Справа № 320/15977/24
про залишення апеляційної скарги без руху
16 травня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.295 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге з апеляційною скаргою 13 травня 2025 року (що підтверджується відміткою на поштовому конверті) тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
13 травня 2025 року апелянт, через канцелярію Шостого апеляційного адміністративного суду, подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Суд зазначає, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тож, суд зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Між тим, Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Ба більше, саме по собі посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно. Варто також зауважити і про територіальну віддаленість місця знаходження апелянта від зони ведення активних бойових дій.
Отже, суд констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому, у відповідності до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: надати докази, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суддя,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Ганечко О.М.