19 травня 2025 р. Справа № 520/29366/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 12 Регіональної військово-лікарської комісії на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.12.24 по справі № 520/29366/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , 12 Регіональної військово-лікарської комісії
про визнання протиправним та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994;
- визнати протиправною бездіяльність 12 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994;
- зобов'язати 12 Регіональну військово-лікарською комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994 та прийняти рішення із дотриманням процедури, яка передбачена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до постанови гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024р. №2994, його на підставі ст.386, 396, 13в, 23в, 40в, 46в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП,ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Позивач вважає, що гарнізонною військово-лікарською комісією об'єктивно не досліджено стан здоров'я, не вірно вказано наявні діагнози, не враховано висновки попередніх медичних обстежень, тому він надав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії у який просив скасувати постанову від 12.08.2024р. №2994, направлення на обстеження та медичний огляд для визначення придатності до військової служби в закладах охорони здоров'я, в ході якого провести необхідні обстеження із залученням профільних лікарів. Зазначена скарга направлена до 12 Регіональної військово-лікарської комісії. Листом від 02.10.2024р. №1189/4750, повідомлено про те, що за результатами розгляду скарги та наданих копій медичних документів, постанова гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024р. №2994 винесена обґрунтовано, для проведення на теперішній час повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової частини-підстав немає. Вважає дії відповідачів протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність 12 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994.
Зобов'язано 12 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994 та прийняти рішення із дотриманням процедури, яка передбачена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, 12 Регіональною військово-лікарською комісією подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не погоджується з постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 № 2994, в частині встановленого ступеню придатності до військової служби. У зв'язку з незгодою з прийнятою позаштатною ВЛК постановою, представник ОСОБА_1 подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії. ЦВЛК ЗСУ на підставі пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення та частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР вказану скаргу направлено за належністю до НОМЕР_2 РВЛК. За результатами розгляду скарги НОМЕР_2 РВЛК, представника позивача повідомлено про прийняте комісією рішення листом від 01.10.2024 № 1189/4750. Судом першої інстанції невірно тлумачено вимоги глави 3 розділу І Положення, оскільки у рішенні суду вказано, що ОСОБА_1 оскаржує рішення в порядку вимог Положення до ЦВЛК, що дає підстави для висновку, що процедура розгляду такої скарги повинна проводитись відповідно до вимог цього нормативного акту, а не у порядку передбаченим Законом № 393/96-ВР. Проте, судом першої інстанції не враховано те, що позивачу перш за все необхідно звернутись до НОМЕР_2 РВЛК, а у разі незгоди з рішенням ВЛК регіону до ЦВЛК ЗСУ, а у разі незгоди з рішенням ВЛК позивач мав право звернутись до суду для захисту своїх прав та законних інтересів. Вказане свідчить, що прийняття цього рішення є передчасним, оскільки судом всебічно не досліджено обставини та факти, що відіграють визначальну роль у подібних правовідносинах. Так апелянт зазначив, що у випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови ВЛК, постанова ВЛК не переглядається, а скаржнику надається обґрунтована відповідь з посиланням на нормативно-правові акти. Оскільки, позивач у повному обсязі не скористався наданим правом на оскарження рішення 12 РВЛК у ЦВЛК, а відразу вирішив оскаржити рішення комісії у судовому порядку, суд першої інстанції, як правозастосовчий орган був зобов'язаний винести ухвалу про повернення позовної заяви на підставі пункту четвертого частини четвертої статті 169 КАС України. Разом з тим, комісія наголошує, що норми цього Положення за методом правового регулювання є імперативними та не допускають ніяких відхилень від позначеної норми права. Отже, наведені факти вказують виключно на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Посилався на висновки суду Сьомого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові у справі №120/14087/23.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що посилання апелянта вважає помилковими з огляду на те, що Закон України № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" не містить в собі вимоги щодо обов'язкового порядку досудового способу врегулювання спору. Положення № 402 про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 є підзаконним нормативно-правовим актом, який не має силу закону у розумінні п.6 ч.5 ст.160 КАС України, ч. 1 ст.17 КАС України, ч.4 ст.124 Конституції України. Жодним законом України не передбачена обов'язковість досудового врегулювання спору при оскарженні дій (бездіяльності), рішень, постанов ВЛК. Крім того, вказаним Положенням, на яке посилається відповідач, визначено лише порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК. Зокрема, пунктом 2.4.10 Положення № 402 зазначено, що постанова ВЛК може бути оскаржена до ВЛК вищого рівня, ЦВЛК або у судовому порядку. Позивач також вказує про помилковість твердження апелянта стосовно того, що у випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови ВЛК, постанова ВЛК не переглядається, а скаржнику надається обґрунтована відповідь з посиланням на нормативно-правові акти, оскільки з відповіді 12 РВЛК встановлено, що остання розглянувши (перевіривши) скаргу та додані до неї військово - медичні та інші документи, встановила відсутність підстав для її задоволення, а тому вважає, що нею правомірно надано письмову відповідь про відмову у перегляді постанови ВЛК за підписом керівника з посиланням на нормативно - правові акти та медичні фактори. Проте, позивач наголошував, що зі змісту наданої йому відповіді від 02.10.2024 № 11889/4750 не вбачається дотримання відповідачем Положення № 402 в частині дослідження медичної документації позивача, додаткових медичних документів, зокрема, консультаційних висновків кардіолога та пульмонолога КП "ДОКЦДЛ"ДОР" від 28.08.2024. Не надано оцінку результатів попереднього обстеження позивача у профільних лікарів, не аргументовано відсутність необхідності повторного медичного чи контрольного огляду військовослужбовця та/чи направлення останнього у лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд, з метою підтвердження чи спростування ступеня придатності до військової служби. Відповідач, фактично, лише обмежився доводами про наявність дискреційних повноважень у ВЛК. Водночас, наявність у позивача права оскаржити постанову гарнізонної військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 № 2994 передбачає обов'язок відповідача вчинити дії щодо перегляду такої постанови та прийняття рішення за результатами такого перегляду відповідно до вимог чинного законодавства. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 , щодо проведення медичного огляду 12.08.2024р. штаб-сержанта ОСОБА_1 встановлено, що діагноз та постанова військово - лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): гіпертонічна хвороба II стадії, ступінь 2, серцево-судинний ризик III. Гіпертензивне серце. (ІММ ЛШ 131г/м-2). Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія навантаження ФК I. Атеросклеротичний кардіосклероз, повна блокада правої ніжки пучка Гіса, стеноз аортального клапана I стадії. Недостатність мітрального клапана I стадії. СН I. Порушення толерантності до вуглеводів. Хронічий бронхіт з обструктивним компонентом, ремісія. ЛН0. (I111.9, 120.8, 125.0, 135.0, 134.0, Е09.9, J40). Захворювання, ТАК пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статтей 38б, 39б, 13в, 23в, 40в, 41в, 46в, 64в графи II Розкладу хвороб визнано "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, Навчальних центраї, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Позивач не погодившись із постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 №2994 подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій просив скасувати постанову оформлену довідкою ВЛК №2994 від 12.08.2024; направити його на обстеження та медичний огляд для визначення придатності до військової служби, в заклад охорони здоров'я, в ході якого провести необхідні обстеження із залученням профільних лікарів; прийняти нову постанову про визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженої Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 з урахуванням вищевказаних обставин.
Мотивуючи вказану скаргу зазначив, що "При винесенні спірної постанови оформленої довідкою військово-лікарської комісії №2994 від 12.08.2024 та медичному обстеженні не вірно вказано його діагноз та значення статей Додатку 1 Наказу №402. Вказав, що в ході проведення медичного огляду військово-лікарською комісією допущені численні, грубі порушення вимог чинного законодавства, які стосуються як процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, так і встановлених діагнозів:
1. Згідно пункту 6.8 глави 6 розділу II Наказу № 402 огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. В порушення вимог Наказу № 402 ОСОБА_1 не оглянуто профільними спеціалістами за медичними показаннями.
2. Згідно ст. 13 Додатку 2 до Наказу № 402: медичний огляд громадян та військовослужбовців під час визначення ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого закладу охорони здоров'я (установи).
3. Згідно ст. 38 Додатку 2 до Наказу № 402: визначення стадії СН та/або стійкості порушення ритму та провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об'єктивних симптомів СН або об'єктивних доказів наявності дисфункції серця (систолічної та/або діастолічної) у стані спокою та результатів тестів з фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл-тест у ватах), а за неможливості їх виконання - дані 6-хвилинного тесту з ходьбою. Остаточний експертний діагноз СН може бути встановлений лише за результатами даних інструментального (насамперед ЕХО-КГ) дослідження. Порушення серцевого ритму та провідності повинні бути зафіксовані на ЕКГ, холтерівському моніторуванні ЕКГ, при функціональних пробах або електрофізіологічних дослідженнях. До стійких порушень ритму серця належать аритмії тривалістю більше 7 діб, які потребують антиаритмічної терапії та відновлюються після припинення лікування. До стійких порушень провідності належать постійні AV-блокади I та II ступенів, повні внутрішньошлуночкові блокади. В порушення вимог цієї статті ніяких обстежень, окрім ЕКГ та вимірювання артеріального тиску ОСОБА_1 не проведено.
4. Згідно ст. 39 Додатку 2 до Наказу № 402: особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обстеженню в закладі охорони здоров'я (установі). Стадія гіпертонічної хвороби встановлюється з урахуванням рівня АТ та наявності об'єктивних ознак ураження органів-мішеней. Експертний діагноз гіпертонічної хвороби формулюється з визначенням її стадії та характеру ураження органів-мішеней. Натомість мене не було оглянуто при проходженні медичного огляду, навіть лікарем кардіологом.
5. Згідно ст. 40 Додатку 2 до Наказу № 402: наявність IXС повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (обов'язкові: ЕКГ у спокої та з навантажувальними пробами, ЕХО-КГ, визначення ліпідного спектра; додаткові - холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні тести з ЕХО-КГ контролем, коронароангіографія тощо).
6. Згідно ст. 46 Додатку 2 до Наказу № 402: ступінь порушення ФЗД та інші інструментальні показники для прийняття експертного рішення визначаються поза загостренням захворювання. Але у зв'язку з даною хворобою ОСОБА_1 не оглядався за цими медичними показаннями навіть лікарем пульмонологом. Жодних обстежень також не проведено.
7. Згідно ст. 64 Додатку 2 до Наказу № 402: характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатоосьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями.
Отже, за наявності вищевказаних порушень, ОСОБА_1 не погоджується із висновком зазначеним у спірній постанові оформленій довідкою №2994 від 12.08.2024, оскільки стан його здоров'я не дозволяє виконувати передбачені статутами, посадовою інструкцією службові обов'язки з його військової спеціальності у Збройних Силах України, а тому він має бути визнаним непридатним для проходження військової служби із виключенням з військового обліку.
Додатком до скарги надано медичні висновки.
Під час наданої ОСОБА_1 відпустки, він пройшов обстеження в КП "Дніпропетровський обласний кліничний центр діагностики та лікування "ДОР", де йому поставлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., АГ 2 ст. Концентрична гіпертрофія ЛШ. СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ, ІІ ФК. Стенозуючий атеросклероз МАГ. Ризик високий. ХОЗЛ GOLD ІІІ, ступінь група В, ЛН ІІ ст. Копії медичних висновків додаються.
Тобто, при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано повний анамнез та необхідність у проходженні подальшого обстеження та лікування, під час проведення огляду не застосовано метод індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_1 до військової служби, не враховано фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, що є порушенням приписів п.п.2.2.1, 2.5.1, 2.5.6, 2.9.1, 2.9.2 глави 2, п.п.6.1, 6.2, 6.3, 6.8, 6.9 глави 6 Наказу № 402.".
Листом від 24.09.2024 №598/9/21258 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила позивача, що згідно вимог пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення". Ураховуючи вказане, скарга разом із копіями медичних документів ОСОБА_1 направлені за належністю до 12 регіональної ВЛК для опрацювання та надання відповіді скаржнику, згідно вимог частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян", Положення та наказу №608.
12 регіональна ВЛК листом від 02.10.2024 №1189/4750 повідомила позивача, що "Відповідно до вимог пунктів 2.4.4, 2.4.5 глави 2 та пункту 3.3. глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України від 27.04.2024 №262, та згідно наказу Міністра оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я ЗС України за організацію медичного забезпечення" зі змінами, внесеними наказом МО України від 24.05.2023 №305/нм і відповідно до розпоряджень начальника ЦВЛК ЗС України від 27.05.2023 №598/4569, від 26.06.2023 №598/5792 та від 07.07.2023 №598/6473, розгляд звернень, заяв та скарг на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно - територіальними зонами відповідальності. На підставі вищевказаного, скарги, заяви адресовані до ЦВЛК ЗС України, розглядаються в 12 РВЛК.
Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог пункту 6.1., глави 6, розділу II Положення.
За даними наданих військово-медичних документів, встановленими діагнозами, які відображені в картці обстеження та медичного огляду, в виписних епікризах, консультативних висновках лікарів, даних лабораторних, інструментальних, рентгенологічних, МРТ, ЕХО КГ, УЗД досліджень, ЕКГ та згідно довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 року №2994 на підставі статей 38-6, 39- б, 13-в, 23-в, 40-в, 41-в, 46-в, 64-в графи II Розкладу хвороб, військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 штаб-сержант ОСОБА_1 , 1969 р.н., визнаний "придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах". Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Згідно пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК.
Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення, штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби.
Всі результати обстежень враховано при встановленні діагнозів. Всі підтверджені діагнози враховано при прийнятті постанови ВЛК і вказано у довідці ВЛК.
Згідно вимог пункту 1.10 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов'язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зазначив, що ним не надано копій медичних документів, які підтверджують наявність захворювань, що відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Ознайомившись та вивчивши надані військово-медичні документи, встановлені діагнози, які відображені в картці обстеження та медичного огляду, в виписних епікризах, консультативних висновках лікарів, даних лабораторних, інструментальних, рентгенологічних, MPT, ЕХО КГ, УЗД досліджень, ЕКГ, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_4 штаб-сержанту ОСОБА_1 , 1969 р.н., відповідно до вимог Положення, постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_5 від 12.08.2024 року №2994 на підставі статей 38-6, 39-6, 13- в, 23-в, 40-в, 41-в, 46-в, 64-в графи II Розкладу хвороб про "придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах" та про причинний зв'язок захворювань (за наявними військово-медичними документами), на день прийняття рішення, винесено обґрунтовано, для проведення на теперішній час повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби - підстав немає".
Позивач вважаючи бездіяльність 12 Регіональної військово-лікарської комісії протиправною, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправною бездіяльність 12 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024р. №2994 та зобов'язання 12 Регіонально військово-лікарської комісії повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про ступень придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 12.08.2024 №2994 та прийняти рішення із дотриманням процедури, яка передбачена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Положеннями пункту 2.1 - 2.2 глави 2 розділу I Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Приписами пункту 2.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.
Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право, зокрема, приймати постанови відповідно до цього Положення.
Відповідно до розділу IІ "Медичний огляд" Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності військовослужбовців до військової служби, військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю, а також з метою визначення можливості проходження військової служби військовослужбовцями, необхідності в їх тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Згідно із розділом 22 "Оформлення постанов ВЛК" Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (п.22.7).
Згідно з пунктом 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.
За правилами пункту 2.4.10 Положення №402 визначено, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
За нормами пункту 2.4.4 Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК врегульовано пунктом 3 Положення №402.
Приписами п.п.3.1 - п.п.3.3 Положення №402 врегульовано, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Як встановлено матеріалами справи позивач не погодившись із постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 №2994 подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Листом від 24.09.2024 №598/9/21258 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила позивача, що його скарга направлена за належністю до 12 Регіональної ВКЛ.
Відповідач у своїй скарзі посилався на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачу перш за все необхідно було звернутись до 12 РВЛК, а у разі незгоди з рішенням ВЛК регіону до ЦВЛК ЗСУ, а у разі незгоди з рішенням ВЛК позивач мав право звернутись до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Водночас позивач у відзиві на апеляційну скаргу наголошував, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
З приводу зазначеного, колегія суддів вказує, що позивачем не вірно ототожнено постанову ВЛК регіонів із наданим роз'ясненням щодо розгляду його скарги, вказані документи є різними по суті, відповідно мають різні процедури оскарження.
Таким чином, відповідач в силу вимог пункту 3 Положення №402 встановивши відсутність підстав для повторного медичного огляду ОСОБА_1 з приводу якого приймається відповідна постанова, надав позивачу роз'яснення, у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Отже, відповідачем правомірно надано лист у формі роз'яснення.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вказане роз'яснення не містить жодних обґрунтувань, за яких позивачу відмовлено у перегляді висновку ВЛК.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
Вищевказана позиція Верховного Суду також підтверджена Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
У справі ж, що розглядається, регіональна ВЛК у листі від 02.10.2024 №1189/4750 роз'яснила позивачу про відсутність підстав для повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Тобто, стосовно питання процедури розгляду відповідачем скарги позивача, колегією суддів не встановлено порушення з боку регіонального ВЛК процедури розгляду такої скарги.
Водночас, позивачем не дотримано процедуру оскарження допущеної на його думку бездіяльності відповідача за результатами його скарги, тому першочергово оскаржити надану відповідь позивач, в силу вимог Положення №402 повинен був до ЦВЛК, а в разі не згоди з рішенням ЦВЛК оскаржити його до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення позову підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №520/29366/24 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу 12 Регіональної військово-лікарської комісії - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 520/29366/24 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді З.Г. Подобайло В.А. Калиновський