16 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1098/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25 листопада 2024 року № 00001880430901 та застосування штрафу у сумі 21300 (двадцять одна тисяча триста ) грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено про проведення відповідачем фактичної перевірки з порушенням встановленого порядку, неналежним оформленням наказу на перевірку. Вказує на відсутність порушень чинного законодавства України, а саме продавцем- касиром фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , помилково було здійснено продаж підакцизного товару, належного ФОП ОСОБА_2 , через ПРРО ФОП ОСОБА_1 . Розрахунок за операцією проведено через касу ФОП ОСОБА_2 , кошти в касу ФОП ОСОБА_1 , за цією операцією не надходили. ФОП ОСОБА_1 , про такі обставини вказала під час проведення перевірки, проте такі доводи не були враховані контролюючим органом.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву ( а.с.60-61), в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та зазначив, що в оскаржуваних правовідносин діяв в межах повноважень, наданих йому законом, а порушення позивачем чинного законодавства України підтверджено матеріалами перевірки.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив ( а.с.73-76).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 14.09.2000, взята на податковий облік в контролюючих органах, основним видом господарської діяльності є роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами ( а.с.13).
Згідно заяви Форми №20-ОПП від 01.01.2025 позивач здійснює діяльність у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.16, 29, 30-33).
Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивач немає та не отримувала.
Одночасно з позивачем у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_2 , який займається роздрібною торгівлею алкогольними напоями на підставі ліцензії реєстраційний № 19180311202301606 термін дії ліцензії з 20.08.2024 по 20.08.2025 (а.с.34).
З 23.10.2024 по 30.10.2024 посадовими особами відповідача на підставі наказу в.о. начальника №723 - п від 27.09.2024 «Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання на та торгових об'єктів», додатку №15 до наказу проведено фактичну перевірку павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( а.с.17-18).
Відповідно до змісту наказу №723 - п від 27.09.2024 фактична перевірка проводилася протягом жовтня 2024 року з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законадавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів.
За результатами перевірки складено акт, який зареєстрований в контролюючому органі 30.10.2024 за №15867/11-28-09-01/ НОМЕР_1 . В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) встановлено, що згідно баз даних ІКС «Податковий блок», електронних баз даних ДПС (СОД РРО) у вказаному павільйоні реалізовано дві пляшки алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л. скло», вміст спирту 8,0 % об. за ціною 35,00 грн. за пляшку, на загальну суму 70,00 грн., через ПРРО ФН 4000337067, фіскальний чек від 25.09.2024 № It6pZyj1H7g, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ( а.с.20-22).
Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду пояснень щодо розбіжностей в адресі павільйону в якому проводилась фактична перевірка. А саме, позивачем діяльність здійснюються у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 , натомість в наказі та акті перевірки заначено адресу- АДРЕСА_2 .
В акті фактичної перевірки від 30.10.2024 за №15867/11-28-09-01/ НОМЕР_1 зазначено про допущення позивачем порушення вимог вимоги ч. 7 ст. 16 закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З матеріали перевірки вбачається, що фіскальний чек за 25.09.2024 був роздрукований із системи обліку даних Державної податкової служби України від 25.09.2024.
Фактично таке порушення було виявлено податковим органом до проведення перевірки та ініціювалося через таке.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Головне управління ДПС у Кіровоградській області винесло податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2024 року № 00001880430901 та застосовано штраф у сумі 21 300 грн ( а.с.69).
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як передбачено підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Отже, ГУ ДПС у Кіровоградській області як контролюючий орган має повноваження на здійснення перевірок суб'єктів господарювання щодо наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, дотримання норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів.
Порядок проведення фактичних перевірок регламентує стаття 80 ПК України, відповідно до якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1).
Зі змісту наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області №723 - п від 27.09.2024 слідує, що він прийнятий на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
У позові позивач вказує на недотримання податковим органом процедури проведення фактичної перевірки, оскільки відсутнє посилання на конкретні підстави для проведення перевірки, які визначені пунктом 80.2. статті 80 ПК України.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву не наведено підстави з яких було прийнято наказ про проведення фактичної перевірки позивача, лише зазначено посилання на п.п. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, визначених у підпунктах 80.2.1 80.2.7, серед яких:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У постановах від 5 квітня 2023 року (справа № 200/1354/21-а), від 11 січня 2023 року (справа №160/2357/21), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 5 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Крім того, щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Повертаючись до матеріалів справи, суд зазначає, що в наказі про проведення фактичних перевірок ( а.с.67) є посилання на доповідну записку від 29.08.2024 №720/11-28-09-01-09.
Однак, відповідачем на вимогу суду в ухвалі від17 березня 2025 року щодо надання доказів наявності підстав для проведення перевірки, та в порушення положень ч.2 ст. 77 КАС України, не надано доповідну записку від 29.08.2024 №720/11-28-09-01-09.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача.
Стосовно допущеного порушення, яке полягає у продажу позивачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії, то судом встановлено, що 25.09.2024 через ППРО ФН 4000337067, зареєстроване на позивача проведено розрахункову операцію по продажу двох пляшок алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л. скло», вміст спирту 8,0 % об. за ціною 35,00 грн. за пляшку, на загальну суму 70,00 грн., згідно фіскального чеку від 25.09.2024 № It6pZyj1H7g (а.с.71, зв).
Як вже зазначав суд, у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 , позивач здійснює торгівельну діяльність з роздрібної торгівлі з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами та ФОП ОСОБА_2 , який займається роздрібною торгівлею алкогольними напоями на підставі ліцензії реєстраційний № 19180311202301606.
Позивач наполягає на тому, що через допущену помилку 25.09.2024 помилково продаючи дві пляшки алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л., пробила через касовий апарат ФОП ОСОБА_1 . До кінця зміни 25.09.2024 не скасувала чек по касовому апарату, а зробила виправлення у касосовій програмі. 23.10.2024 зроблено повернення помилково реалізованого товару ( а.с.72).
Матеріали справи містять копію договору про постачання продукції від 01.01.2024 між ТОВ «Торговий дім Гранд -Трейд» та ФОП ОСОБА_2 на придбання, в тому числі алкогольних напоїв, товарно-транспортної накладної від 24.09.2024 ( а.с.42-45), по якій ФОП ОСОБА_2 прийнято товар від постачальника ТОВ Гранд-Трейд (а.с.39), видаткової накладної від 24.09.2024, в тому числі на 6 шт. алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л. скло» ( а.с.40,41).
Як пояснила позивач, 25.09.2024 року, продавцем- касиром фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( а.с.36), помилково здійснено продаж підакцизного товару, належного ФОП ОСОБА_2 , через ПРРО ФОП ОСОБА_1 , через що такий продаж помилково обліковано за ФОП ОСОБА_1 . Будь-якої помилки програмний реєстратор не фіксував, внаслідок чого ні ФОП ОСОБА_2 , ні ФОП ОСОБА_1 , не було відомо про неправильний та помилковий продаж підакцизного товару та його внесення до бази даних ПРРО ФОП ОСОБА_1 , до часу виявлення такого порушення працівниками палаткового органу.
З огляду на такі обставини справи, суд погоджується з тим, що 25.09.2024 помилково та автоматично при фіскалізації продажу продавцем ФОП ОСОБА_2 двох пляшок алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л. скло» відбувся продаж таких тютюнових виробів через ПРРО, що належить ФОП ОСОБА_1 . При цьому жодної вини позивача у продажу підакцизного товару без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями немає, такий продаж фактично було здійснено ФОП ОСОБА_2 за наявності у цього підприємця діючої ліцензії на право продажу такого підакцизного товару.
Також судом встановлено, що після проведеної фактичної перевірки та виявленого порушення, позивач анулювала проведену 25.09.2024 операцію з продажу двох пляшок алкогольного напою «Оболонь водка лайм 0,33л. скло» на загальну суму 70,00 грн. шляхом оформлення у ПРРО операції з повернення товару через видатковий чек від 23.10.2024 та акт повернення товару, оскільки такий товар позивачем не отримувався (а.с.73,зв).
Встановлені судом обставини є достатніми для висновку про безпідставність притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення вимог ч. 7 ст. 16 закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 300 грн.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у кіровоградській області від 25 листопада 2024 року № 00001880430901 про застосування штрафних санкцій в розмірі 21 300 грн.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн (а.с.54).
Керуючись статями 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25 листопада 2024 року № 00001880430901 про застосування штрафних санкцій в розмірі 21 300 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН