19 травня 2025 року справа №200/487/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 200/487/25 (головуючий суддя у І інстанції - Буряк І.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 30.09.2024 № 1051/05-99-24-10/ НОМЕР_1 “Про анулювання реєстрації платника єдиного податку», поновивши із 01.04.2022 реєстрацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 у Реєстрі платників єдиного податку.
В обґрунтування позову зазначив, що зареєстрований платником єдиного податку з 30.12.2016.
За результатами проведення камеральної перевірки позивача складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 30.09.2024 № 5337/05-99-24-10/ НОМЕР_2 , яким установлено порушення абз. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Підставою визначено здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Позивача виключено із реєстру платників єдиного податку з 01.04.2022 без можливості надати будь-які пояснення чи заперечення до акта перевірки, оскільки вказані документи направлені в одному конверті із супровідним листом від 09.10.2024.
Рішення відповідача є протиправним, оскільки податкове законодавство не наділяє податковий орган повноваженнями встановлювати порушення платником вимог спрощеної системи оподаткування шляхом проведення камеральної перевірки. Для встановлення видів діяльності необхідно проводити фактичну перевірку.
Крім того, протягом 2022-2023 років позивач не надавав користувачам послуги з доступу до мережі Інтернет.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 30.09.2024 № 1051/05-99-24-10/ НОМЕР_1 “Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області поновити з 01.04.2022 реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку у Реєстрі платників єдиного податку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (далі - ЄДР) позивач самостійно визначив вид економічної діяльності 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Відповідно до КВЕД-2010 - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Цей клас включає: надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 цього Кодексу юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів, електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Крім того, з набранням чинності 01.01.2022 Закону № 1089 платники єдиного податку при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Таким чином, для питань оподаткування ключовою ознакою можливості бути платником єдиного податку першої - третьої груп є відсутність у суб'єкта господарської діяльності задекларованого такого виду діяльності.
Суд першої інстанції зазначив, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та послався на судову практику.
Проте, правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
Законодавець визначив, що суб'єкти господарської діяльності мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування при неухильній відповідності встановленим вимогам. При цьому законодавець не визначив, що контролюючим органом факт недодержання вимог знаходження на прощенній системі оподаткування може бути встановлений лише плановою або позаплановою перевіркою. Це підтверджується розділенням у пункті 11 статті 299 ПП України понять «перевірки» та «документальних перевірок», за яким здійснюється виявлення відповідним контролюючим органом порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою.
Отже, відповідач правомірно встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований у ЄДРПОУ з 29.12.2016 номер запису 22700000000019502, РНОКПП - НОМЕР_2 , податкова адреса: АДРЕСА_1 . Види економічної діяльності: 95.11 ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування (основний); 47.41 роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (з огляду на наявний у справі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.11.2024).
Позивач протягом спірного періоду був платником єдиного податку.
30 вересня 2024 року ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування за результатами якої складено акт від 30.09.2024 № 5338/05-99-24-10/ НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).
В акті встановлено здійснення видів діяльності, які не дають право на застосування спрощеної системи оподаткування або не відповідають вимогам організаційно-правових форм господарювання абз. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України - 61.10 - діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
Податковим органом установлено, що відповідно даних ІКС та поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 30.12.2016 у ФОП ОСОБА_1 рахувався КВЕД 61.10 “діяльність у сфері проводового електрозв'язку», однак у зв'язку зі змінами до абз.4 пп.2 п.291.4 ПК України, платники з таким кодом КВЕД мали перейти на третю групу платників єдиного податку.
Станом на 30.09.2024 ФОП ОСОБА_1 є платником 2 групи, перехід на третю групу чи на загальну систему оподаткування не здійснював. На підставі п. 299.11 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку анулюється з 01.04.2022.
30 вересня 2024 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 1051/05-99-24-10/ НОМЕР_1 , яким ФОП ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку з підстав здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України. Платник виключений з реєстру з 01.04.2022.
Рішенням ДПС України від 03.01.2025 № 138/6/99-00-06-03-03-06 про залишення скарги без розгляду, скарга ФОП ОСОБА_1 від 18.12.2024 на рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 30.09.2024 № 1051/05-99-24-10/ НОМЕР_1 залишена без розгляду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що порушення, які встановлені під час проведення камеральної перевірки позивача, встановлюються під час проведення документальної перевірки, отже відповідачем порушено процедуру проведення перевірки.
Норми права, якими керувався суд при розгляді апеляційної скарги.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
На підставі пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Як визначено абзацом четвертим підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України (в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021) дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Пунктом 299.1 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
На підставі пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
На підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Оцінка суду.
Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку.
Підставою прийняття відповідачем такого рішення є висновки акта камеральної перевірки про те, що позивач, перебуваючи платником єдиного податку 2 групи, здійснює діяльність за кодом КВЕД “ 60.10» Діяльність у сфері проводового електрозв'язку, що є порушенням абз.4 пп.2 п.291.4 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2022.
Цей висновок податкового органу обґрунтований відомостями про види діяльності зазначені у заяві ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 30.12.2016 № 22202/10.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
В постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний Суд, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд, встановивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Відповідно до висновків Верховного Суду в постановах від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17 реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Зазначені висновки є застосовними до спірних правовідносин, оскільки вони сформульовані у справі з подібних правовідносин.
Таким чином, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Проте, матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а відповідачем проведена камеральна перевірка правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та за її результатами складено акт перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування та прийнято спірне у справі рішення.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а тому доказ здобутий у результаті такої перевірки (акт перевірки) є недопустимим доказом, що з урахуванням доктрини “плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree) створює беззаперечні підстави для визнання протиправним рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 30.09.2024 № 1051/05-99-24-10/31516028381 “Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» та його скасування.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 200/487/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 200/487/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 19 травня 2025 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв