12 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/355/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернулася з позовом до суду, в подальшому уточненому, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, прийняту у формі протоколу від 26.12.2024 р. №60 комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позов мотивований тим, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку. Рідний брат позивача, ОСОБА_2 , помер при виконанні бойових завдань. Тому позивач вважає, що, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону. Однак відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову в зв'язку з тим, що причина смерті його брата не пов'язана із захистом Батьківщини. Таке рішення позивач вважає протиправним, тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.49-50). Даною ухвалою суд зобов'язав відповідача надати копію протоколу від 26.12.2024 р. №60. Копія ухвали отримана відповідачем 14.03.2025, про що свідчить довідка від 17.03.2025 про доставку електронного листа (а.с.51).
Відповідач у встановлений судом строк витребуваний доказ не надав та не повідомив суд про неможливість його подання.
Враховуючи той факт, що суд витребовував у відповідача доказ, а відповідач ухилився від виконання вимог ухвали суду, не повідомив про неможливість подання витребуваного доказу, суд визнав можливим розгляд справи за наявними в ній доказами.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку.
Позивач мав рідного (повнорідного) брата ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 06.11.1974 року та копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00047400409 від 10.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідними братами, їх батьками записані в графі "батько" - ОСОБА_3 , у графі "мати" - ОСОБА_4 (а.с.8, 17-18).
Брат позивача, ОСОБА_2 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та в період з 05.11.2023 по 18.03.2024 та з 07.04.2024 по 25.05.2024, та з 11.06.2024 по 03.07.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Краматорськ Донецької області, н.п. Григорівка Донецької області, що підтверджується копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України вих.№5508 від 22.11.2024 року (а.с.16).
Сповіщенням сім'ї №447 від 08.07.2024 року позивачу сповістили, що його брат, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець-помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок самогубства в районі с. Григорівка Бахмутського району Донецької області (а.с.6).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №88 від 05.07.2024 року, за результатами розтину судово-медичним експертом встановлено, що вогнепальне поранення голови з ушкодженням головного мозку спричинене навмисним самоушкодженням ОСОБА_2 шляхом пострілу зі зброї 03.07.2024 року (а.с.12).
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 4064 від 05 листопада 2024 року) поранення, яке отримав солдат ОСОБА_2 , 1973 року народження, одержане в результаті нещасного випадку (самогубство), та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби (а.с.19).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
26.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув заяву ОСОБА_1 та рішенням, оформленим повідомленням за №616, відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (а.с.9). Причина відмови - "причина смерті не пов'язана з захистом Батьківщини".
Позивач вважає протиправним рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби .
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Процедуру надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Додаток 5 Порядку №560 визначає перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII є: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Як встановив суд, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.
За результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову по мобілізації комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 26.12.2024 р. №60, про відмову у наданні відстрочки позивачу, оскільки причина смерті не пов'язана з захистом Батьківщини.
Аналізуючи положення абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», можна зробити висновок, що законодавець пов'язує право осіб на відстрочку від мобілізації з тим, що близькі родичі останнього загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Відтак, законодавець надає право на відстрочку у випадках, коли такий близький родич загинув саме під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Відтак, сам собою факт участі близького родича, який перебуває в лавах ЗСУ, у війні з російською федерацією не дає права на відстрочку від призову за мобілізацією його рідним, якщо не дотримано умови, що загибель або зникнення безвісти сталися під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Крім того, з аналізу положень абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суд вбачає, що законодавець пов'язує можливість надання відстрочки тільки в разі, коли близький родич особи саме загинув або зник безвісти.
Суд зазначає, що поняття «загиблий» та «померлий» не є тотожними за своєю суттю, оскільки відрізняються причиною та обставинами смерті особи.
Загибель військовослужбовця є військовою втратою, яка стосується категорії військовослужбовців, що брали участь у військових діях і загинули внаслідок дій противника, безпосередньо під час бойових дій.
Отже, смерть унаслідок загибелі настає від зовнішнього насильницького впливу (зокрема, внаслідок осколкових уражень або кульового поранення, не сумісного з життям, артилерійського обстрілу тощо), який не пов'язаний ні з наявними в людини захворюваннями, ні з власними діями військовослужбовця, що спричинили смерть (самогубство).
Особа, смерть якої настала внаслідок навмисного самоушкодження (самогубство), в тому числі пов'язаного з проходженням військової служби, вважаються померлими.
У чинному законодавстві законодавець розмежовує поняття загибелі та смерті, тому ці поняття зазначаються окремо.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» регулює сферу публічних правовідносин, що стосуються призову на військову службу осіб під час мобілізації.
З аналізу норми абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що для її застосування необхідно встановити такі умови:
- ступінь родинного зв'язку заявника з військовослужбовцем;
- документи, які підтверджують факт загибелі (зникнення безвісти) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Тому, ключовим питанням у межах спірної ситуації є те, чи підтверджують надані позивачем документи факт саме загибелі рідного брата під час здійснення заходів, необхідних із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області або забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану.
Сукупність доказів не дає підстав ставити під сумнів той факт, що рідний (повнорідний) брат позивача помер внаслідок навмисного самоушкодження шляхом пострілу зі зброї, під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, а не загинув від зовнішнього насильницького впливу (зокрема, внаслідок осколкових уражень або кульового поранення, не сумісного з життям, артилерійського обстрілу тощо), що не пов'язаний з власними діями військовослужбовця, що спричинили смерть, що є необхідною умовою для надання військовозобов'язаному відстрочки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ.
З огляду на те, що рідний брат позивача помер внаслідок самогубства, підстави для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відсутні.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення складене 12.05.2025.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ),
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЭДРПОУ НОМЕР_5 )
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА