19 травня 2025 р. Справа № 520/13806/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 31.03.25 по справі № 520/13806/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу виконання рішення, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/13806/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 07.12.2022 щомісячну доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошової суми в розмірі 49612,90 грн.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що остаточним та обов'язковим до виконання рішенням по даній справі, яке набрало законної сили 10.04.2024, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 07.12.2022 доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021. На теперішній час та вже протягом півтора роки рішення по зазначеній справі не виконано. За доводами позивача, відповідач не вчиняє дій задля виконання рішення суду в частині виплати йому заборгованості з виплати пенсії з 07.12.2022. Позивач вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду в даній справі із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 07.12.2022 щомісячну доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошової суми в розмірі 49612,90 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 520/13806/23 та встановлено спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії в розмірі 21296,48 коп.
Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Харківській області, подано апеляційну скаргц, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції, просив ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 скасувати в частині задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду та прийняти рішення, яким відмовити у задоволеннв заяви ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №520/13806/23 має зобов'язальний характер. При цьому, судом першої інстанції при розгляді даної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування доплати пенсії позивачу. Зазначає, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд першої інстанції змінив рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що невиконання відповідачем рішення по справі № 520/13806/23 більше двох місяців стало підставою для часткового задоволення заяви про зміну способу виконання рішення на підставі ч. 3 ст. 378 КАС України, яка розширеному тлумаченню не підлягає, а незгода відповідача з ухвалою суду першої інстанції від 31.03.2025 не є підставою для її скасування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №520/13806/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати з 07.12.2022 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити Калабухову з 07.12.2022 щомісячну доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №520/13806/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/13806/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром. Прийнято в цій частині постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з вересня 2023 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №520/13806/23 залишено без змін.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №520/13806/23 набрало законної сили 10.04.2024.
Харківським окружним адміністративним судом 08.05.2024 видано виконавчий лист по даній справі.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 520/13806/23, що набрало законної сили 10.04.2024, виконано частково. ГУ ПФУ в Харківській області здійснило позивачу перерахунок пенсії з 07.12.2022 з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021. Сума перерахованих коштів нарахована до виплати в якості заборгованості становить 21 296,48 грн.
Зазначаючи, що відповідачем не виконується рішення суду в частині виплати заборгованості пенсії з 07.12.2022, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 378 КАС України, в якій, просив змінити спосіб виконання рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/13806/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошової суми в розмірі 49612,90 грн.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що за результатом здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду нараховано різницю в пенсії, що становить 21296,48 грн., яку внесено до реєстру судових рішень, отже саме зазначена сума підлягає стягненню з ГУ ПФУ.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Так, положеннями Закону України "Про виконавче провадження визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно розрахунку, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за період з вересня 2023 року по грудень 2024 року невиплачена сума пенсії заявника після її перерахунку на підставі рішення суду у даній справі склала 21296,48 грн.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №520/13806/23, яке набрало законної сили 10.04.2024, не виконується у повному обсязі вже більше року.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 520/13806/22 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
Щодо доводів відповідача, що змінивши спосіб виконання рішення суду, суд першої інстанції змінив його по суті та вирішив питання, яке не було предметом дослідження при розгляді справи, колегія суддів вважає необгрунтованим та зазначає, що відповідач в листі від 06.05.2025 до ГУ ДКСУ у Харківській області підтверджує, що станом на травень поточного року різницю в пенсії в розмірі 21296,48 грн., яку нараховано на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі №520/13806/23 не виплачено.
Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 520/13806/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський