16 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9008/24 пров. № А/857/33166/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (прийняте суддею Дуляницька С.М. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, повний текст рішення складено 13 листопада 2024 року) у справі № 460/9008/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви просила визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 26 липня 2024 року № 584, яким відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 02.05.2023 на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7400-282-0115-23 від 01.05.2023р. та №7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023 р., виданих Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради при обчисленні пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 60 відсотків суми її середньомісячної заробітної плати - 32185,84 грн., яка складає - 19368,44 грн.; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7400-282-0115-23 від 01.05.2023р. та №7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023р., виданих Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради при обчисленні пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/15374/23.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 26 липня 2024 року №584 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 №3723-ХІІ на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7400-282-0115-23 від 01.05.2023р. та №7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023р., виданих Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради, з дня звернення із заявою від 02.05.2023, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняв жодних протиправних дій стосовно не призначення пенсії позивачу та не приймав рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про наявність правових підстав для перерахунку позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 № 3723-ХІІ на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7400-282-0115-23 від 01.05.2023 та № 7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023, виданих Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради. Позивачу призначено пенсію за віком з 02.05.2023 згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 460/15374/23 відповідно до статті 37 Законом України «Про державну службу» від 15.12.1993 № 3723-ХІІ. Однак позивач не згодна з призначенням пенсії, оскільки невраховані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7400-282-0115-23 від 01.05.2023 та № 7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023, видані Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради. Отже, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 18.07.2024. Разом із заявою для призначення пенсії до територіального Пенсійного фонду України необхідно надати довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (з змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823). Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу». Таким чином, для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» немає правових підстав, оскільки довідки, які позивач надала для перерахунку пенсії, наразі не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/15374/23, яке набрало законної сили 29.04.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.05.2023 №956180120809. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, з 02.05.2023 зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування період з 04.07.2001 по 07.04.2023.
Листом від 16.07.2024 №35212-32632/К-02/8-1700/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 02.05.2023 з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 07.04.2023 - в електронній пенсійній справі змінено шифр виду пенсії з 101 - пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 130 - пенсія за віком відповідно Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №584 від 26.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку у зв'язку з відсутністю законних підстав. Вказано, що зобов'язання щодо обчислення пенсії як держслужбовцю на підставі довідок про заробітну плату виданих за періоди роботи в органах місцевого самоврядування в рішенні суду відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не врахування під час проведення перерахунку пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Право позивача на призначення пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» встановлене рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №460/15374/23, а тому доказуванню не підлягає, згідно статті 7.
Спірним питанням в межах даної справи є обчислення пенсії позивача при виконанні вказаного рішення суду на підставі довідок про заробітну плату позивача для обрахунку вказаного виду пенсії.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі Порядок №622) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
З аналізу зазначених норм встановлено, що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви ОСОБА_1 від 18.07.2024 долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка призначається в розмірі 60 відсотків суми її заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці в тому числі: посадовий оклад, надбавки за ранги, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7400-282-0115-23 від 01.05.2023р. та №7400-280-0115-23(2) від 01.05.2023р., виданих Службою у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради.
Долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видані за останньою займаною позивачем посадою - начальник Служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради та складені за формою, затвердженою Постановою №1-3 та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (9 ранг), надбавка за вислугу років (40%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) також відповідає формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3, та містить дані про надбавки, премії та інші виплати за період з 01.04.2018 по 01.04.2023. На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З урахуванням приведених норм законодавства та фактичних обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснюючи розрахунок пенсії позивача та зарахувавши до стажу державної служби останнього періоди роботи в органах місцевого самоврядування, ГУ ПФУ в Запорізькій області не мало законних підстав для неврахування зазначених вище довідок.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу неприпустимості урахування вказаних довідок з підстав того, що з 01.06.2015 Закон №889-VIII не передбачає проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №3723-ХІІ, позаяк у спірних правовідносинах має місце не перерахунок пенсії державного службовця, а призначення позивачу пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/15374/23, яке набрало законної сили.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що надані позивачем із заявою від 18.07.2024 про перехід на пенсію по Закону №889-VII довідки про складові зарплати державного службовця відповідають вимогам Постанови №1-3, а тому повинні були враховані органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії заявника.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги які стосуються дискреційних повноважень пенсійного фонду на урахування такої довідки з метою призначення пенсії позивачу, то колегія судів зазначає таке.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.
У справі, що розглядається, повноваження щодо урахування довідок про складові заробітку для призначення пенсії регламентовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 та постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Повноваження відповідача та порядок їх реалізації у спірних правовідносинах передбачають лише один варіант правомірної поведінки відповідного органу прийняти вказані довідки для призначення. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Як наслідок у межах цієї справи, відповідач зобов'язаний за конкретних фактичних обставин діяти за законом, а не на власний розсуд.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За приведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 №3723-ХІІ з дати звернення (02.05.2023) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 460/9008/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 16.05.2025