19 травня 2025 року справа №360/2281/19
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,
за участі секретаря судового засідання Яцук К.В.,
представника відповідача Карташової О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 360/2281/19 (головуючий суддя у І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними і скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати:
- накази Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427;
- податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
В обґрунтування позову зазначила, що наказ ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322 про призначення позапланової невиїзної перевірки видано на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, прийнятої в межах кримінального провадження № 42016101010000112.
Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/21365/16-к ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України стосовно певного кола осіб, у тому числі і позивача, була скасована.
Таким чином, ухвала слідчого судді, на виконання якої відповідачем виданий наказ від 26 травня 2017 року № 322, вважається такою, що не набула законної сили, а отже, не підлягала виконанню з моменту її винесення.
Отже, при прийнятті відповідачем наказу від 26 травня 2017 року № 322 були відсутні правові підстави для призначення перевірки, передбачені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тому наказ є протиправним, та підлягає скасуванню.
Також відповідачем виданий наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення позапланової перевірки позивача, який є фактично похідним від наказу від 26 травня 2017 року № 322, оскільки перевірка на підставі наказу від 25 липня 2017 року № 427 проводилась повторно, за результатами розгляду заперечень позивача до первісної перевірки, яка проводилась на підставі наказу від 26 травня 2017 року № 322.
Оскільки наказ від 26 травня 2017 року № 322 прийнятий без наявності законних підстав, то відповідно перевірка не мала проводитись взагалі, і законні підстави для проведення повторної перевірки згідно з наказом від 25 липня 2017 року № 427 також відсутні.
Крім цього, відповідачем невірно визначений дохід позивача, що є базою для оподаткування, оскільки при проведенні перевірки безпідставно не прийняті до уваги надані позивачем документи, а об'єкт оподаткування визначено виключно на підставі інформації щодо руху коштів по рахунку.
Відповідач, встановивши, що на копіях документів міститься не підпис ОСОБА_1 , мав направити позивачці запит із складанням відповідного акта, як це передбачено пунктом 151 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242. Оскільки відповідачем таких дій не вчинено, то наступне посилання на недоліки в оформленні копій документів, є безпідставними.
Також при визначенні об'єкта оподаткування відповідачем безпідставно використана податкова інформація із джерел, що не передбачені законодавством. Зокрема, інформація про рух коштів по рахунку позивача отримана від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві у вигляді файлів на CD-носію інформації. Позивачем до перевірки також надавався диск з файлами виписок по її рахунку у ПАТ КБ “ПриватБанк». Однак такі файли також отримані з матеріалів кримінального провадження, тому у позивача відсутні підстави вважати такі файли джерелом достовірної інформації.
З посиланням на положення статті 180 Господарського кодексу України, статей 205, 208 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що при відсутності письмової форми правочину (договору, накладної, акта виконаних робіт тощо) між особою, що перерахувала кошти на рахунок ОСОБА_1 , та безпосередньо із позивачем, відповідний правочин вважається неукладеним, а кошти - такими, що набуті без достатньої правової підстави. У такому випадку особа, що перерахувала кошти на рахунки позивача, має право вимагати повернення коштів. У відносинах з особами, які перераховували кошти на рахунок позивача, ОСОБА_1 не була стороною правочинів, жодних договорів та документів від свого імені не підписувала, ніякі товари (роботи, послуги, майнові права) від свого імені не реалізовувала. Тому, згідно з положеннями статей 164, 292 Податкового кодексу України, кошти, що надійшли на рахунки позивача не можуть вважатися її доходом. У позивача не виникло права власності на такі кошти, а виникли тільки боргові зобов'язання. Відсутність у ОСОБА_1 документів щодо відчуження третім особам товарів (робіт, послуг) від її імені не може вважатись доказом отриманого доходу в сумі перерахованих цими особами коштів. У такому випадку відповідач мав з'ясувати питання реальності здійснених господарських операцій, тобто провести зустрічні звірки з цими особами.
Також відповідачем порушена процедура прийняття оскаржуваних рішень, оскільки 24 листопада 2017 року представником позивача були надані заперечення на акт перевірки. На порушення приписів пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України контролюючим органом не призначений розгляд поданих заперечень, натомість 28 листопада 2017 року вже винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6915,60 грн.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1. Станом на 31.03.2019 наказ відповідача № 322 від 26.05.2017, виданий на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016, вважався таким, що виданий на законній підставі, а відтак первинна і повторна позапланові перевірки, проведені відповідачем, на той момент також вважались законними. Зокрема, це не суперечить преюдиціальним обставинам, встановленим судами при розгляді справ № 812/821/17 (законність наказу відповідача № 322 від 26.05.2017), та № 812/111/18 (правомірність висновку щодо перевищення позивачкою у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн. за результатами акта перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 ).
2. Оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к була скасована, як незаконна, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016, на виконання якої був виданий наказ ГУ ДФСУ у Луганській області № 322 від 26.05.2017, то відповідно результати позапланової перевірки, проведеної відповідачем на підставі наказу № 322 від 26.05.2017, повинні вважатися такими, які не створюють жодних юридичних наслідків (тобто є недопустимими доказами).
3. В свою чергу, оскільки перевірка на підставі наказу № 427 від 25.07.2017 проводилась повторно, за результатами розгляду заперечень позивача до первісної перевірки, яка проводилась на підставі наказу № 322 від 26.05.2017, то відповідно законні підстави для проведення повторної перевірки також були відсутні, а отримані за наслідками цієї перевірки докази також будуть вважатись недопустимими.
4.Таким чином, позапланова перевірка, проведена відповідачем на підставі наказу № 427 від 25.07.2017, не породжує жодних правових наслідків, а прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню, як протиправні.
5. Преюдиціальний факт перевищення позивачем у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв'язку з чим вона повинна була з 01.07.2015 перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7%, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску), встановлений судами при розгляді справи № 812/111/18, не може мати правового значення, позаяк сама перевірка, на яку посилаються суди у своїх рішеннях, була незаконною, і тому не може створювати жодних юридичних наслідків.
6. Встановлення податкових зобов'язань, зокрема: податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; податку на додану вартість; військового збору лише на підставі показників руху грошових коштів на рахунку позивача є неправомірним. Водночас суд у рішенні визнав правильними показники податкових зобов'язань, встановлені відповідачем, без офіційного з'ясування всіх обставин справи на підставі належних і допустимих доказів.
7. Незалежно від підтвердження фактів порушення позивачем податкового законодавства, які викладені в акті проведеної відповідачем податкової перевірки, у даному випадку це не може бути законною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позаяк сама перевірка була проведена неправомірно.
8. Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 360/2281/19, якою дану адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, не містить заборони щодо застосування у цій справі концепції «плодів отруйного дерева», а лише наголошує на неповному з'ясуванні всіх обставин справи, допущених судами при ухваленні попередніх судових рішень. Тому суд, ухвалюючи рішення, мав процесуальну можливість оцінити правову позицію сторін у справі за своїм власним переконанням і врахуванням релевантної практики Верховного Суду, не будучи жодним чином зв'язаним змістом постанови ВС від 17.10.2024 у цій справі.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ГУ ДФС у Луганській області на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видано наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків з 30 травня 2017 року, тривалістю п'ять робочих днів (том 2 арк. справи 18, 90-91).
На виконання зазначеного наказу видано повідомлення від 26 травня 2017 року № 66, яке разом з наказом від 26 травня 2017 року № 322 направлено на адресу позивача та отримано останньою 06 червня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 19, 20).
На виконання наказу від 26 травня 2017 року № 322 у період з 30 травня 2017 року по 06 червня 2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 № 812/821/17 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, за результатами якої складено акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 2 арк. справи 227-246).
Акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 супровідним листом від 13 червня 2016 року направлено ОСОБА_1 та отримано нею 08 липня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 226).
Позивач 11 липня 2017 року подала заперечення на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з копіями документів на 44 аркушах за описом документів від 11 липня 2017 року, а саме: договору доручення від 23 лютого 2015 року № 2302-1, договору позики від 10 березня 2016 року б/н, додаткової угоди до договору позики від 15 липня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 квітня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 липня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 жовтня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 січня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 квітня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 липня 2016 року б/н, актів звірки взаєморозрахунків від 01 липня 2016 року б/н (том 2 арк. справи 21-66).
Листом від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 повідомлено ОСОБА_1 , що з урахуванням наданих заперечень та документів до них, з метою об'єктивного їх розгляду, керуючись підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Луганській області буде призначено позапланову перевірку, за результатами якої буде надана відповідь з питань, що стали предметом оскарження (том 2 арк. справи 70).
ГУ ДФС у Луганській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, в межах питань, що стали предметом оскарження з 03 жовтня 2017 року, тривалістю п'ять робочих днів (том 2 арк. справи 67).
На виконання зазначеного наказу видано повідомлення від 25 липня 2017 року № 85 (том 2 арк. справи 68).
Повідомлення від 25 липня 2017 року № 85 разом з наказом від 25 липня 2017 року № 427 та лист від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 направлені на адресу позивача та отримані нею 29 липня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 67).
Листом ГУ ДФС у Луганській області від 27 вересня 2017 року № 2375/9/12-32-13-14-01 додатково повідомлено ОСОБА_1 , що з 03 жовтня 2017 року буде розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку та запропоновано до початку перевірки надати до ГУ ДФС у Луганській області всі наявні документи, фінансову, податкову та іншу звітність, облікові відомості та інші первинні документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, зокрема: банківські виписки щодо руху грошових коштів; видаткові та прибуткові касові ордери, рахунки та інші розрахунково-платіжні документи; договори, угоди, контракти, які виконувались протягом перевіряємого періоду; документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, у тому числі у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги; накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та витрат підприємця за перевіряємий період (том 2 арк. спр. 71).
Лист від 27 вересня 2017 року № 2375/9/12-32-13-14-01 отриманий ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року, що підтверджено відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 72).
Представником ОСОБА_1 за довіреністю подано до ГУ ДФС у Луганській області пояснення від 03 жовтня 20217 року до акта перевірки згідно з наказом від 25 липня 2017 року № 427 щодо поданих копії документів по правочинам, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (том 2 арк. справи 73).
ГУ ДФС у Луганській області 03 та 09 жовтня 2017 року вручено представнику ОСОБА_1 за довіреністю запити від 03 жовтня 2017 року про надання до перевірки: книгу доходів та витрат за перевіряємий період або відомості у довільній формі про отримання доходів; видаткові та прибуткові касові ордери, рахунки та інші розрахунково-платіжні документи; договори, угоди, контракти, які виконувались протягом перевіряємого періоду; документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, у тому числі у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги; накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та втрат підприємця за перевіряємий період (том 2 арк. справи 75); від 06 жовтня 2017 року про надання пояснень з питань: розбіжності задекларованого обсягу доходу в податковій звітності з обсягом доходу від надання послуг ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» відповідно до пояснення від 04 жовтня 2017 року; згідно яких договорів та актів виконаних робіт (надати копії підтверджуючих документів про отримання доходу) був отриманий та задекларований обсяг доходу, крім надання послуг ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (том 2 арк. справи 76).
За наказом ГУ ДФС у Луганській області від 09 жовтня 2017 року № 630 продовжено термін проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , призначеної на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 25 липня 2017 року № 427, на два робочих дні з 10 жовтня 2017 року (том 2 арк. справи 74).
Наказ отримано позивачем 19 жовтня 2017 року, що підтверджено її підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 72-зворот).
За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року складено акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том арк. справи 25-78, 81).
Проведеною перевіркою встановлено, що у період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_1 , обравши відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи та сплачувала до бюджету єдиний податок шляхом нарахування у 2015 році 4% від загальної суми отриманих доходів та у 2016 році 5% від загальної суми отриманих доходів.
Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів, встановлено, що на порушення вимог підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, ФОП ОСОБА_1 не надано для перевірки Книгу обліку доходів.
Перевіркою достовірності визначення обсягу доходу в податковій декларації платника єдиного податку встановлено його заниження на загальну суму 54 090 497,98 грн, у т.ч. за 1 квартал 2015 року на суму 8 452 725,86 грн, наростаючим підсумком за півріччя 2015 року на суму 5 409 0497,98 грн.
Підприємцем за перевіряємий період в податковій декларації платника єдиного податку самостійно задекларовано дохід платника єдиного податку, отриманий від провадження діяльності:
- за 2015 рік разом 431 000,00 грн, у тому числі за 1 квартал 2015 року 24 500,00 грн, за півріччя 2015 року 53 875,00 грн, за 3 квартали 81 000,00 грн;
- за півріччя 2016 року наростаючим підсумком з початку року задекларовано разом 43000 грн., у тому числі за 1 квартал 2016 року 25 000,00 грн.
За 3 квартали 2016 року підприємцем податкову декларацію платника єдиного податку не подано.
За даними перевірки дохід платника єдиного податку, отриманий від провадження діяльності, складає за 1 квартал 2015 року 8 477 225,86 грн, за півріччя 2015 року (наростаючим підсумком з початку року) 5 414 4372,48 грн та з 01 липня 2015 року, з урахуванням порушень, викладених в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 повинна була перейти на сплату інших податків і зборів.
За перевірений період з 01 січня 2015 року по 26 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_1 від контрагентів на власний розрахунковий рахунок (з 26 лютого 2015 року (дата першої операції) по 29 травня 2016 року (остання дата руху коштів по розрахунковому рахунку) отримано грошові кошти на загальну суму 187 718 894,53 грн, з яких:
- у сумі 28 828 757,50 грн (з моменту визнання судом фіктивної фінансової діяльності), від трьох контрагентів ФОП ОСОБА_1 , а саме: ТОВ “ДСМ IНЖЕНЕРIНГ» (ЄДРПОУ 39449695) у сумі 3 240 794,50 грн з 22 липня 2015 року; ТОВ “КОЛТОН» (ЄДРПОУ 39725769) у сумі 14 067 350,00 грн з 30 червня 2015 року; ТОВ “МАРІОН ТРЕЙДЕРІНГ» (ЄДРПОУ 40108515) у сумі 11 520 613,00 грн з 01 грудня 2015 року, по яких у судовому порядку визнано, що вказані підприємства були зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності та прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації підприємства, особи які їх реєстрували, здійснювали фіктивні фінансові операції з метою прикриття незаконної діяльності та по яких винесено вирок про те, що посадових осіб вказаних підприємств визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 205-1, частиною першою статті 358 КК України (детальну інформацію наведено у пункті 1.16 акта перевірки);
- у сумі 158 890 137,03 грн, що надходили як оплата за товари, роботи, послуги тощо, від контрагентів підприємця, перелік яких наведений у додатку до акта 4, у т.ч.: за 2015 рік 113 110 277,18 грн, за 2016 рік 45 776 859,85 грн.
Проте, отриманий дохід за відповідні періоди в Податкових деклараціях платника єдиного податку відображено ФОП ОСОБА_1 не у повному обсязі та відповідно податкове зобов'язання по єдиному податку визначено нею не у повному обсязі.
В ході перевірки використано інформацію про рух грошових коштів з розрахункових рахунків підприємця, яку отримано в ході досудового слідства. Підприємцем для перевірки не надано документів, які б були підтвердженням фінансово-господарської діяльності підприємця.
На неодноразові письмові звернення ГУ ДФС у Луганській області (листи від 27 вересня 2017 року, від 03 жовтня 2017 року, від 06 жовтня 2017 року) з проханням надати до перевірки документи, зокрема, книгу доходів та витрат, договори, угоди, контракти, документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та витрат підприємця за перевіряємий період, підприємцем надано лише пояснення про те, що з урахуванням копій документів, наданих до розгляду заперечень у липні 2017 року, всі інші документи, пов'язані із провадженням діяльності, в даний момент відсутні (у зв'язку з втратою).
Довіреною особою ФОП ОСОБА_1 03 жовтня 2017 року надано для проведення перевірки лазерний диск із файлами виписок по рахунку № НОМЕР_2 Філії “КИЇВСІТІ» ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК» м. Київ та письмово повідомлено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, з урахуванням документів, наданих згідно опису від 11 липня 2017 року. Інші документи, пов'язані із провадженням діяльності, в даний момент відсутні (у зв'язку з втратою).
ФОП ОСОБА_1 для перевірки надано ксерокопії документів, у яких зазначено, що ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» укладає договори з ФОП ОСОБА_1 та третіми особами, акти виконаних робіт та акти звірки тощо, які не завірені належним чином, у тому числі й підприємствами, які їх створювали.
Вказані ксерокопії завірені лише штампом “Копія вірна» та підписом невідомої особи.
Доказів того, що надані для перевірки документи є відтворенням оригіналу документів, створених ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» та іншими, зазначеними у ксерокопіях контрагентами підприємця, для перевірки не надано.
До того ж ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37288194) з 21 жовтня 2015 року як платнико податків за основним місцем обліку перебуває в Кремінському відділенні Рубіжанської ОДПІ. Згідно відповіді Оперативного управління податкової міліції ГУ ДФС у Луганській області за вказаною адресою ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» з дати перереєстрації не знаходиться. Засновником та керівником вказаного підприємства є ОСОБА_2 . Згідно податкової інформації, наявної у ГУ ДФС у Луганській області на дату проведення перевірки, ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» протягом 2015 року діяльності взагалі не здійснювало. Податкову звітність надавало з нульовими показниками. З 2016 року по теперішній час ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» не звітує взагалі.
З урахуванням наведеного відсутні підстави вважати первинними документами ксерокопії документів на 44 аркушах, наданих ФОП ОСОБА_1 згідно опису 11 липня 2017 року.
Тому розрахунок обсягу доходу, який повинен був бути відображений в податковій декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 визначено виключно на підставі інформації щодо руху коштів по розрахунковому рахунку підприємця № НОМЕР_2 , відкритому ФОП ОСОБА_1 у Філії “КИЇВСІТІ» ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК» м. Київ.
Перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам третьої групи єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року перевищено суму граничного розміру доходу для платників податку, визначеного пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (20 млн. грн).
ФОП ОСОБА_1 не виконано обов'язок щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, встановлених цим Кодексом.
Зазначене порушення та незаконне перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом суми податкових зобов'язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість, єдиного внеску тощо.
Згідно з висновком акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені такі порушення ОСОБА_1 :
1. підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 177.1, підпункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 25579526,91 грн, у тому числі за 2015 рік 15 426 901,80 грн, за 2016 рік 10 152 625,11 грн;
2. підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, на суму 2 003 617,82 грн, у тому числі за 2015 рік 1 157 565,73 грн, 846 052,09 грн;
3. пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 923 419,00 грн, у тому числі за липень 2015 року в 838 757,00 грн, за серпень 2015 року 1 036 673,00 грн, за вересень 2015 року в сумі 308 291,00 грн, за жовтень 2015 року в сумі 53 718,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 75 920,00 грн, за грудень 2015 року 240 000,00 грн, за січень 2016 року в сумі 236 000,00 грн, за лютий 2016 року в сумі 134 120,00 грн;
4. частини другої, третьої пункту 1 статті 7 розділу ІІІ Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску у сумі 80886,62 грн, у тому числі за 2015 рік 44 127,26 грн, за 2016 рік 36 759,36 грн;
5. пунктів 292.1, 292.13 статті 292, пункту 293.4 статті 293, підпункту 296.5.3 пункту 296.5, пункту 296.6 статті 296 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань по єдиному податку на суму 5 919 500,95 грн за І півріччя 2015 року;
6. пункту 4 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у результаті неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 рік;
7. пункту 44.3 статті 44, підпункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України у результаті чого не забезпечено зберігання первинних, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків (внеску) протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником оригіналів документів за період, що перевірявся;
8. пунктів 49.1 та 49.2 статті 49, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України у результаті чого не подана декларація про майновий стан та доходи по податку з доходів за 2015 рік та 2016 рік;
9. пункту 51.1 статті 51, абзацу б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 “Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за І кв. 2015 року з сумами нарахування (виплати) фізичними особами-підприємцями доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних видів такої діяльності за ознакою доходу “ 157».
Супровідним листом від 19 жовтня 2017 року № ФОП/461/12-32-13-14-01 акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з додатками направлений позивачу та отриманий нею 17 листопада 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 79).
Листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень до акта від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 2 арк. справи 80-84).
Позивачем 24 листопада 2017 року подано заперечення на акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 (том 2 арк. справи 85-89).
Листом від 30 листопада 2017 року № 666/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень на акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 . Лист отриманий позивачкою 28 грудня 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 93-98).
На підставі акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області 28 листопада 2017 року прийнято такі повідомлення-рішення:
форми “Р» № 0030591314 (заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування) на суму 31626599,29 грн, яка складається з основного платежу 20 026 307,61 грн, штрафних санкцій 5 006 576,90 грн, пені 6593714,78 грн (том 2 арк. справи 108-109);
форми “Д» № 0033751314 (заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб) на суму 11 835 692,32 грн, яка складається з основного платежу 5 550 174,24 грн, штрафних санкцій 3 023 575,21 грн, пені 3 261 942,87 грн (том 2 арк. справи 103-105);
форми “Р» № 0030601314 (заниження податку на додану вартість) на суму 5 364 638,13 грн, яка складається з основного платежу 2 923 419,00 грн, штрафних санкцій 730 854,80 грн, пені 1 710 364,33 грн (том 2 арк. справи 117-118);
форми “Р» № 0030721314 (заниження податкового зобов'язання з військового збору) на суму 2 467 681,15 грн, яка складається з основного платежу 1 571 186,46 грн, штрафних санкцій 392 796,62 грн, пені 503 698,07 грн (том 2 арк. справи 101-102);
форми “Д» № 0033731314 (заниження податкового зобов'язання з військового збору) на суму 920 571,89 грн, яка складається з основного платежу 432 431,36 грн, штрафних санкцій 238 860,13 грн, пені 249 280,40 грн (том 2 арк. справи 112-114);
форми “Р» № 0030611314 (заниження єдиного податку) на суму 12 210 227,59 грн, яка складається з основного платежу 5 919 500,95 грн, штрафних санкцій 1 479 875,24 грн, пені 481 0851,40 грн (том 2 арк. справи 110-111);
форми “ПС» № 0030621314 (порушення порядку зберігання первинних документів) на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 119-120);
форми “ПС» № 0030631314 (неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ) на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 115-116);
форми “ПС» № 0030641314 (неподання декларації про майновий стан і доходи) на суму 340 грн, яка складається з штрафних санкцій 340 грн (том 2 арк. справи 106-107).
Податкові повідомлення-рішення разом із супровідним листом від 28 листопада 2017 року № ФОП/651/12-32-13-14-01 направлені позивачу та отримані нею 28 грудня 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 99-100).
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Митича С.П. та призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків, та повернуто клопотання про призначення позапланової документальної перевірки особі, яка його подала (том 1 арк. справи 19-20).
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 26 травня 2017 року № 322 та визнання протиправними дій з проведення перевірки.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з проведення перевірки відмовлено.
В постанові суду у справі № 812/821/17 визначено, що наказ ГУ ДФС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.
Оскільки статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання, ГУ ДФС у Луганській області виконало ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 й правомірно призначило з цього приводу перевірку ОСОБА_1 на підставі п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Враховуючи викладене, дії ГУ ДФС у Луганській області з проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 322 від 26.05.2017 є також правомірними.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2017 року залишено без змін.
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/821/17.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/821/17 відмовлено.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви вмотивовано тим, що скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 не впливає на правомірність проведення ГУ ДПС у Луганській області позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , вказана заявником обставина не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами».
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314, прийнятих на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/111/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314.
В рішенні суду у справі № 812/111/18 судами надано оцінку доводам ОСОБА_1 щодо: незгоди з визначеним відповідачем доходом, що є базою для оподаткування; безпідставного не прийняття та не оцінення належним чином наданих платником податків документів разом із описом від 11 липня 2017 року; безпідставного використання відповідачем при визначенні об'єкта оподаткування податкової інформації із джерел, що не передбачені діючим законодавством; що отриманий до призначення перевірки органом ДФС від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві СD-носій, не є оригіналом електронного документа бо не містить обов'язкових реквізитів, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Також судами встановлено, що на підставі отриманої від слідчого інформації відповідачем під час перевірки встановлено, що за період з 01.01.2015 по 16.06.2016 (дата останнього руху коштів) разом надійшло 187 718 894,53 грн, списано з розрахункового рахунку 186 869 646,85 грн (т.1 а.с. 18).
Відповідно до даних розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 встановлено, що підприємцем протягом перевіреного періоду було перераховано коштів на загальну суму 166 989 742,00 грн на картрахунки громадян (детальна інформація наведена у додатку до акта 5), які не є підприємцями, призначення платежу “повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договорів», частина з яких була перерахована на картрахунки громадян, місце проживання яких є непідконтрольна територія України. (т.1 а.с. 30). Інформація про перерахунок коштів на користь фізичних осіб кореспондується даними наявними у додатку 5-ть до акту № 302 (т.2 а.с. 153-163).
Згідно із проведеним відповідачем аналізом рахунків відсутня інформація про оплату ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» на користь Позивача послуг за на виконання договора доручення та актів виконаних робіт.
На виконання вимог статті 77 КАС України позивачем не надано повної та об'єктивної інформації про фактичне виконання і реальну мету договору доручення з ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (т.1 а.с. 75).
Згідно із службовою запискою ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» не здійснює господарську діяльність (т.2 а.с. 221).
У своїй сукупності зазначені докази, не зважаючи на певні недоліки, та наявна в них інформація, свідчать про недоведеність Позивачем виконання договору доручення та отримання лише доходу у вигляді оплати комісійних.
Враховуючи предмет спору, суд не надає оцінку договору доручення від 23.02.2015 № 2302-1 між Позивачем та ТОВ “ХАЙ ВЕЙ ГРУП» на предмет реальності його виконання оскільки, зазначений договір не був наданий відповідачу під час перевірки в оригіналі, не був відображений у відповідних звітах позивача та не був прийнятим під час складання висновків.
За таких обставин суди вважав дії та рішення відповідача щодо проведення перевірки, встановлення обставин, зазначених в акті № 302, прийняті рішення стосовно обрахування доходу позивача та прийнятих рішень, які оспорює позивач, правомірними.
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 812/111/18 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року залишено без змін.
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/111/18.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 812/111/18, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката Чекарьова Євгена Володимировича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314.
31.05.2019 позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427; податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/2281/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 28 листопада 2017 року № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314.
Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 360/2281/19 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 360/2281/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначив що апеляційним судом було допущено формальний підхід до вирішення спору та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, які входять до предмета доказування. Ці ж порушення були допущені і судом першої інстанції. Суди попередніх інстанцій не в повній мірі з'ясували усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду справи необхідно всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що правильність встановлення ГУ ДФС у Луганській області при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 факту перевищення у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу підтверджена судовими рішеннями у справі № 812/111/18.
Отже, контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушень за результатами акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 з приводу перевищення ФОП ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв'язку з чим вона повинна була з 01 липня 2015 року перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7 %, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску).
При цьому, база оподаткування є однією, як для рішень, що оскаржувались у справі № 812/111/18, так і для податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження у даній справі, та вище описаними рішеннями суду підтверджено правомірність визначення контролюючим органом такої бази.
Позивачем у заявах по суті справи не зазначено інших обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДФС у Луганській області на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .
Норми права, якими керувався суд при розгляді апеляційної скарги.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і надалі положення Податкового кодексу України наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право:
для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.2);
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4);
отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України “Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (підпункт 20.1.5);
запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6);
визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18);
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19).
Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи.
Відповідно до абзаців 1,4,6 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
На підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (абзац перший).
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (абзац четвертий).
На підставі пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статі 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
На підставі пункту 292.4 статті 292 Податкового кодексу України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Пунктом 292.6 статті 292 Податкового кодексу України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 292.13 статті 292 Податкового кодексу України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.
На підставі підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Відповідно до пункту 296.4 статті 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Згідно з пунктом 296.5 статті 296 Податкового кодексу України отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті.
На підставі підпункту 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Як визначено пунктом 296.6 статті 296 Податкового кодексу України сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
Згідно із абзацом третім підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Оцінка суду.
Як свідчать матеріали справи, позивач просить скасувати:
- накази Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427;
- податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
Позивачем зазначені підстави скасування:
- відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки позивача, оскільки підстава для видання спірних наказів - ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016, на виконання якої був виданий наказ ГУ ДФСУ у Луганській області № 322 від 26.05.2017, була скасована судовим рішенням від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к, тому результати позапланової перевірки, проведеної відповідачем на підставі наказу № 322 від 26.05.2017, а також наказу № 427 від 25.07.2017 є такими, що не створюють жодних юридичних наслідків;
- невірне визначення доходу позивача, що є базою оподаткування;
- порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Щодо наказів Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427 суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача видано на підставі пп.78.1.11 п.78.1 статті 78 ПК України - отримання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к.
За наслідками перевірки, проведеної на підставі наказу від 26 травня 2017 року № 322, податковим органом складено акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167.
11 липня 2017 року позивач на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167 подана заперечення разом з копіями документів, просила здійснити перегляд результатів перевірки.
Для перевірки заперечень позивача та додатково поданих нею документів ГУ ДФС у Луганській області наказом від 25 липня 2017 року № 427 призначило проведення позапланової документальної невиїзної перевірки на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
За наслідками перевірки, проведеної на підставі наказу від 25 липня 2017 року № 427 податковим органом складено акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167.
Саме цей акт та зафіксовані у ньому порушення був підставою для прийняття ГУ ДФС у Луганській області оскаржуваних позивачем в межах цієї справи податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
Не погодившись з діями та рішеннями податкового органу ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу ГУДФС у Луганській області №322 від 26.05.2017 про призначення позапланової невиїзної перевірки; визнання протиправними дій ГУДФС у Луганській області з проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 322 від 26.05.2017.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2017 року, в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення набрало законної сили 29 серпня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року судові рішення попередніх інстанцій у справі № 812/821/17 залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУДФС у Луганській області № 322 від 26.05.2017, суди виходили з того, що наказ ГУДФС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.
Суди у справі № 812/821/17 вказали, що адміністративний суд не наділений повноваженнями при вирішенні податкових спорів давати оцінку законності та обґрунтованості прийнятого судового рішення слідчим суддею про призначення перевірки.
З огляду на положення ст. 129-1 Конституції України про обов'язковість судових рішень суди виснували, що податковим органом було виконано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 і на законних підставах призначено з цього приводу перевірку ФОП ОСОБА_1 згідно з нормами п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Позивач не погодилася з ухвалою слідчого судді та оскаржила її у судовому порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, яка стала підставою для призначення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача за наказом ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322.
Отже, позивач вважає, що скасування ухвали слідчого судді, є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті за наслідками перевірки, призначеної наказом ГУДФС у Луганській області № 322 від 26.05.2017.
Дійсно, відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 27 листопада 2018 року (справа № 805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа № 816/1938/18), від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 29 жовтня 2020 року (справа № 520/11034/18), від 18 жовтня 2022 року (справа № 826/3344/18), від 22 листопада 2023 року (справа № 810/4383/18) виснувано, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.
Між тим, фактичні обставини у зазначених справах є відмінними від встановлених обставин у цій справі.
Так, на час розгляду даної справи наявна постанова суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, яка набрала законної сили 29.08.2017 та у перегляді якої за нововиявленими обставинами відмовлено, якою встановлено, що наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.
З огляду на положення ч. 4 ст. 78 КАС України, ст. 129-1 Конституції України суд при розгляді даної адміністративної справи не повноважний надавати оцінку вищезазначеним судовим рішенням та повторно встановлювати (переоцінювати) обставини, встановлені цими рішеннями.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час розгляду даної справи наявна постанова суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, яка набрала законної сили та у перегляді якої за нововиявленими обставинами відмовлено, та якою встановлено, що наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.
Щодо наказу Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 25 липня 2017 року № 427, то підставою його прийняття є пп. 78.1.5 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме подання позивачем заперечень на акт перевірки з вимогою переглянути результати попередньої перевірки.
Отже, скасування ухвали слідчого судді жодним чином не може свідчити про протиправність наказу ГУ ДФС у Луганській області від 25 липня 2017 року № 427, виданого не на підставі пп. 78.1.11 ст. 78 ПК України (отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки), а на підставі пп. 78.1.5 ст. 78 ПК України.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314 суд зазначає наступне.
В постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформовано висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Як свідчать матеріали справи підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень є акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167, складений за наслідками перевірки, призначеної відповідно до наказу від 25 липня 2017 року № 427.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 з 22 січня 2015 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 23 січня 2015 року взята на податковий облік у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції (Кремінське відділення).
У період часу з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи та сплачувала до бюджету єдиний податок шляхом нарахування у 2015 році 4% від загальної суми отриманих доходів та у 2016 році 5 % від загальної суми отриманих доходів.
Актом перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 зафіксовано факт перевищення ФОП ОСОБА_1 у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу встановленого для платників третьої групи єдиного податку - 20 млн грн (загальний розмір доходу від провадження господарської діяльності позивача за I півріччя 2015 року склав 54 144 372,98 грн, сума перевищення - 34 144 372,98 грн), у зв'язку з чим, відповідно до пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому відбулося таке перевищення, а саме з 01 липня 2015 року, проте, платником податків це не виконано.
Зазначені порушення та незаконне перебування позивача на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 сум податкових зобов'язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору, податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки підприємець повинен був зареєструватися у якості платника ПДВ.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Луганській області, оформленої актом від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 відповідачем 28 листопада 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми “Р» № 0030611314 на суму 12 210 227,59 грн, яка складається з основного платежу 5 919 500,95 грн (797 845,00 грн (20 000 000 грн * 4% - сума раніше сплаченого єдиного податку 2155,00 грн) + 5 121 655,95 грн (34 144 372,98 грн *15%)), штрафних санкцій 1 479 875,24 грн (5 919 500,95 грн * 25%), пені 4 810 851,40 грн (том 2 арк. справи 110-111) - за порушення вимог пункту 292.1, пункту 292.13 статті 292, пункту 293.4 статті 293, підпункту 296.5.3 пункту 296.5, пункту 296.6 статті 296 Податкового кодексу України, в частині заниження єдиного податку з фізичних осіб на суму 5 919 500,95 грн;
- форми “Р» № 0030591314 на суму 31 626 599,29 грн, яка складається з основного платежу 20 026 307,61 грн (у т.ч. 11 786 472,84 грн за 2015 рік та 8 239 834,77 грн за 2016 рік), штрафних санкцій 5 006 576,90 грн (20 026 307,61 грн * 25%), пені 6 593 714,78 грн (том 2 арк. справи 108-109) - за порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за 2015 рік у сумі 15 426 901,80 грн та за 2016 рік у сумі 10 152 625,11 грн;
- форми “Д» № 0033751314 на загальну суму 11 835 692,32 грн, яка складається з основного платежу 5 550 174,24 грн, штрафних санкцій 3 023 575, 21 грн, пені 3 261 942,87 грн (том 2 арк. справи 103-105) - за порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням доходу від підприємств, по яким вироками судів встановлені ознаки фіктивного підприємництва, встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 18 202 144,50 грн та за 2016 рік у сумі 10 626 613,00 грн, а всього у загальній сумі 28 828 757,50 грн;
- форми “Р» № 0030721314 на суму 2 467 681,15 грн, яка складається з основного платежу 1 571 186,46 грн, штрафних санкцій 392 796,62 грн, пені 503 698,07 грн (том 2 арк. справи 101-102) за порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині заниження сплати військового збору на загальну суму 1 571 186,46 грн;
- форми “Д» № 0033731314 на суму 920 571,89 грн, яка складається з основного платежу 432 431,36 грн, штрафних санкцій 238 860,13 грн, пені 249 280,40 грн (том 2 арк. справи 112-114) - за порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, від отриманого доходу від підприємств, по яким вироками судів встановлені ознаки фіктивного підприємництва, тобто доходу, який отримано не від господарської діяльності, за результатами чого встановлено заниження податку з військового збору за 2015 рік та за 2016 рік у загальній сумі 432 431,36 грн;
- форми “Р» № 0030601314 на суму 5 364 638,13 грн, яка складається з основного платежу 2 923 419,00 грн, штрафних санкцій 730 854,80 грн, пені 171 0364,33 грн (том 2 арк. справи 117-118) - за порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 923 419 грн, у т.ч. за липень 2015 року в сумі 838 757 грн, за серпень 2015 року в сумі 1 036 673 грн, за вересень 2015 року в сумі 308 291 грн, за жовтень 2015 року в сумі 53 718 грн, за листопад 2015 року в сумі 75 920 грн, за грудень 2015 року в сумі 240 000 грн, за січень 2016 року в сумі 236 000 грн, за лютий 2016 року в сумі 134 120 грн;
- форми “ПС» № 0030641314 на суму 340 грн, яка складається з штрафних санкцій 340 грн (том 2 арк. справи 106-107) - за порушення вимог пунктів 49.1 та 49.2 статті 49, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України щодо неподання декларації про майновий стан і доходи;
- форми “ПС» № 0030621314 на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 119-120) - за порушення вимог пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, щодо порушення порядку зберігання первинних документів;
- форми “ПС» № 0030631314 на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 115-116) - за порушення вимог пункту 51.1 статті 51, абзацу б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, щодо неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 1 квартал 2015 року.
Не погоджуючись з прийнятими податковими -повідомленнями рішеннями позивач посилалася на неправильне визначення податковим органом доходу позивача, що є базою оподаткування.
Як свідчать матеріали справи ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 28.11.2017 № Ф-0030691314 у розмірі 80 886,62 грн; рішення від 28.11.2017 № 0030671314 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у розмірі 12 501,39 грн; рішення від 28.11.2017 № 0030701314 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 170,00 грн.
Зазначені рішення прийняті податковим органом на підставі того ж самого акту перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 , який є предметом розгляду у даній справі.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суд від 23.05.2018 у справі № 812/111/18, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду у справі № 812/111/18 набрало законної сили 01 серпня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 812/111/18 судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
Судовими рішеннями у справі № 812/111/18 встановлено правомірність висновків контролюючого органу, які оформлені актом перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 з тих підстав, що правовою підставою проведення перевірки було зазначено пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Також в межах справи № 812/111/18 встановлено, що позивач не була зареєстрована платником податку на додану вартість.
Позивач до перевірки не надала книгу обліку доходів, а надала лише копії документів з посиланням на втрату документів та на неможливість їх відновити.
Проте надані копії документів не спростовують висновку ГУ ДФС в акті перевірки щодо отриманих позивачем доходів у 2015-2016 роках.
На розрахунковий рахунок, відкритий у ПАТ КБ ''Приватбанк'' ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2015 по 26.10.2016 надійшли грошові кошти в загальній сумі 187 718 894,53 грн, в тому числі, від ТОВ ''ДСМ ІНЖЕНЕРІНГ'' (код ЄДРПОУ 39449695), від ТОВ ''КОЛТОН'' (код ЄДРПОУ 39725769) та від ТОВ ''МАРІОН ТРЕЙДЕРІНГ'' (код ЄДРПОУ 40108515) 28 828 757,50 грн. Стосовно цих товариств у вироках судів встановлені обставини щодо фіктивного підприємництва (вирок Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 757/9003/06-к, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2017 у справі № 752/17796/16-к). У цей же період часу із зазначеного розрахункового рахунку списано (сплачено) грошові кошти в загальній сумі 186 869 646,85 грн.
Оцінюючи доводи сторін щодо підстав визначення розміру оподатковуваного доходу позивача за 2015-2016 роки, суди взяли до уваги, що в судовому процесі представник позивача не заявляв про не відповідність загальної суми коштів, щодо яких зафіксована інформація, як отриманих позивачем, на оптичних дисках CD-R, наданих ГУ ДФС слідчим (супровідний лист від 03.10.2017) (ця інформація була використана ГУ ДФС під час перевірки), сумі грошових коштів в роздруківці з розрахункового рахунку позивача. Заперечення представника позивача стосувалися призначення платежів з посиланням на те, що грошові кошти надходили на рахунок позивача відповідно до договору доручення від 23.02.2015 № 2302-1 з ТОВ ''Хай ВЕЙ ГРУП'' та сплачувалися нею за вказівкою останнього іншим особам. Дохід же позивача складала комісійна винагорода за договором доручення.
На підставі роздруківки з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 суди встановили, що впродовж періоду, охопленого перевіркою, з цього рахунку були перераховані кошти в загальній сумі 166 989 742,00 грн на карткові рахунки громадян (перелік рахунків наведено у додатку № 5 до акта перевірки), які не є підприємцями, з призначенням платежу ''повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договорів'', в тому числі на карткові рахунки громадян, місце проживанням яких є тимчасово непідконтрольна територія України. У той же час, платежі від ТОВ ''ХАЙ ВЕЙ ГРУП'' на рахунок позивача на підставі договору доручення не надходили. Позивач не надала первинних документів на підтвердження укладення та виконання договору доручення від 23.02.2015 № 2302-1, зокрема актів виконаних робіт, не надала суду переконливих пояснень щодо ділової мети при укладенні цього договору.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що позивач не спростувала надані ГУ ДФС докази, що грошові кошти, які були зараховані на її банківських рахунок, є її доходом.
Оскільки позивач не надала до перевірки книги обліку доходів, облікових документів, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням інформації про доходи позивача, отриманої внаслідок заходів податкового контролю та в процедурах кримінального провадження в установленому законом порядку.
Верховний Суд у справі № 812/111/18 погодився з обґрунтованим відхиленням судами попередніх інстанції доводів позивача, що висновок ГУ ДФС про заниження нею оподатковуваного доходу за 2015 рік на 77 171 048,00 грн та за 2016 рік на 56 403 472,85 грн зроблений не у спосіб, встановлений нормами ПК, а саме, не на підставі облікових документів.
Також Верховний Суд у справі № 812/111/18 погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушень за результатами акта перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 з приводу перевищення позивачем у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв'язку з чим вона повинна була з 01.07.2015 перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7%, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску).
Таким чином, правильність встановлення ГУ ДФС у Луганській області при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 факту перевищення нею у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу підтверджена судовими рішеннями у справі № 812/111/18.
Матеріали справи свідчать, що як у справі № 812/111/18, так і у справі, що розглядається, база оподаткування є єдиною як для рішень, що оскаржувались у межах справі № 812/111/18, так і для податкових повідомлень-рішень, що є спірними у даній справі, отже судовими рішеннями у справі № 812/111/18 підтверджено правомірність визначення контролюючим органом такої бази.
Суд звертає увагу, що всім обставинам, якими позивач в даній справі обґрунтовує свої доводи про неправильне визначення контролюючим органом її доходу (безпідставне не прийняття та не надання оцінки належним чином наданих та засвідчених платником податків документів разом із описом від 11 липня 2017 року; безпідставне використання відповідачем при визначенні об'єкта оподаткування податкової інформації із джерел, що не передбачені діючим законодавством; що отриманий до призначення перевірки органом ДФС від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві СD-носій, не є оригіналом електронного документа, бо не містить обов'язкових реквізитів, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису тощо), вже надана оцінка судом при розгляді справи № 812/111/18.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 78 КАС України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлення обставин правильності визначення ГУ ДФС у Луганській області при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 факту перевищення нею суми граничного розміру обсягу доходу судовими рішеннями у справі № 812/111/18.
Позивачем в заявах по суті справи, що розглядається, не зазначено інших обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДФС у Луганській області на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 , не наведено будь-яких доводів та розрахунків, які б свідчили про невірне донарахування ГУ ДФС у Луганській області за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податків і зборів (його розміру, використання певного відсотку тощо).
Тому суд вважає, що порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства повністю підтверджуються актом від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .
Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України рішення (податкове повідомлення-рішення) про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Матеріали справи свідчать, що позивачем 11 липня 2017 року подано заперечення на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з копіями документів на 44 аркушах за описом документів від 11 липня 2017 року.
Листом від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 повідомлено ОСОБА_1 , що з урахуванням наданих заперечень та документів до них, з метою об'єктивного їх розгляду, керуючись пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК України, податковим органом буде призначено позапланову перевірку, за результатами якої буде надана відповідь з питань, що стали предметом оскарження.
ГУ ДФС у Луганській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України видано наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, в межах питань, що стали предметом оскарження.
Супровідним листом від 19 жовтня 2017 року № ФОП/461/12-32-13-14-01 акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з додатками направлений ФОП ОСОБА_1 , який отриманий позивачем 17.11.2017.
Листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень до акта від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .
28 листопада 2017 року на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
Наведене свідчить, що керівником ГУ ДФС у Луганській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення з урахуванням результату розгляду заперечень позивача на акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167 та після надіслання позивачу письмової відповіді листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01, тобто із дотриманням процедури, визначеної статтею 86 ПК України.
При цьому, подання позивачем заперечень до акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 , про результат розгляду яких її повідомлено листом від 30.11.2017 № 666/12-32-13-14-01 (після винесення податкових повідомлень-рішень), жодним чином не свідчить про порушення відповідачем процедури їх прийняття, оскільки статтею 86 ПК України не визначено обов'язку контролюючого органу приймати такі повідомлення-рішення з урахуванням не тільки результатів розгляду заперечень до акта, з метою перевірки яких призначена перевірка, а й результатів розгляду заперечень вже до акта перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правильність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314, що обумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування.
Суд відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 820/609/18, оскільки обставини в цій справі відмінні від обставин у справі, що розглядається.
Так у справі № 820/609/18 скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки, призначеної наказом податкового органу, виданого на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України - ухвали слідчого судді, яка в подальшому була скасована судовим рішенням.
В справі № 820/609/18 було зазначено, що оскільки ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення перевірки позивача була скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права поза межами повноважень суду, тому були відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної наказом від 5 грудня 2017 року № 812 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи".
Між тим, в справі, що розглядається спірні податкові повідомлення - рішення були прийняті за наслідками перевірки, проведеної відповідно до наказу від 25 липня 2017 року № 427, який виданий на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, а не пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
А правомірність наказу від 26 травня 2017 року № 322, який просила скасувати позивач встановлена постановою суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, яка набрала законної сили.
Отже, висновки суду у справі № 820/609/18 стосувалися інших правовідносин і не є релевантними до обставин справи, що розглядається, тому доктрина «плодів отруєного дерева», на яку посилається позивач, в справі, що розглядається, застосуванню не підлягає.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 360/2281/19 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 360/2281/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 19 травня 2025 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук