19 травня 2025 року справа №200/8002/24
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/8002/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищезазначена апеляційна скарга.
Ухвалою суду від 30.04.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/8002/24 залишено без руху.
Встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
01.05.2025 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого скаржник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 переміщено до м. Добропілля Донецької області, яке є містом, наближеним до районів ведення бойових дій. Вказує, що під час повітряних тривог особовий склад перебуває в укриттях, що унеможливлює виконання працівниками своїх посадових обов'язків. Також апелянт посилається на перебої з електроенергією та Інтернет зв'язком.
Вирішуючи питання щодо поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції від 07.02.2025.
Копію оскаржуваного рішення суду доставлено в особистий кабінет апелянта в підсистемі “Електронний суд» 08.02.2025 о 06:09 год., отже, рішення вважається врученим апелянту 10.02.2025 (наступний робочий день).
Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, з моменту його отримання, є 12.03.2025.
З апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 24.04.2025, більш ніж через два з половиною місяці після отримання копії оскаржуваного рішення суду, тобто, з очевидним пропуском строку апеляційного оскарження.
Також суд звертає увагу апелянта, що судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі сплачено 11.02.2025 (платіжна інструкція № 171).
Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на введення воєнного стану на території України.
Суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 по справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 по справі № 496/4633/18.
В обґрунтування питання як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 , апелянт посилається на повітряні тривоги, які слугують перериванням робочого процесу та посилається на часту відсутність електроенергії та нестабільність Інтернет зв'язку.
Суд не приймає такі доводи апелянта, оскільки одне лише посилання скаржника на повітряні тривоги не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги з тих підстав, що повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру.
Суд погоджується, що введення воєнного стану, обстріли, повітряні тривоги, аварійні відключення електроенергії мали можливість ускладнити апелянту дотримання строку на апеляційне оскарження, проте за умови надання суду належних доказів такого ускладнення.
Велика кількість повітряних тривог, аварійні відключення електроенергії не можуть бути безумовними підставами для визнання поважними причини пропуску строку звернення до апеляційного суду без надання належних доказів того, що ці тривоги та відключення завадили позивачу своєчасно звернутися до суду. При цьому суд враховує, що звернення скаржника до апеляційного суду відбулося через підсистему «Електронний суд».
Повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.
Суд зауважує, що у м. Добропілля Донецької області працюють відділення поштових операторів, зокрема, Укрпошти та Нової пошти, отже, навіть враховуючи перебої з Інтернет зв'язком, апелянт мав змогу скористатись послугами поштового зв'язку та подати апеляційну скаргу у встановлений законом 30-денний строк.
Отже, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду (запровадження на території України воєнного стану, повітряні тривоги, аварійні відключення електроенергії) не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка подає позовну заяву, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від нього причин.
Виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21).
За таких обставин, заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, оскільки обставини, якими вона обґрунтована не є поважними.
Відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 169, 295, 298, 321, 328 КАС України суд,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ІНФОРМАЦІЯ_2 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/8002/24.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/8002/24 - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Апелянту усунути недоліки у визначений судом строк, шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали щодо надання заяви про поновлення строку з наведенням поважних причин, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 19 травня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць