Справа № 560/10656/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
19 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби з 01.01.1992 по 25.08.1993 на території російської федерації., зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.03.2023.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 06.01.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачці правомірно не зарахований період військової служби до страхового стажу.
Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що з травня 2023 року їй було призначено пенсію, яку вона не знімала. В листопаді накопичену пенсію на рахунку було повернуто банком Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. 25.04.2024 були звернення до відповідача щодо пояснення причин, та в подальшому було подано позов до суду.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із листом про внесення змін в ЕПС та перегляд страхового стажу позивачки.
Рішенням від 07.09.2023 №222650006803 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області переглянуло страховий стаж позивачки, відмовило у зарахуванні до страхового стажу періоду військової служби з 01.01.1992 по 25.08.1993 на території російської федерації та відмовило у призначенні пенсії.
Позивачка оскаржила вказане рішення до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи, які в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 досягли віку 63 років за наявності страхового стажу у зазначений період від 20 до 30 років.
Також, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивачка у період з 01.01.1992 по 25.08.1993 проходила військову службу на території російської федерації.
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.
Водночас, як вірно зазначає суд першої інстанції згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
13.03.1992 Україна стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу позивачки в рф, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, надані документи підтверджують право позивачки на врахування періоду військової служби з 01.01.1992 по 25.08.1993 до страхового стажу.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.09.2023 №222650006803 є протиправним. Тому, наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачці пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з наступного дня після досягнення 63 років, враховуючи дату первинного звернення, а саме з 03.03.2023.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем пропущено строк звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що позивачка про своє порушене право дізналася в квітні 2024 року.
25.04.2024 були звернення до відповідача щодо пояснення причин позбавлення нарахованої позивачці пенсії, звернення до суду відбулося 23.07.2024, тобто в межах строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.