотожними, в наслідок чого йому не зрозуміло, яким чином виконати зазначене рішення Верховного Суду.
Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №440/10346/24, колегія суддів дійшла такого висновку.
За змістом частин першої - третьої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення має бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, вони є оціночними, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція щодо тлумачення статті 254 КАС України неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 21.12.2020 у справі № 369/5489/18, від 29.12.2020 у справі №826/1285/16, від 26.01.2021 у справі №2а-1586/11/0970 та від 28.04.2021 у справі №0940/2217/18.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Крім того, роз'яснення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення ухваленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Так, за результатами касаційного розгляду справи №440/10346/24 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову, якою:
визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796;
зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 28.02.2024 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії;
позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.2023 по 27.02.2024 (включно) залишив без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 359, частини п'ятої статті 355 КАС України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. Судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і не оскаржуються.
У своїй заяві заявник просить вказати алгоритм дій та механізм виконання постанови Верховного Суду, а саме роз'яснити яким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має виконати постанову Верховного Суду від 08.04.2025 у цій справі, оскільки показники, передбачені частиною другою статті 42 Закону №1058-ІУ та абзацом четвертим частини другої статті 40 цього Закону не є тотожними.
Твердження відповідача зводяться до вирішення питання роз'яснення порядку виконання судового рішення, а не його суті, що суперечить вимогам статті 254 КАС України.
Правова позиція щодо неможливості надання судом роз'яснень щодо порядку виконання судових рішень у межах процедури, врегульованої статтею 254 КАС України, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №240/4937/18 та в ухвалі Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №814/526/17.
Зі змісту судового рішення вбачається, що предметом спору були дії відповідача, щодо відмови у проведенні індексації позивачеві пенсії у 2023- 2023 роках із застосуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796, відповідно.
Так, у пунктах 41, 42 постанови від 08.04.2025 Верховний Суду зазначив, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2022- 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №168, №185.
Зважаючи на вищенаведене, Верховний Суд у постанові від 08.04.2025 дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи в 2023- 2024 роках перерахунок пенсії позивачці на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 0,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів наголошує, що в постанові Верховного Суду від 08.04.2025 чітко та однозначно сформульовано висновок про те, що відповідач зобов'язаний збільшити на відповідні коефіцієнти (1,197, 0,0796) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення.
Таким чином, постанова Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №440/10346/24 є зрозумілою, не містить неповноти, неточностей чи суперечностей і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, у тому числі її резолютивної частини, у зв'язку з чим у задоволенні заяви представника позивача щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Зі змісту заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду не вбачається обставин неоднозначного розуміння судового рішення, фактично заявник просить суд надати оцінку суперечливості нормам частини другої статті 42 та абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону №1058-ІУ, що є підставою для відмови у роз'ясненні судового рішення.
Мотиви, які навів заявник у своїй заяві, по суті полягають у незгоді з постановою Верховного Суду, а питання, на які відповідач хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже ухваленого судового рішення, що чинним законодавством не передбачено і є неприпустимим.
У даному випадку заявник фактично просить встановити спосіб та порядок виконання постанови суду, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Відтак, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтею 254 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №440/10346/24.
Копію ухвали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко