П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20763/24
Головуючий І інстанції: Скупінська О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 23.09.2024р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіт Трейд» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та визнання противоправною та скасувати картку відмови, -
01.07.2024р. ТОВ «Ювіт Трейд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці щодо класифікації товарів від 14.05.2024р. за №24UA50008000028-КТ, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.05.2024р. №UA500080/2024/000194.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товар, який він ввіз ввезений на митну територію України, він правильно класифікував. Однак, відповідач безпідставно відніс ввезений товар до товарної підкатегорії «спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації, інші», оскільки він за своїми фізико-хімічними властивостями не підпадає, під опис товару, на який вказує відповідач. Позивач стверджує, що ввезений ним товар є сумішшю запашних речовин (спиртовим розчином), основою якого є ароматичні речовини, додаткову роль виконує діетилфталат (фіксатор запаху), на носії-етиловому спирті. Дана суміш є сировиною для виробництва парфумерії, а не для ароматизації парфумерної продукції. Товар- суміш запашних речовин (спиртовий розчин) не використовується як розчинник, володіє власними фізико-хімічними та органолептичними властивостями та не може розглядається як розчинник.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ТОВ «Ювіт Трейд» - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці щодо класифікації товарів від 14.05.2024р. за №24UA50008000028-КТ, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.05.2024р. за №UA500080/2024/000194. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Ювіт Трейд» суму сплаченого судового збору у розмірі 6056 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 22.10.2024р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2024р. і прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ «Ювіт Трейд» - залишити без задоволення.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
13.11.2024р. матеріали даної справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
07.04.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ТОВ «Ювіт Трейд» зареєстрований з 18.01.2019р. як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (код КВЕД 46.45).
19.02.2019р. між І.М. «ZERNOFF» S.R.L, Республіка Молдова (Продавець) та ТОВ «Ювіт Трейд» (Покупець) укладений контракт №1-02/2019-MD, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець купує суміш запашних речовин (а саме спиртовий розчин, код 3302901000), яка є сировиною для виробництва парфюмерно-косметичних виробів і товарів побутової хімії, яка іменується в подальшому «товар» в асортименті і по цінам згідно інвойсів, що є невід'ємною частиною даного контракту.
08.04.2024р. ТОВ «Ювіт Трейд» підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 АА», яка була прийнята та зареєстрована за №24UA500080004399U4.
В графі 31 Митної декларації було зазначено:
« 1. Суміш запашних речовин, з парфумерною віддушкою 0,35-0,95%, об'ємною часткою етилового спирту (94,7-96,3%), з денатуруючими домішками (діетилфталат) (0,01-0,5%), з щільністю (0,801 г/см3), яка застосовується як промислова сировина у парфумерній промисловості для виробництва парфумерних виробів - 1023 л. Торгівельна марка - нема даних. Країна виробництва - MD. Виробник - I.M.»ZERNOFF»S.R.L., Молдова.
2. IBC контейнер, з пластмаси, уживаний, для пакування та транспортування - 1 шт. Торговельна марка - нема даних. Виробник - нема даних. Країна виробництва - нема даних».
Для підтвердження вказаних у митній декларації від 08.04.2024р. за №24UA500080004399U4 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, такий перелік документів: інвойс №287-24 від 03.04.2024р., пакувальний лист №287-24 від 03.04.2024р., автотранспортна накладна №1257206 від 03.04.2024р., сертифікат про походження товару форми СТ-1 №A320288 від 03.04.2024р., контракт №1-02/2019-MD від 19.02.2019р.
16.04.2024р. Одеською митницею прийнято рішення про взяття проб (зразків) товару №3.
16.04.2024р. Одеською митницею був проведений митний огляд товару, що підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.04.2024р. №24UA500080004399U4 та відібрані проби (зразки) вищевказаного товару.
17.04.2024р. Одеською митницею надіслано до Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби запит №95 (вихідний номер 7.10-2/15-03/7/6920 від 17.04.2024р.) про проведення дослідження (аналізу, експертизи).
22.04.2024р. Одеське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби листом №7.17-36/36-02/7/194 від 22.04.2024р. надіслало до Одеської митниці клопотання експерта щодо надання необхідної документації.
23.04.2024р. відповідач надіслав до ТОВ «Ювіт Трейд» електронне повідомлення, в якому просила надати інформацію, запитувану у клопотанні експерта, надісланому листом Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №7.17-36/36-02/7/194 від 22.04.2024р.
29.04.2024р. позивач надіслав до Одеської митниці лист №29-04/2024, в якому надав запитувану у клопотанні експерта (надісланому листом Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №7.17-36/36-02/7/194 від 22.04.2024р.) інформацію.
До листа ТОВ «Ювіт Трейд» №29-04/2024 від 29.04.2024р. були додані паспорт безпеки І.М. «ZERNOFF» S.R.L.; стандарт фірми І.М. «ZERNOFF» S.R.L з перекладом; сертифікат аналізу І.М. «ZERNOFF» S.R.L. від 03.04.2024р.; рецептура туалетної води ТОВ «Арома Парфюм»; опис технологічного процесу готового виробу ТОВ «Галтерра»; рецептура на одеколон ТОВ «Галтерра»; рецептура на запашну воду ТОВ «Галтерра».
09.05.2024р. Одеським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складений висновок №142000-3600-0112, який листом №7.17-36/36-02/7/233 від 09.05.2024р. надісланий до Одеської митниці.
14.05.2024р. відповідачем прийнято рішення щодо класифікації товару №24UA50008000028-КТ, яким код УКТЗЕД було змінено з 3302901000 «Суміш запашних речовин, з парфумерною віддушкою 0,35-0,95%, об'ємною часткою етилового спирту (94,7-96,3%), з денатуруючими домішками (діетилфталат) (0,01-0,5%), з щільністю (0,801г/см3), яка застосовується як промислова сировина у парфумерній промисловості для виробництва парфумерних виробів - 1023 л. Торгівельна марка - нема даних. Країна виробництва - MD. Виробник - I.M. «ZERNOFF» S.R.L., Молдова» на 2207200090 «Прозора безбарвна рідина з характерним легким парфумерним запахом являє собою розчин запашних речовин (дигідромірценол, ліналоол, гедіон, стиленбрассілат, галаксолід) в етиловому спирті та діпропіленгліколі з вмістом діетилфталату та ізопропілового спирту».
У зв'язку із цим, Одеською митницею також прийнято карту відмови №UA50080/2024/000194 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погоджуючись із рішеннями Одеської митниці, вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті без урахування усіх обставин справи, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з визначенням, наведеним у ч.1 ст.4 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), «митним контролем» є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Так, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч.1 ст.246 МК України).
У силу вимог ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
За змістом ч.2 цієї статті, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Частиною 1 ст.257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
При цьому, перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.
У відповідності до ст.67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Як визначено ст.69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі ж виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
У свою чергу, термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV МК України міститься в п.2 «Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. за №650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пункт 2 розділу І Порядку №650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них.
Відповідно п.1 та п.2 розділу ІІ Порядку №650, посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей.
Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;
відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку №650, у разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Як передбачено п.4 розділу ІІ Порядку №650, у разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений п.3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.
Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений п.3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов'язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО:
підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або
передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.
Крім випадку, визначеного абз.3 п.5 розділу ІІ, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО:
у складних випадках класифікації товарів;
на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів;
в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи (п.6 розділу ІІ Порядку №650).
У разі ж неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, як це передбачено п.12 розділу ІІ Порядку №650, у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У свою чергу, відповідно до п.п.13,14 розділу ІІ Порядку №650 у разі надсилання повідомлення, передбаченого п.12 цього розділу, строк, встановлений у п.9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого повідомлення і поновлюється з дня отримання додаткових документів та/або відомостей або з дня отримання відмови від надання додаткових документів та/або відомостей. У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації.
Пунктом 15 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:
необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;
складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
У такому разі Підрозділ або ж підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з'ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до п.18 розділу ІІ Порядку №650, у разі складного випадку класифікації товару Підрозділ має право в електронній формі звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для отримання методологічної допомоги щодо класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. До такого звернення додаються копії:
митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення;
документів, наданих разом із митною декларацією;
акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у разі його проведення);
акта про взяття проб (зразків) товарів (у разі їх взяття);
результатів дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів (у разі їх проведення);
інших документів та/або відомостей, наданих декларантом або уповноваженою ним особою.
За результатами розгляду звернення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає методологічну допомогу Підрозділу шляхом надсилання в електронній формі листа зі своєю позицією щодо класифікації товарів.
При цьому, строк, встановлений у п.9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого звернення і поновлюється з дня отримання листа від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Згідно з п.19 розділу ІІ Порядку №650, до прийняття Рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд 1-ї інстанції встановив, що ТОВ «Ювіт Трейд» у митній декларації класифікувало ввезений на митну територію України товар за кодом 3302901000 згідно з УКТ ЗЕД.
У той же час, згідно з рішенням Одеської митниці щодо класифікації товарів від 14.05.2024р. за №24UA500080000028-КТ, зазначений товар у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 2207200090.
Втім, як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, в оскаржуваному рішенні №24UA50008000028-КТ не наведено жодного доводу на підтвердження обґрунтованості тверджень митного органу про те, що правильним описом товару, який ввозився згідно митної декларації №24UA500080004399U4 від 08.04.2024р. є саме «прозора безбарвна рідина з характерним легким парфумерним запахом являє собою розчин запашних речовин (дигідромірценол, ліналоол, гедіон, стиленбрассілат, галаксолід) в етиловому спирті та діпропіленгліколі з вмістом діетилфталату та ізопропілового спирту»
Відповідно до пояснення до Групи 33 «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати», наведеного у додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022р. №2697-IX, ця група не включає:
(a) природні живиці або рослинні екстракти товарної позиції 1301 або 1302;
(b) мило або іншу продукцію товарної позиції 3401; або
(c) живичний, деревний або сульфатний скипидар та інші продукти товарної позиції 3805.
У товарній позиції 3302 термін «запашні речовини» означає лише речовини товарної позиції 3301, запашні компоненти, видобуті з цих речовин, і синтетичні ароматичні речовини. До товарних позицій 3303-3307 включаються, серед інших (іnter alіa), змішані або незмішані продукти (за винятком водних ароматичних дистилятів і водних розчинів ефірних олій), придатні для використання як товари цих товарних позицій і розфасовані для роздрібної торгівлі.
Термін «парфумерні, косметичні або туалетні засоби» у товарній позиції 3307 означає, серед інших (іnter alіa), такі вироби: пакетики з ароматичними речовинами; запашні препарати, що розповсюджують запах під час горіння; духмяний, ароматизований папір, просочений або покритий косметичними засобами; розчини для зберігання контактних лінз або очних протезів (штучних очей); вату і повсть, неткані матеріали, просочені, покриті або збризнуті парфумерними чи косметичними засобами; туалетні засоби для тварин.
До коду товару згідно УКТЗЕД 3302901000 (визначеного декларантом) відносяться:
3302 - суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв;
3302 90 - інші;
3302 90 10 00 - спиртові розчини.
В той же час, відповідно до пояснення до Групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» (загаданий додаток до Закону №2697-IX) ця група не включає:
(a) продукти цієї групи (крім продуктів товарної позиції 2209), виготовлені для кулінарних цілей, тим самим не придатні для вживання як напої (в основному товарна позиція 2103);
(b) морську воду (товарна позиція 2501);
(c) дистильовану воду, воду для вимірювання електропровідності або воду з аналогічною чистотою (товарна позиція 2853);
(d) оцтову кислоту з концентрацією понад 10 мас. % (товарна позиція 2915);
(e) лікарські засоби товарної позиції 3003 або 3004; або
(f) парфумерні або туалетні засоби (група 33).
2. У цій групі та в групах 20 і 21 концентрація спирту за об'ємом визначається при температурі 20 °C.
Товарна підпозиція 2207 20 включає суміші етилового спирту, що використовуються саме як сировина для виробництва палива для автотранспортних засобів, з концентрацією етилового спирту 50 об.% або більше, які денатуровані однією або декількома такими речовинами:
(a) автомобільний бензин (відповідно до EN 228);
(b) трет-бутил етиловий ефір (етил трет-бутиловий ефір, ЕТБЕ);
(c) метил трет-бутиловий ефір (МТБЕ);
(d) 2-метилпропан-2-ол (трет-бутиловий спирт, третинний бутиловий спирт, ТВА);
(e) 2-метилпропан-1-ол (2-метил-1-пропанол, ізобутанол);
(f) пропан-2-ол (ізопропіловий спирт, 2-пропанол, ізопропанол).
Денатуруючі речовини, що зазначені у пунктах (e) і (f), повинні використовуватися в комбінації з принаймні однією з денатуруючих речовин, що перераховані в підпунктах (a)-(d).
У товарній підкатегорії 2207 20 00 10 класифікується біоетанол з концентрацією денатурованого етилового спирту 97,8 об.% або більше, який буде використовуватися підприємствами тільки для виробництва біоетанолу, бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу. Назви денатуруючих добавок до біоетанолу та концентрація цих добавок у біоетанолі, що класифікується у підкатегорії 2207 20 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України.
Так, до коду товару згідно УКТЗЕД 2207200090 (визначеного митним органом) відносяться:
2207 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, денатуровані, будь-якої концентрації:
2207 20 00 - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, денатуровані, будь-якої концентрації:
2207 20 00 90 - інші
Як уже зазначалося колегією суддів, із метою визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик вищевказаного товару для однозначної класифікації згідно УКТ ЗЕД було прийнято рішення про взяття проб (зразків) товару та складено акт про взяття проб (зразків).
Так, за результатами проведення досліджень Одеського управління експертиз та досліджень Спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок від 09.05.2024р. №142000-3600-0112, згідно з яким, надані на дослідження відповідні проби являють собою прозору безбарвну рідину з характерним легким парфумерним запахом. Проба являє собою розчин запашних речовин (дигідромірценол, лінаоол, гедіон, етиленбрассілат, галаксолід) в етиловому спирті та діпропіденгліколі з вмістом діетилфталату та ізопропілового спирту. Денатонію бензоат (бітрекс), барвники не виявлено.
Таким чином, враховуючи характеристики товару, який було подано до митного оформлення позивачем, а також висновки проведеної експертизи (товар є саме розчином запашних речовин), судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям, визначеним ст.2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що дані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Зміст спірного рішення про визначення коду та рішення щодо класифікації товарів, у даному випадку, не дають можливості встановити з огляду на які характеристики досліджуваного товару та з посиланням на які норми відповідач дійшов висновку про неможливість класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 3302901000 та необхідність застосування саме коду УКТ ЗЕД 2207200090.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2018р. у справі №814/978/17 зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд і в постанові від 20.05.2021р. у справі №1840/2595/18.
Окрім того, згідно зі стандартним правилом 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата приєднання України: 15.02.2011р., дата набрання чинності для України: 15.09.2011р.), зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.
Відповідно до фактичних обставин справи, при митному оформленні був наданий сертифікат про походження товару (форма СТ-1) від 03.04.2024р. №А320288, який засвічений митними органами Республіки Молдови.
За змістом п.6.1 ст.6 «Правил визначення країни походження товару» (затв. Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р., дата набрання чинності для України 14.09.2011р.), для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.
У графі 8 «Опис товару» сертифікату про походження товару (форма СТ-1) від 03.04.2024р. №А320288, який засвічений митними органами Республіки Молдови, зазначено - суміш запашних речовин, а в графі 9 «Критерій походження» вказаного сертифікату зазначений код товару 3302.
У той же час, відповідачем жодним чином не надана правова оцінка даному факту, що заявлені декларантом Одеській митниці відомості відносно опису товару та коду УКТ ЗЕД в повній мірі відповідають документам, митній декларації та сертифікату про походження країни експортера. Також, матеріали справи не містять відомостей чи проводилась перевірка шляхом направлення запитів до митного органу Молдови в порядку надання адміністративної допомоги та результати цієї перевірки, якими б підтверджувався висновок про існування документів, що містять неправдиві дані.
Отже, Одеською митницею безпідставно не враховано того, що зазначення у графі 33 наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Республіки Молдови) №А2280 від 03.04.2024р. зазначено код товару 33029010, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні, у той час як Республіка Молдова та Україна приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та їх товарна номенклатура складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, підтверджує правильність класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД 3302901000.
Більше того, наведені вище висновки повністю узгоджуються із правовою позицією Одеського апеляційного суду від 28.11.2024р., виловленою у справі №521/11758/24 за протоколом Одеської митниці від 24.05.2024р. №0610/50000/24 про порушення митних правил, складеним відносно ТОВ «Ювіт Трейд».
Інші аргументи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.
До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів також керується і ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення має засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 19.05.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко