19 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5994/24
провадження № 2-ап/340/7/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу (у порядку письмового провадження) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 19 листопада 2019 року по 30 квітня 2022 року в сумі 176291,35 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заборгованість по його пенсії за період з 19 листопада 2019 року по 30 квітня 2022 року в сумі 176291,35 грн позачергово протягом 30 днів з моменту наступного (з дня набрання рішення суду по даній справі законної сили) надходження бюджетних коштів для виплати пенсіонерам заборгованості;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційну різницю у вигляді 3% річних за кожен рік невиплати заборгованості, що складає 6% від суми боргу, що відповідно до суми боргу 176291,35 грн становить 5288,74 грн.
Ухвалою судді від 17.09.2024 відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказану ухвалу оскаржено позивачем до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №340/5994/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 340/5994/24 скасовано; справу № 340/5994/24 направлено для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
24.02.2025 адміністративну справу №340/5994/24 повернуто Кіровоградському окружному адміністративному суду та 26.02.2025 передано судді Казанчук Г.П.
Суддя ухвалою від 26.02.2025 залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою від 17.03.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі 340/296/22 визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язано здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії на підставі вказаної вище довідки з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та виплатити недоотриману доплату до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022. ГУ ПФУ у Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії позивача відповідно до рішення суду по справі, однак на момент звернення до суду з цією позовною заявою рішення суду по справі 340/296/22 виконане не в повному обсязі. ГУ у Кіровоградській області на разі повинне виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.06.2022 року в сумі 176291,34 грн, яка виникла в результаті перерахунку, здійсненого на виконання рішення суду по справі 340/296/22. У зв'язку з невиконання рішення суду позивач
просить першочергово стягнути з ГУ ПФУ в Кіровоградській області заборгованість в сумі 113527,78 грн, та інфляційну різницю у вигляді 3% річних за кожен рік невиплати заборгованості, що складає 6% від суми боргу, що відповідно до суми боргу.
27.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просив закрити провадження у даній справі у зв'язку з тим, що даний спір за предметом є тотожним у спорі провадження справи 340/296/22, рішенням у якому вже визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача та подальшу виплату заборгованості. З приводу позовної вимоги про стягнення інфляційної різниці, відповідач зазначає, що вона є передчасною. Вказує, що органами Пенсійного фонду ведеться реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому, всі судові рішення вносяться до реєстру за датою набрання законної сили та виконуються в частині виплати в межах фінансування на відповідний бюджетний рік та не може бути профінансовоно поза чергою.
Ухвалою від 19.05.2025 року суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 в сумі 176291,35 грн та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заборгованості пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 в сумі 176291,35 грн позачергово протягом 30 днів з моменту наступного (з дня набрання рішення суду по даній справі законної сили) надходження бюджетних коштів для виплати пенсіонерам заборгованості.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі 340/296/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 19 листопада 2019 року, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 16 липня 2021 року №8519 та виплатити додаткові кошти (а.с.79-83).
14.04.2022 року рішення набрало законної сили.
Кіровоградським окружним адміністративним судом 07.07.2022 видано виконавчий лист.
На виконання рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії позивача. Сума заборгованості, яка виникла після проведення перерахунку, склала 176291,34 грн (а.с.69).
ГУ ПФУ у Кіровоградській області листом вих.№4147-3957/Р-05/8-1100/24 від 11.04.2024 у відповіді на заяву позивача, повідомив про відсутність у нього видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів. Зазначено, що на даний час забезпечено фінансування виплат за судовими рішеннями, які набрали законної сили, по 19.09.2020 включно (а.с.52).
Позивач, посилаючись на те, що за рішенням від 14.03.2022 у справі 340/296/22 нарахована сума пенсії не виплачена, відповідач зобов'язаний виплатити позивачеві інфляційну різницю у вигляді 3% річних за кожен рік невиплати заборгованості, що складає 6% від суми боргу, що відповідно до суми боргу 176291,35 грн становить 5288,74 грн.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Закон № 4901-VI).
Згідно з частиною 2 статті 2 цього Закону, його дія не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Частиною 1 статті 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Закону № 4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
За змістом частин 1 - 3 статті 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок №845).
Відповідно до пункту 2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Згідно з пунктом 48 Порядку № 845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.
Відповідно до пункту 49 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Суд зазначає, що на територіальні органи Державної казначейської служби України покладено обов'язок виконати рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі неможливості виконання рішення суду протягом двох місяців, обов'язок виконати таке рішення має Державна казначейська служба України у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей шляхом безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Пунктом 50 Порядку № 845 визначено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
З метою забезпечення гарантій виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», законодавець визнав достатнім строк у три місяці для перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів, і передбачив відповідальність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за порушення такого строку у вигляді виплати стягувачу компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому, законодавством чітко передбачено, що виплаті компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів передує заява стягувача.
Суд звертає увагу, що звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області не є заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в розумінні статті 378 КАС України, оскільки компетенцією щодо такої зміни наділено лише суд, що розглядав спір між сторонами, тобто суд у справі №340/296/22, а боржник (відповідач) не має права самостійно змінити спосіб та порядок виконання такого судового рішення, за яким у нього виник обов'язок перед позивачем.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду в провадженні справи №340/296/22 із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, тобто з заявою про заміну зобов'язальної частини на стягнення суми заборгованості, не містять матеріали і доказів того, що така заява була задоволена, а також доказів подальшого звернення до Головного управління державної казначейської служби України в Кіровоградській області.
Додатково суд бере до уваги той факт, що Верховний Суд уже висловлював висновок щодо застосування Закону №4901-VI до спорів, що виникають унаслідок відмови в нарахуванні/виплаті компенсації за несвоєчасний перерахунок стягувачеві коштів на підставі рішення суду, але резолютивна частина якого передбачає саме звернення стягнення на кошти Державного бюджету України, а не одного з суб'єктів, що перелічений у статті 2 Закону №4901-VI.
У постанові від 23 вересня 2020 року у справі №П/811/169/16 Верховний Суд зазначив, що механізм виплати коштів за судовими рішеннями, що передбачають стягнення з Державного бюджету України, розроблено з метою вчасного та безумовного виконання державою своїх зобов'язань щодо виконання рішень суду. Однією із таких гарантій є запровадження додаткової відповідальності за несвоєчасне виконання судових рішень у вигляді виплати компенсації, передбаченої статтею 5 Закону № 4901-VI. Це означає, що у разі порушення органом Казначейства строків виплат, що здійснюються за судовими рішеннями, що передбачають виплати за рахунок бюджетних асигнувань, стягувач має право на отримання компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Виключенням є лише випадки, коли стягувачами за судовими рішеннями є організації, що фінансуються та утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі №825/370/17 дійшов висновків, що стаття 5 Закону №4901-VI передбачає обов'язок нарахування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу.
03 жовтня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №686/7081/21, у якій відступила від висновку щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у правовідносинах, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про стягнення моральної шкоди за Законом № 266/94-ВР, сформульованого у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача-кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов'язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону № 4901-VI встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.
У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 5 Закону № 4901-VI). Отже, цей припис не встановлює інший, ніж у частині другій статті 625 ЦК України, розмір процентів річних за прострочення держави-боржника.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (частина четверта статті 3 Закону № 4901-VI).
З огляду на цей припис прострочення держави-боржника настає за сукупності таких юридичних фактів:
- стягувач подав до органу ДКС України виконавчий документ про стягнення з держави коштів;
- держава за цим виконавчим документом не перерахувала кошти протягом трьох місяців з дня його надходження до органу ДКС України.
Тому припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання боржником (зокрема державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов'язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред'явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення.
Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17.
З огляду на те, що позивач, не здійснив заходів щодо зміни способу та порядку виконання рішення місцевого суду у спосіб стягнення на його користь сум та не пред'явив це рішення до органу казначейської служби, звернення з позовом про стягнення 3% річних є передчасним через відсутність порушеного права в цій частині, оскільки обставини, що обґрунтовували би його наявність, відсутні. За відсутності порушеного права, відсутній і належний відповідач, що виключає підстави для розгляду та вирішення такого питання.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна,7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК