19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1824/25
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з 29.01.2020 по 10.09.2021 перерахунку, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з 29.01.2020 по 10.09.2021, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
19 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Миколаївського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України просить зупинити провадження у справі №400/1824/25 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
На обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що у цій справі, зважаючи на спірний період нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, застосовувалися приписи статті 233 Кодексу законів про працю України в частині вирішення питання дотримання/пропуску строку звернення до суду з позовом. Водночас, 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи №460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23. Таким чином, на думку відповідача, правовідносини у цій справі та у справі №460/21394/23 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року клопотання відповідача задоволено. Зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 460/21394/23.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу №400/1824/25 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду по суті у строки, визначені статтею 258 КАС України.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що апелянт з висновками Миколаївського окружного адміністративного суду не погоджується, оскільки судом вже було відкрито провадження у вказаній справі не опираючись на обставини, викладені у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23. Більше того, в позовній заяві до суду було чітко зазначено обставини за яких позивач був змушений звернутись до суду 25.02.2025 року. Апелянт зазначає, що питання щодо застосування різних редакцій статті 233 КЗпП України не розглядалось в цілому. Вказує, що судом першої інстанції хибно зупинено провадження у справі, обставини, які розглядаються у даній справі, можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно, оскільки питання процесуальних строків не стоїть. Суду залишається лише встановити та з підстав, зазначених у позові, вирішити питання щодо права позивача на проведення відповідачем перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
17 квітня 2025 року до суду через систему “Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який зареєстровано судом 18.04.2025 року, в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з п.11 ч.1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 460/21394/23.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Норми статті 236 КАС України, яка врегульовує питання зупинення провадження у справі, розмежовують підстави, за яких суд має право зупинити провадження у справі, а також, із настанням яких суд зобов'язаний вчинити таку процесуальну дію.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Водночас у частині другій статті 236 КАС України визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.
Зокрема, пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини». Що саме необхідно розуміти під цим поняттям роз'яснено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.02.2019 в справі №802/3999/15-а. Так, «подібність правовідносин» означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Так, суд першої інстанції зупинив провадження у справі №400/1824/25 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі №460/21394/23 беручи до уваги ту обставину, що формування Верховним Судом відповідних правових позицій у справі 460/21394/23 може вплинути на наслідки розгляду справи №400/1824/25.
Аналіз норм пункту 5 частини другої статті 236 КАС України свідчить про те, що суд має право зупинити провадження у справі з підстави перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку саме палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відтак, можливість зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України пов'язана не з будь-якими подібними справами (навіть, якщо такі й дійсно подібні), а обумовлюється їхнім обов'язковим розглядом у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Це виключає необґрунтоване зупинення судами провадження у справах, виходячи лише із однієї наявності на розгляді у Верховному Суді подібної справи, яких може бути безліч.
Відповідні висновки були зроблені Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 20 травня 2021 року в справі №580/1802/20, від 28 травня 2021 року в справі №640/25049/19, від 30 червня 2021 року в справі №640/23593/19, від 29 липня 2021 року в справі №640/22535/19, від 12 серпня 2021 року в справі №640/23334/19, від 19 серпня 2021 року в справі №640/24675/19, від 30 серпня 2021 року в справі №640/25355/19, від 09 вересня 2021 року в справі №640/25418/19 та від 09 лютого 2022 року в справі №640/684/20.
Також необхідно зазначити, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Колегія суддів під час розгляду цієї справи враховує, що положеннями статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.
Колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені нормами частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов'язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об'єктивної неможливості розгляду судової справи зобов'язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Викладене узгоджується з висновками щодо застосовування норм права, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 460/3316/20.
Невиправдане зупинення судом провадження у справі є неприпустимим, не відповідає завданню адміністративного судочинства і тягне за собою порушення установлених строків розгляду справи.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі №809/452/18.
Колегія суддів зазначає, що приймаючи ухвалу від 24 березня 2025 року про зупинення провадження судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду 21 березня 2025 року прийняв постанову у справі № 460/21394/23.
У зв'язку з чим станом на 24 березня 2025 року потреби зупиняти провадження у справі № 400/1824/25 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі №460/21394/23 не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.
Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження ґрунтуються на неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому, у відповідності до положень ст. 320 КАС України, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко