19 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/15925/24
адміністративне провадження № К/990/20426/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 160/15925/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №045650008090 від 11.03.2024 року про відмову у призначенні пенсії, щодо відмови позивачу в призначенні пенсії незалежно від віку згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу провести взаємне зарахування періодів роботи, передбачених частини 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, зарахувати до пільгового та страхового стажу стаж роботи на посаді клеймувальник строком 27 місяців до стажу роботи різальником гарячого металу (основною) за період роботи з 08.08.1997 по 12.09.2000 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії згідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №l виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення на посаді барильєтник, - за 12 місяців, а саме періоди роботи з 01.07.2020 по 31.08.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію незалежно від віку та нарахувати пенсію позивачу відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.09.2023 року;
- визначити Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області органом, який процедуру призначення позивачу пенсії незалежно від віку за статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» тобто, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача для призначення та здійснення виплат пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №045650008090 від 11.03.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 у порядку частини 5 статті 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 08.08.1997 по 12.09.2000 року та з 01.07.2020 по 31.08.2023 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку кожен повний рік роботи за 9 місяців.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2023 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, наданих судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 160/15925/24, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки із зазначенням, одночасно, належного їх обґрунтування у поєднанні з обставинами справи.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 160/15925/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій