Справа № 902/1240/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
19 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРООЛІЯ" та Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення надмірно сплачених грошових зобов'язань,
До Вінницького окружного адміністративного суду з Касаційного господарського суду в складі Верховного суду надійшла справа № 902/1240/21(902/386/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 900 656,77 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що арбітражний керуючий Гонта О.А., в ході здійснення повноважень ліквідатора позивача - ТОВ "Дніпроолія", звернулась із заявою №02-37/620 від 17.08.2022 до відповідача - Головного управління ДПС у Вінницькій області, у відповідь на яку останнім було надано лист №18395/6/02-32-13-02-13 від 02.09.2022 року в якому було повідомлено, що станом на 26.08.2022 року згідно даних ІС "Податковий блок" в ІКП ТОВ "Дніпроолія" (код ЄДРПОУ 36726560) обліковується заборгованість по єдиному внеску (КБК 71010000) в сумі 602 252,84 грн., яка виникла 22.04.2019 року та податковий борг на загальну суму 713 273 917, 61 грн., а саме:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) - 712 888 061,21 грн. (дата виникнення 06.08.2019 року - в сумі 647 505 816,35 грн., 02.04.2020 року - в сумі 3 009,1 грн., 06.10.2020 року - в сумі 58 031,35 грн., 26.11.2021 року в сумі 20 860,81 грн., 29.12.2021 року - 65 300 343,6 грн.).
Свідоцтво платника ПДВ підприємства ТОВ "Дніпроолія" (код ЄДРПОУ 36726560) №200239038 від 12.11.2009 року анульовано 29.01.2021 року на підставі документа форми 6- РПДВ № 4622556124156.
- по адмін.штрафам та іншим санкціям (КБК 21081103) - 385 856,40 грн.; (дата виникнення 06.08.2019 року - в сумі 350 508,00 грн., 29.12.2021 року - 35 348,40 грн.).
Крім цього, згідно даних ІС "Податковий блок" в ІКП ТОВ "Дніпроолія" по податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000) обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн (дата виникнення переплати 30.05.2019).
Наявність переплати позивача з податку на прибуток в розмірі 900 656, 77 грн. також підтверджується витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 15.03.2023 року щодо ТОВ "Дніпроолія".
В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про повернення коштів з бюджету.
Так, ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. звернулась до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявою №02-37/663 від 15.09.2022 року про повернення коштів з бюджету, з посиланням на положення ч. 1 ст. 59, ст. 64 КУ з процедур банкрутства, абз. 11 п. 52-2, п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в якій, з метою формування ліквідаційної маси банкрута згідно вимог КУ з процедур банкрутства, просила повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства. Також, у даній заяві було вказано, що реквізити ліквідаційного рахунку ТОВ "Дніпроолія" буде повідомлено додатково протягом найближчих днів.
У Доповненні №02-37/686 від 20.09.2022 року до заяви про повернення коштів з бюджету ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. просила відповідача повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства.
У відповіді № 20572/6/02-32-04-04-15 від 29.09.2022 року, посилаючись на те, що у ТОВ "Дніпроолія" обліковується заборгованість по податку на додану вартість, екологічному податку, адмінштрафах та інших санкціях, Головне управління ДПС у Вінницькій області вказало на необхідність застосування норм пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, який передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
У зв'язку з чим, у вказаній відповіді відповідач запропонував ТОВ "Дніпроолія" подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
В подальшому, ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. зверталась до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявами № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету, з посиланням на положення ч. 1 ст. 62, ст. 64 КУ з процедур банкрутства, із зазначенням про неможливість застосування до ТОВ "Дніпроолія", яке 15.08.2022 року визнано банкрутом, положень п. 43.2. ст. 43 ПК України.
У вказаних заявах ліквідатор просила відповідача, з метою формування ліквідаційної маси банкрута згідно вимог КУ з процедур банкрутства, повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства.
Як підтверджується відомостями, що містяться в особистому кабінеті платника податків ТОВ "Дніпроолія", усі три заяви про повернення коштів з бюджету були введені до електронного кабінету інспектором та зареєстровані, відповідно: за №120558 від 26.09.2022; за №141941 від 03.11.2022; за№167966 від 13.12.2022.
Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не було надано відповідь на заяви ліквідатора № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету.
Наведене і стало підставою звернення позивача з даним позовом про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ "Дніпроолія" за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 900 656, 77 грн. на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" (ідентифікаційний код 36726560) в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За приписами пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначені у статті 43 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п. 43.1- п.43.4 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
В силу положень п.43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п.43.6 ст. 43 ПК України).
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787 в редакції на час спірних відносин), визначено процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі); перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі Порядок №60 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно із п.2 розділу ІІІ Порядку №60 у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
За приписами п. 4 розділу ІІІ Порядку № 60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.
Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.
Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.
Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00:
дев'ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;
одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Відповідно п.6 Порядку №60 після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.
Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00:
восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;
десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Відповідно до п. 8, п. 9 розділу ІІІ Порядку № 60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
З аналізу наведених норм вбачається, що законодавець передбачив чітку процедуру і алгоритм дій, як платника податків, так і податкового органу в правовідносинах повернення надміру або помилково сплачених платежів.
Обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Як встановлено судом, арбітражний керуючий Гонта О.А., в ході здійснення повноважень ліквідатора позивача - ТОВ "Дніпроолія", звернулась із заявою №02-37/620 від 17.08.2022 до відповідача - Головного управління ДПС у Вінницькій області, у відповідь на яку останнім було надано лист №18395/6/02-32-13-02-13 від 02.09.2022 року в якому було повідомлено, що станом на 26.08.2022 року згідно даних ІС "Податковий блок" в ІКП ТОВ "Дніпроолія" (код ЄДРПОУ 36726560) обліковується заборгованість по єдиному внеску (КБК 71010000) в сумі 602 252,84 грн., яка виникла 22.04.2019 року та податковий борг на загальну суму 713 273 917, 61 грн
У відповіді № 20572/6/02-32-04-04-15 від 29.09.2022 року, посилаючись на те, що у ТОВ "Дніпроолія" обліковується заборгованість по податку на додану вартість, екологічному податку, адмінштрафах та інших санкціях, Головне управління ДПС у Вінницькій області вказало на необхідність застосування норм пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України.
В подальшому, ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. зверталась до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявами № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету.
Однак, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не було надано відповідь на заяви ліквідатора № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету.
Разом з цим, жодних дій в розумінні статті 43 ПК України, пунктів 5, 6, 8, 9 розділу ІІІ Порядку №60 відповідачем з отриманням заяв позивача про повернення переплати з податку на прибуток не здійснено, ані висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету, ані письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови відповідачем не прийнято і такі обставини не заперечуються відповідачем.
Отже, відповідачем не здійснено належного розгляду заяв позивача про повернення переплат.
При цьому, є незрозумілим є посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу, адже у спірних правовідносинах відповідачем не вчинено жодних дій з розгляду заяв позивача про повернення переплати.
Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення за наслідками розгляду заяви про повернення переплати з податків та зборів у вигляді висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови свідчить про те, що відповідач як уповноважений орган не прийняв жодного акта організаційно-розпорядчого характеру з числа тих, які він повинен був постановити згідно відповідних законодавчих приписів.
У судовій правозастосовчій практиці Верховного Суду України (постанова від 13.06.2017 у справі №21-1393а17), а також Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 13.12.2018 у справі №800/434/17 та інших) неодноразово висловлювалась правова позиція про те, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо розгляду заяв позивача про повернення переплати з податку на прибуток, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача розглянути відповідні заяви про повернення переплати з податку на прибуток з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 900656,77 грн, суд зазначає наступне.
Положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над цим. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Крім того, у спірних правовідносинах розгляд заяв позивача про повернення переплати не здійснений, що встановлено судом. Висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів за наслідками розгляду заяв позивача, відповідачем не прийнято. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків з прийняттям заяв позивача про повернення переплати з податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРООЛІЯ" та Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.