19 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/9148/24
адміністративне провадження № К/990/20504/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 320/9148/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Авентин» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Авентин» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04.01.2024 №10314052/44486477, №10314054/44486477, №10314053/44486477, №10314055/44486477 від 05.01.2024 №10322237/44486477, №10322234/44486477, №10322235/44486477, №10322233/44486477, №10322236/44486477, №10322228/44486477, №10322231/44486477, №10322230/44486477, №10322227/44486477, №10322229/44486477, №10322232/44486477, від 11.01.2024 №10350507/44486477, №10350497/44486477, №10350492/44486477, №10350508/44486477, №10350506/44486477, №10350504/44486477, №10350505/44486477, №10350503/44486477, №10350502/44486477, №10350498/44486477, №10350493/44486477, №10350499/44486477, №10350494/44486477, №10350501/44486477, №10350482/44486477, №10350480/44486477, №10350481/44486477, №10350495/44486477, №10350496/44486477, №10350484/44486477, №10350488/44486477, №10350500/44486477, №10350486/44486477, №10350490/44486477, №10350491/44486477, №10350485/44486477, від 12.01.2024 № 10360090/44486477, №10360095/44486477, №10360087/44486477, №10360091/44486477, №10360092/44486477, №10360093/44486477, №10360094/44486477, №10360089/44486477, №10360088/44486477, від 15.01.2024 №10366578/44486477, від 17.01.2024 №10382403/44486477, №10382404/44486477, №10382405/44486477, №10382406/44486477, від 18.01.2024 №10390907/44486477, №10390911/44486477, №10390908/44486477, №10390917/44486477, №10390906/44486477, №10390909/44486477, № 10390910/44486477, №10390914/44486477, №10390918/44486477, №10390913/44486477, №10390916/44486477, №10390912/44486477, №10390915/44486477, від 22.01.2024 №10412493/44486477, №10412494/44486477, №10412496/44486477, №10412499/44486477, № 0412498/44486477, №10412500/44486477, №10412495/44486477, №10412503/44486477, від 23.01.2024 №10420841/44486477, №10420837/44486477, №10420840/44486477, №10420836/44486477, від 24.01.2024 №10434994/44486477, №10434997/44486477, №10434996/44486477, №10434987/44486477, №10434995/44486477, № 10434993/44486477, №10434986/44486477, №10434989/44486477, №10434988/44486477, №10434990/44486477, №10434992/44486477, №10434985/44486477, №10434991/44486477;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Авентин» № 2 від 25.01.2023, № 7 від 28.02.2023, № 1 від 31.01.2023, розрахунок коригування № 9 від 16.01.2023 до податкової накладної № 1 від 15.11.2022, податкову накладну № 3 від 19.01.2023, № 6 від 31.01.2023, № 2 від 31.01.2023, № 3 від 31.01.2023, № 4 від 30.01.2023, розрахунок коригування № 8 від 31.01.2023 до податкової накладної № 1 від 20.12.2022, розрахунок коригування № 10 від 31.01.2023 до податкової накладної № 2 від 22.12.2022, розрахунок коригування № 11 від 31.01.2023 до податкової накладної № 4 від 23.12.2022, розрахунок коригування № 12 від 31.01.2023 до податкової накладної №2 від 05.01.2023, розрахунок коригування № 13 від 31.01.2023 до податкової накладної № 1 від 12.01.2023, розрахунок коригування № 14 від 31.01.2023 до податкової накладної № 3 від 13.01.2023, податкові накладні № 2 від 01.02.2023, № 3 від 24.02.2023, № 4 від 27.02.2023, №1 від 01.02.2023, № 1 від 03.02.2023, № 3 від 13.02.2023, № 2 від 08.02.2023, № 3 від 27.02.2023, № 1 від 14.02.2023, № 4 від 14.02.2023, № 1 від 15.02.2023, № 2 від 17.02.2023, №3 від 21.02.2023, № 2 від 22.02.2023, № 3 від 23.02.2023, № 21 від 28.02.2023, № 4 від 23.02.2023, № 4 від 24.02.2023, № 19 від 28.02.2023, № 1 від 02.03.2023, № 1 від 07.03.2023, № 6 від 14.02.2023 та № 5 від 27.02.2023, № 11 від 28.02.2023 та № 12 від 28.02.2023, № 2 від 28.02.2023, № 1 від 22.02.2023, № 2 від 27.02.2023, № 16 від 28.02.2023, № 4 від 20.02.2023, № 3 від 14.02.2023, № 6 від 27.02.2023, № 2 від 06.02.2023, № 2 від 09.02.2023, № 2 від 14.02.2023, № 2 від 10.02.2023, № 1 від 16.02.2023, № 1 від 21.02.2023, № 2 від 23.02.2023, №3 від 03.02.2023, № 4 від 13.02.2023, № 13 від 28.02.2023, № 14 від 28.02.2023, № 1 від 06.02.2023, № 2 від 20.02.2023, № 6 від 13.02.2023, № 4 від 06.03.2023, № 3 від 10.02.2023, розрахунок коригування № 7 від 13.02.2023 до податкової накладної № 5 від 29.11.2022, розрахунок коригування № 8 від 13.02.2023 до податкової накладної № 4 від 18.11.2022, податкові накладні № 18 від 28.02.2023, № 3 від 07.03.2023, № 1 від 23.02.2023, № 5 від 28.02.2023, № 2 від 24.02.2023, № 3 від 28.02.2023, № 3 від 06.03.2023, № 4 від 23.03.2023, №5 від 23.03.2023, № 6 від 20.03.2023, № 5 від 02.03.2023, № 2 від 09.03.2023, № 2 від 16.02.2023, № 7 від 20.03.2023, № 4 від 24.01.2023, розрахунок коригування № 1 від 30.01.2023 до податкової накладної № 4 від 22.12.2022, податкові накладні № 17 від 28.02.2023, № 4 від 20.03.2023, розрахунок коригування № 1 від 27.02.2023 до податкової накладної № 1 від 02.01.2023, податкові накладні № 6 від 28.02.2023, № 1 від 13.03.2023, № 5 від 14.03.2023, № 1 від 27.03.2023, № 2 від 20.03.2023, № 1 від 22.03.2023, № 2 від 28.03.2023, № 2 від 27.03.2023, № 3 від 20.03.2023, № 3 від 24.03.2023, № 8 від 24.03.2023, № 2 від 03.05.2023, датами їх фактичного отримання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено.
Разом з тим, у вказаному рішенні суду першої інстанції не було визначено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі №320/9148/24 - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Авентин» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 00 коп. В іншій частині задоволення заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Положення зазначеної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у цій справі з моменту їх ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 320/9148/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Авентин» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко