Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
19 травня 2025 року Справа № 520/11831/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Георгія Тарасенка, буд. 11,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ41403982) , Начальника Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вдовіної Тетяни Анатоліївни (вул. Георгія Тарасенка, буд. 11,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ41403982) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - висновок від 14.11.2024 Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по не внесенню змін до актового запису про народження № 369 від 27.09.1991, а саме - відомостей про приналежність до національності «вірменка».
- на підставі ч.3 ст.245 КАС України зобов'язати суб'єкт владних повноважень - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів, за захистом яких було звернення до суду, у тому числі шляхом внесення змін до актового запису цивільного стану про народження № 369 від 27.09.1991, а саме внесення до графи «Для відміток» відомостей про національність «вірменка».
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Начальника Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вдовіної Тетяни Анатоліївни із заявою, в якій просила внести зміну до актового запису цивільного стану та до відповідних їм записів у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про ОСОБА_1 , де вказано про національність заявниці, шляхом зміни записів про національність на «вірменка», для реалізації права заявниці на обрання та відновлення національності на підставі ч.ч.1-2 ст.6 Закону України «Про національні меншини (спільноти)».
Листом від 14.11.2024 № 32.28/34/217/44/24/СЛВ за підписом начальника Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вдовіної Тетяни Анатоліївни заявниці надано відповідь, якою відмовлено в задоволенні заяви.
Таким чином, у цій справі спірні правовідносини фактично пов'язані з відмовою суб'єкта владних повноважень внести зміни до всіх актових записів позивачки шляхом виправлення національності з «росіянка»/«русская» на «вірменка».
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу (далі по тексту - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року №2398-VI.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 цього Закону).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 указаного Закону).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі по тексту -Правила №96/5).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відтак, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, мала на меті внести зміни до актового запису № 369 від 24.09.1991, зазначивши національність ОСОБА_1 - «вірменка», у задоволенні якої останній було відмовлено.
Суд зазначає, що об'єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб'єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивачки про внесення змін до актового запису № 369 від 24.09.1991 чи оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису № 369 від 24.09.1991, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.
Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим, а предмет перевірки у цій справі виходить за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18 про те, що такий спір не підлягає розгляду й в порядку цивільного судочинства у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності.
Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».
Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29.11.2022 у справі № 280/956/22.
Таким чином, враховуючи те, що адміністративний суд, розглядаючи справи даної категорії, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, отже у разі часткового задоволення позову (в частині визнання дій неправомірними) захист права не буде ефективним, адже суд адміністративної юрисдикції позбавлений права в межах спірної категорії зобов'язати відповідача вчинити дії, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі та роз'яснює, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Сплачений судовий збір підлягає поверненню у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Начальника Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вдовіної Тетяни Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути з Державного бюджету України (з рахунку: UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків.обл./м Хар Основ, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., сплачену відповідно до платіжної квитанції № 1524-4931-3505-1106 від 08.05.2025р.
Роз'яснити позивачці, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Заічко О.В.