19 травня 2025 р. Справа № 440/12770/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 12.11.24 у справі № 440/12770/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення з 10.03.2022 по 28.03.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 10.03.2022 по 28.03.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481,00 грн та на 2023 рік 2684,00 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік - 2481,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року - повернуто позивачеві.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення у справі, яким визнати причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними та поновити строк.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року про залишення позову без руху виконані вчасно, а саме 10.11.2024, проте суд першої інстанції передчасно і необґрунтовано повернув позовну заяву оскаржуваною ухвалою.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом установлено, що до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року зазначений адміністративний позов залишено без руху, у зв'язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 01.11.2024 о 17:44 год. (а. с. 19).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року, повернуто позивачу з тих підстав, що у встановлений ухвалою від 01 листопада 2024 року строк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано та недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, установленому статтею 171 цього Кодексу.
За приписами ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року позивачу надано термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 01.11.2024 о 17:44 год. (а. с. 19).
Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали спливав 14.11.2024 (з урахуванням вихідних днів).
11.11.2024 засобами поштового зв'язку позивачкою направлено до суду заяву про усунення недоліків разом із заявою про поновлення строку на звернення до суду, що підтверджується карткою обліку вхідної кореспонденції Полтавського окружного адміністративного суду.
Тобто заяву про усунення недоліків адміністративного позову у справі № 440/12770/24 та заяву про поновлення строку на звернення до суду позивачкою подано до закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви, установленого ухвалою від 01 листопада 2024 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції передчасно та необґрунтовано повернув позовну заяву позивачу в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року, з тих підстав, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в строк, установлений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року.
Колегія суддів наголошує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 12 листопада 2024 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року, допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки вимоги апелянта сформульовані в інший спосіб, ніж передбачені нормами ст. 320 КАС України повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі № 440/12770/24 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк