16 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1640/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Аллєгро-опт» (вул. Молодіжна, б. 6А, с. Бережинка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27605, ЄДРПОУ 34201283)
до відповідача: Кропивницької митниці Державної митної служби України (вул. Лавандова, б. 27Б, м. Кропивницький, 25030, ЄДРПОУ 44005668)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Приватне підприємство «Аллєгро-опт» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення від 26.02.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000003-КТ оформлене Кропивницькою митницею Держмитслужби України.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення відповідач протиправно визначив інший код (УКТЗЕД) товару (навушників), відмінний від заявленого у митній декларації декларантом. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 17).
31.03.2025 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому пояснює, що заявлений до митного оформлення товар з комерційною назвою HAVIT HV-Н2590BT (навушник) належать до апаратури для відтворення звуку, а тому повинен класифікуватися за кодом УКТЗЕД 8527130000, отже вимоги позивача є необґрунтованими та просить повністю відмовити у задоволенні позову, також заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 21-43).
Ухвалою від 04.04.2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Кропивницької митниці (а.с. 44).
Позивач 04.04.2025 року подати відповідь на відзив та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивачем 25.02.2025 з метою оформлення митної вартості товару, отриманого з Китайської народної республіки відповідно до контракту №64 від 04.08.2017 року - навушники HAVIT HV-Н2590BT, подано до Кропивницької митниці митну декларацію №25UA901020001336U0, у графі 31 якої вказано, зокрема, такий товар: «HAVIT HV-Н2590BT» в кількості 800 штук - навушники поєднані з мікрофоном, накладні, для відтворення звуку за допомогою перетворення електричних сигналів, хвиль з ПК, телефонів та ін.» У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД - 8518300090 (а.с.34). Виходячи з технічних характеристик товару та згідно пункту (b) частини 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, визначених Законом України від 19.10.2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України», яким визначено, що багатокомпонентні товари повинні класифікуватися за основними властивості цих товарів, позивачем в митній декларації №25UA901020001336U0 від 25.02.2025 року в графі 33 був зазначений код товару згідно УКТЗЕД 8518300090.
Відповідач здійснив перевірку заявленого до митного оформлення товару та прийняв рішення про визначення коду товару від 26.02.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000003-КТ, яким змінено код товару HAVIT HV-Н2590BT в кількості 800 штук навушники головні поєднані з мікрофоном, накладні, для відтворення звуку за допомогою перетворення електричних сигналів, хвиль з ПК, телефонів та іншої звукозаписувальної техніки - 8527130000 УКТ ЗЕД. Товар визначено як приймальну апаратуру для радіомовлення, поєднана чи не поєднана в одному корпусі із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою або годинником, інша апаратура, поєднана чи не поєднана в одному корпусі із звукозаписувальними або звуковідтворювальними пристроями.
26.02.2025 відповідачем винесено рішення про визначення коду товарів №25UA90100000003-КТ, яким визначено УКТЗЕД товару, що поставляється, № 8527130000 (а.с. 22).
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі по тесту - МК України).
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з частинами 7, 8 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.
Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів.
У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, затверджено Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - Порядок №650), який визначає порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
Класифікація товару це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;
Посадові особи підрозділу митних компетенцій мають право виконувати митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок виконання митних формальностей). У такому разі контроль правильності класифікації товарів, прийняття Рішень та порядок взаємодії з ПМО здійснюють посадові особи підрозділу митних компетенцій відповідно до пунктів 1-21 розділу II та пунктів 1-8 розділу III цього Порядку.
Суд установив, що під час митного оформлення товару, задекларованого позивачем в №25UA901020000242U8 від 16.01.2025, посадовою особою спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів здійснено контроль правильності класифікації задекларованих позивачем товарів згідно з УКТ ЗЕД 8518300090 та прийнято рішення щодо класифікації товарів №25UА90100000002-КТ від 17.01.2025, в якому наведено опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графі 31 митної декларації: "навушники HAVIT HV-Н628BT в кількості 1000 штук та HAVIT HV-Н632BT в кількості 3000 штук, навушники головні поєднані з мікрофоном, накладні, повнорозмірні, для відтворення звуку за допомогою перетворення електричних сигналів, хвиль з ПК, телефонів та іншої звукозаписувальної техніки, діапазон частот 20 Гц - 20 кГц., розєм АUХ 3.5 мм, мають функцію блютуз з'єднання опір 32 ом, акумулятор 400 мА, є додаткова функція TF CARD FM, застосовуються для індивідуального використання, не застосовуються на столах, в меблях, на стінах і т.п., моделі не консольного типу, не портативні, не поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою, годинник відсутній, виробник Guangzhou Havit Technology Company; торговельна марка - Havit, країна погодження CN.". Цей товар класифіковано у товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 8527130000. При класифікації товару митний орган зокрема керувався УКТ ЗЕД, викладеною у додатку до Закону України "Про Митний тариф України", основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1, 3 (с), 5 та 6, поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом Державної митної служби України №543 від 14.12.2022 року.
Статтею 67 МК України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Законом України "Про Митний тариф України" №2697-IX від 19.10.2022 року встановлюється Митний тариф України {групи 01-49; групи 50-97}, який є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Згідно з Розділом "Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД" додатку до Закону України "Про Митний тариф України" класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21.05.2012 року затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).
Пункт 12 цього Порядку передбачає, що Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
На виконання положень статті 68 МК України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", наказом Державної митної служби України №543 від 14.12.2022 року затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Пояснення до УКТ ЗЕД).
Відповідно до УКТ ЗЕД група 85 розділу XVI "Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя" включає: (а) ковдри, матраци, грілки для ніг з електропідігрівом, а також аналогічні вироби; одяг, взуття, грілки-навушники та інші вироби з електропідігрівом, призначені для ношення на тілі людини; (b) вироби скляні товарної позиції 7011; (c) машини та апаратуру товарної позиції 8486; (d) вакуумні апарати, які використовуються для медичних, хірургічних, стоматологічних або ветеринарних цілей (товарна позиція 9018); або (е) вироби меблеві з електропідігрівом групи 94.
До товарної позиції УКТ ЗЕД 8518 "Мікрофони та підставки для них; гучномовці, вмонтовані або не вмонтовані в корпус; навушники та телефони головні, об'єднані чи не об'єднані з мікрофоном, та комплекти, які складаються з мікрофона та одного гучномовця чи більше; підсилювачі звукових частот електричні; електричні звукопідсилювальні комплекти", заявленої позивачем у №25UA901020000242U8 від 16.01.2025, входять: мікрофони, гучномовці, головні телефони, навушники та електричні підсилювачі звукової частоти всіх типів, подані окремо, безвідносно до конкретного призначення, для якого така апаратура може бути спроектована (наприклад, телефонні мікрофони, головні телефони і навушники, а також гучномовці радіоприймачів).
Зокрема: 8518 30 00 - навушники, об'єднані чи не об'єднані з мікрофоном, та комплекти, які складаються з мікрофона та одного гучномовця чи більше:
- 8518 30 00 10 - телефонні трубки для систем проводового зв'язку;
- 8518 30 00 20 - для цивільної авіації;
- 8518 30 00 90 - інші.
(C) Телефони головні, навушники об'єднані або не об'єднані з мікрофоном, і комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців
Головні телефони та навушники є електроакустичними приймачами, які використовують для генерування звукових сигналів низької інтенсивності. Як і гучномовці, описані вище, вони перетворюють електричний сигнал в акустичний; засоби, використовувані для цього, залишаються тими самими в обох випадках, і єдине розходження полягає в необхідних потужностях.
До цієї товарної позиції входять: головні телефони, навушники, об'єднані або не об'єднані з мікрофоном, для телефонії або телеграфії; головні комплекти, що складаються зі спеціального ларингофону та нероз'ємно закріплених навушників (використовувані, наприклад, в авіації); гарнітури для телефонії, які являють собою пристрої, що об'єднують мікрофон та гучномовець та використовувані переважно телефонними операторами; головні телефони та навушники для підключення до радіо- чи телевізійних приймачів, звуковідтворювальної апаратури або машин для автоматичного оброблення інформації.
До цієї товарної позиції також входять комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців, які можуть бути об'єднані разом. Головний телефон або навушник може включатись в комплект для індивідуального прослуховування. Такі комплекти призначені для підключення до центральної системи, оснащеної підсилювачем, за допомогою штепсельного роз'єма чи іншим способом. Такі пристрої можуть використовуватись учасниками зборів чи конференцій.
До цієї товарної позиції також включається апарат для дородового прослуховування, котрий зазвичай складається з мікрофону, навушників, гучномовця, акустичної воронки, органів управління гучністю, включанням та виключанням та відсіку для батареї живлення. Цей апарат дозволяє почути звуки внутрішньоутробного плоду, а також биття серця матері. Цей апарат не містить звукозаписувального пристрою. Апарат призначений для немедичного використання.
Однак електродіагностична апаратура, призначена для використання спеціалістами в медицині, хірургії або ветеринарії, включається до товарної позиції 9018.
Згідно з Додатковими поясненнями до товарної позиції 8518:
До цієї товарної позиції включаються окремо представлені безпровідні мікрофони, головні телефони, навушники та гучномовці, комбіновані або некомбіновані.
До цієї товарної позиції не включаються:
1. До цієї товарної позиції не включаються окремо представлені безпровідні телефонні трубки для проводового зв'язку (див. пояснення до підпозиції 8517 62).
2. Окремо представлені безпроводові гарнітури (поєднання навушників і мікрофону) з можливістю набору (див. пояснення до товарної категорії 8517 62 00).
Воднораз, до товарної позиції УКТ ЗЕД 8527, визначеної відповідачем, відносяться: приймальна апаратура для радіомовлення, поєднана чи не поєднана в одному корпусі із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою або з годинником: радіомовні приймачі, здатні функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення, зокрема: 8527 13 00 00 - інша апаратура, поєднана із звукозаписувальними чи звуковідтворювальними пристроями.
До категорії 8527 13 00 включаються радіо мовленнєві приймачі, поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою, незалежно від того, поєднані вони з іншою апаратурою для запису або відтворення звуку (наприклад, касетного типу) або годинником.
До цієї категорії також включається апаратура для відтворення звуку, що зветься "MP3-плеєри", що використовує оптичний носій інформації та вбудовані пристрої, котрі можуть бути послідовно активовані для прийому сигналів радіомовлення з допомогою програмного забезпечення.
Суд зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а митний орган здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Відповідач не надав суду доказів порушення правил класифікації товару декларантом.
Відтак, позивач, декларуючи товар, заявив у митній декларації №25UA901020001336U0 від 25.02.2025 року точні відомості про товар, що містять достатній перелік інформації для його розпізнання та однозначної класифікації за кодом УКТ ЗЕД 8518300090. Натомість відповідач безпідставно самостійно класифікував вказаний товар та необґрунтовано відніс його до товарної позиції 8527, класифікувавши за кодом УКТ ЗЕД 8527130000.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів правомірність спірного рішення від 26.02.2025 року №25UА90100000003-КТ щодо класифікації товарів, тому позов про визнання його протиправним та скасування слід задовольнити.
Отже, висновки Державної митної служби України про класифікацію товару що поставлявся у товарній підкатегорії 8527130000, є помилковими.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с.15), зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.
Представник позивача у ході розгляду справи просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.
Кропивницька митниця вважає відшкодування витрат на правничу допомоги у такому розмірі неспівмірним складності справи та просить врахувати критерії реальності та розумності.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії впинялись.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21 викладено правовий висновок стосовно того, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові від 03.10.2024 р. у справі №357/8695/23 Верховний Суд виснував, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність і розумність.
На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу його представник надав суду витяг з договору про надання правової допомоги №2 від 07.03.20225, укладений між адвокатом Івановим О.В. та ПП "Аллєгро-опт", платіжну інструкцію від 28.01.2025 про перерахунок від ПП "Аллєгро-опт" 7500 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 07.05.2025 акт №1 від 14.02.2025 наданих послуг (виконаної роботи) по цьому №2 ( а.с50-52).
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «Аллєгро-опт» до Кропивницької митниці Державної митної службу України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці від 26.02.2025 року щодо класифікації товарів №25UА90100000003-КТ.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Аллєгро-опт» (ЄДРПОУ 34201283) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005668).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО