19 травня 2025 року Київ справа № 640/31713/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 06.07.2018 з урахуванням щомісячної додаткової винагороди відповідно до довідки від 22.03.2021 № 305/208, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 06.07.2018 перерахунок і виплату пенсії (із урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 22.03.2021 № 305/208, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" з включенням до місяців яких здійснюється перерахунок пенсії серпень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - березень 2018 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перед звільненням він у складі грошового забезпечення фактично отримав щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Проте з вини державного органу, при призначенні пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду не було враховано, що призвело до призначення пенсії у меншому розмірі. Тому позивач подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії разом з додатковими документами. Однак відповідач протиправно, на думку позивача, відмовив у здійсненні перерахунку, безпідставно вказавши, що зазначені позивачем виплати не враховуються до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/31713/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2022 № 03-19/4148/22.
20.04.2023 адміністративна справа № 640/31713/21 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву відповідача в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що призначення та перерахунок пенсії позивача проведені територіальним органом Пенсійного фонду України у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент проведення відповідного перерахунку.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 06.07.2018 отримує пенсію за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення, призначену на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до протоколу про призначення пенсії позивача з 06.07.2018 пенсія позивача розрахована із сум грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 6 180 грн, окладу за військове звання - 1 480 грн, надбавки за вислугу років 50 % - 4 830 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 4 312,00 грн, в тому числі: робота з таємн. виробами, носіями, док - 15 %, надбавка за специфічні умови проходження служби 10 %, премія - 20 % .
ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано довідку від 22.03.2021 № 305/208 про виплати здійсненні позивачу за 24 місяці перед звільненням, серед яких щомісячна грошова винагорода.
27.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, отриманих позивачем протягом 24 місяці перед звільненням, на підставі довідки від 22.03.2021 № 305/208.
Листом від 04.06.2021 відповідач повідомив позивача про те, що статтею 43 Закону № 2262-XII та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) не передбачені такі види грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода, а тому її не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обмислюється розмір пенсії.
Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок призначеної пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення за 24 місяці перед призначенням пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначеної норми слідує, що Законом № 2262-ХІІ передбачено включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена також у Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" містить ширший перелік видів грошового забезпечення у порівнянні зі статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відносить до складу грошового забезпечення одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При вирішенні питання щодо можливості включення до складу грошового забезпечення для цілей обчислення пенсії одноразових додаткових видів грошового забезпечення суд враховує, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, спеціальним законом, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, є саме Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно, при визначенні складових грошового забезпечення для цілей обчислення пенсії застосуванню підлягає частина третя статті 43 вказаного Закону.
Як зазначено вище, вказана норма права передбачає обчислення пенсії з розміру грошового забезпечення, яке включає: оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Тому суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у разі їх віднесення до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями пункту 1 Постанови № 889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у п. 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої п.1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 була чинною до 01.03.2018.
На виконання вказаної постанови Міністерство оборони України наказом від 24 жовтня 2016 року № 550 затвердило Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка набрала чинності 16 грудня 2016 року (далі - Інструкція № 550).
Положеннями пункту 8 Інструкції № 550 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пункту 9 Інструкції № 550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 10 Інструкції № 550 командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за наявності обставин, передбачених у цьому пункті.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом. Зокрема, згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 522/2738/17 при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 642/1359/17, щомісячна додаткова грошова винагорода носить систематичний, щомісячний характер, належать до додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підлягає врахуванню під час обчислення пенсії позивачу. Тому в цій частині суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При визначенні тривалості виплати додаткових видів грошового забезпечення для цілей віднесення їх до щомісячних суд враховує абз. 3 пункту 7 Постанови № 393. Зазначена норма права передбачає, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до абз. 3 пункту 7 Постанови № 393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Згідно з довідкою від 22.03.2021 № 305/208 та інформації, викладеної у листі від 22.03.2021 № 305/562 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу у період з серпня 2016 року по березень 2018 року.
Позивач 05.07.2018 виключений зі списків особового складу частини наказом від 05.07.2018 № 101.
Отже, вказана винагорода виплачувалася позивачу щомісяця протягом 19 календарних місяці перед звільненням, при цьому, у вказаний період Постанова № 889 була чинною.
Така щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена і виплачувалася позивачу згідно вимог постанови № 889 яка втратила чинність у зв'язку з введенням в дію Постановою № 704.
Така винагорода носила систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення та відповідно до статті 43 № 2262-ХІІ підлягає врахуванню під час обчислення пенсії позивачу. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 (справа № 522/2738/17).
За наведеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з 06.07.2018 відповідно до довідки від 22.03.2021 № 305/208, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити з 06.07.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 22.03.2021 № 305/208, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.