П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9559/24
Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:
м. Миколаїв;
Дата складання повного тексту ухвали суду
1 інстанції: 25.12.2024 року;
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України до Мішково-Погорілівської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Комунального закладу "Мішково-Погорілівська дитяча музична школа" Мішково-Погорілівської сільської ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мішково-Погорілівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-
Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.07.2023 №14 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради»;
визнати протиправним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.06.2023 №16 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
Суд запропонував позивачу надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- докази надіслання копій позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи: третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунальному закладу «Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відділу освіти, культури, молоді та спорту Ради;
- подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року позовну заяву заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури повернуто.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор у визначений строк не усунув наступні недоліки позовної заяви:
не подав докази надіслання (вручення) копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі - Комунальному закладу «Мішково-Погорілівська дитяча музична школа Мішково-Погорілівської сільської ради;
не подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин його пропуску, доказів на підтвердження наявності цих причин.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статей 121, 123 КАС України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та обставинам справи, помилково залишено поза увагою те, що про факт порушення інтересів Держави у спірних правовідносинах прокурор дізнався лише з листа Мішково-Погорілівської сільської ради від 30.09.2024 року за №1341/02-06. Апелянт зауважує на тому, що саме за результатом опрацювання отриманої інформації та наданих документів прокурором встановлено порушення вимог законодавства, що висуваються до процедури прийняття нормативно-правових актів. З наведеного слідує, що до того часу прокурор не мав правових підстав, встановлених законом, для представництва інтересів Держави в суді.
Разом з цим, апелянт зазначає, що ним представлено докази вручення позову іншим учасникам справи, про що також у визначений термін повідомлено суд.
У відзивах на апеляційну скаргу Мішково-Погорілівська сільська рада та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Мішково-Погорілівської сільської ради посилаються на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказані положення Конституції України кореспондуються із приписами частини 1 статті 5 КАС України, згідно яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Виходячи з обставин цієї справи, апеляційний суд враховує, що предметом спору у цій справі є протиправність:
рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.07.2023 №14 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради»;
рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.06.2023 №16 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради».
14.09.2023 року керівник Миколаївської обласної прокуратури звертався до начальника Миколаївської обласної військової адміністрації з листом за №24-312вих-23, в якому повідомляв про ймовірні порушення законодавства, пов'язані з ліквідацією комунального закладу освіти, та просив перевірити такі факти, вжити відповідних заходів, спрямованих на відновлення прав Держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У відповідь, у листі від 13.10.2023 року за №15-67/2655/5-23 Миколаївська обласна військова адміністрація повідомила Миколаївську обласну прокуратуру про те, що у спірних правовідносинах належним позивачем має виступати Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти, в інтересах якого, за необхідності, прокурор може звернутись до суду.
25.10.2023 року керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України з листом за №24-360Вих-23, в якому повідомляв про ймовірні порушення законодавства, пов'язані з ліквідацією комунального закладу освіти, та просив вжити відповідних заходів, спрямованих на відновлення прав Держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У відповідь, у листі від 06.11.2023 року за №06/15/9688-23 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Миколаївську обласну прокуратуру про те, що у спірних правовідносинах Міністерство не виступає належним позивачем, однак підтримує ініціювання прокурора захисту інтересів Мішково-Погорілівської громади.
21.08.2024 року керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Мішково-Погорілівського сільського голови з листом за №24-399Вих-24, в якому, серед іншого, просив повідомити про чинність рішення від 20.06.2023 №16 та надати всі матеріали, що стосуються процедури його прийняття.
Запитувану інформацію, керівник прокуратури отримав від сільської ради листом від 30.09.2024 року №1341/02-06. У тому числі сільська рада цим листом повідомила прокурора про те, що рішення від 20.06.2023 №16 визнано таким, що втратило чинність на підставі рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.07.2023 №14 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради».
Таким чином, зважаючи на наявність порушень інтересів Держави у зв'язку з прийняттям рішень сільської ради, прокурор звернувся з цим позовом за захистом інтересів Держави в судовому порядку.
Перевіривши обставини справи, колегія суддів звертає увагу на те, що прокурор, починаючи з жовтня 2023 року вживав заходів задля забезпечення інтересів Держави, у зв'язку з прийняттям, з огляду на висновки прокурора, неправомірного рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.06.2023 №16 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради».
Необхідність забезпечення захисту інтересів Держави встановлена прокурором у вересні 2024 року на підставі отриманих від Мішково-Погорілівської сільської ради матеріалів, що стосувались процедури прийняття рішення.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що до моменту опрацювання отриманої інформації та наданих документів і встановлення порушень вимог законодавства, що висуваються до процедури прийняття нормативно-правових актів, прокурор не мав достеменних правових підстав, встановлених законом, для представництва інтересів Держави в суді.
З наведеного слідує, що отримавши необхідну документацію та інформацію, пов'язану з процедурою прийняття оспорюваного рішення та звернувшись до суду 10.10.2024 року, прокурором дотримано строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що про прийняття рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 20.07.2023 №14 «Про припинення комунального закладу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа» Мішково-Погорілівської сільської ради» прокурор дізнався лише з листа сільської ради від 30.09.2024 року №1341/02-06. Іншого, тобто докази, які б спростовували такі обставини, матеріали адміністративної справи не містять.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки повідомленим прокурором обставинам щодо неможливості надання доказів вручення копії позовної заяви Комунальному закладу «Мішково-Погорілівська дитяча музична школа Мішково-Погорілівської сільської ради внаслідок того, що комунальний заклад не зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та на території Мішково-Погорівлівської територіальної громади відсутні діючі (на той момент) відділення поштового зв'язку.
Без належної правової оцінки судом залишено ту обставину, що прокурор вчинив дії, спрямовані на виконання вимог суду, а також не перевірено чи є у такому випадку неповне виконання вимог безумовною підставою для повернення позову, не з'ясовано можливість продовження процесуального строку учаснику справи в цій частині.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 320, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусяна
О.В. Яковлєва