19 травня 2025 року справа №640/4396/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" з позовом до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Відповідно до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У зв'язку із зазначеним ухвалою від 08.11.2023 Київський окружний адміністративний суд прийняв справу до провадження та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зміст позову складають вимоги визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 р. № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на реалізацію відповідачем дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу.
19.04.2024 позивач подав клопотання про виклик в судове засідання як свідка ОСОБА_1 про обставиниприйняття Наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 №647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтнихта реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатаціївантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічногозалізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів увиробничих цілях в межах території таких підприємств), установленоговиробником, строків продовження експлуатації таких вагонів». В судовому засіданні 22.04.2024 протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
На підставі клопотання позивача суд з судового засідання 11.12.2024 протокольною ухвалою перейшов до письмового порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали судової справи суд встановив наступні обставини.
30.11.2021 Міністерством інфраструктури України (надалі - Відповідач) прийнято наказ № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» (далі - Наказ № 647 або оспорюваний Наказ).
Відповідно до оспорюваного Наказу Відповідачем наказано:
« 1.Затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, що додається.
2.Затвердити Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), що додаються.
3.Департаменту дорожніх перевезень та безпеки на транспорті (О. Задорожний) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4.Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України.
5.Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше ніж через один місяць з дня його офіційного опублікування.
6.Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Найєма М.»
Вказаний Наказ №647 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за №1677/37.
08.10.2021 р. о 13-00 год. Міністерством інфраструктури України на офіційному веб-сайті розміщено повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку доведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» (проект оспорюваного Наказу) для отримання зауважень та пропозицій.
Зі змісту розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України Повідомлення про оприлюднення проекту оспорюваного Наказу вбачається, що Відповідачем окрім проекту спірного Наказу було оприлюднено наступні документи:
- Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником;
- Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств);
- Додаток;
- Пояснювальна записка;
- Аналіз регуляторного впливу.
Після доопрацюванняпроекту оспорюваного Наказу, Відповідачем 22.11.2021 п. о 15-12 год. на офіційному веб-сайті https://mtu.gov.ua/news/33246.html було оприлюднено доопрацьовані проекти наступних документів, які стосувались прийняття Наказу № 647:
- Проект наказу «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів»;
- Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником;
- Додаток до Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником;
- Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств
- Аналіз регуляторного впливу до проекту Наказу.
Головною метою ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ «УКРМЕТАЛУРГПРОМ" є забезпечення максимально сприятливих умов для ефективної роботи та стабільного розвитку гірничо-металургійного комплексу України, відстоювання та захист інтересів підприємств ГМКОсновне завдання ОП «УКРМЕТАЛУРГПРОМ» - участь в формуванні та реалізації довгострокової, середньострокової та поточної програми розвитку ГМК України з урахуванням кон'юнктури світового ринку та пріоритетними напрямками українського індустріального комплексу.
Серед учасників ОП «УКРМЕТАЛУРГПРОМ» - провідні металургійні підприємства України, гірничо-збагачувальні комбінати, науково-дослідні, проектно- конструкторські навчальні інститути та комерційні організації (перелік учасників зазначено вище), зокрема серед учасників ОП «УКРМЕТАЛУРГПРОМ» є власники вантажних вагонів щодо експлуатації яких вводяться обмеження згідно Оспорюваного Наказу.
Вантажні вагони є важливими основними засобами підприємств, які є учасниками ОП «УКРМЕТАЛУРГПРОМ», відтак можливий дефіцит рухомого складу вантажних вагонів негативно вплине на безперебійність виробництва та постачання продукції підприємств - учасників «УКРМЕТАЛУРГПРОМ», що створює ризики зривів виробничого процесу та експортно-імпортних поставок, що в свою чергу спричинить скорочення виробництва, податкових та валютних надходжень.Позивач вказує на те, що оспорюваний Наказ прийнято з порушенням ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», порушує права та законні інтереси підприємств ГМК, Позивача та необмежного кола осіб. При цьому позивач вказує, що учасники ОП «УКРМЕТАЛУРГПРОМ» звертались з відповідними листами до Відповідача в яких висловлювали свої зауваження пропозиції щодо проекту оспорюваного Наказу.
Надаючи правовий аналіз обставинам справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 1-3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що першочерговою умовою прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, яке має відповідати вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, є вчинення таким суб'єктом владних повноважень юридично значимих дій в рамках публічних правовідносин з дотриманням визначеної процедури, а саме прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб що визначені Конституцією та законами України.
Поняття регуляторного акту визначено законодавцем в ст. 1 ЗУ «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», де вказано, що регуляторний акт - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що регуляторний акт характеризується наступним:
1) приймається уповноваженим регуляторним органом;
2) спрямований на регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторним органом та суб'єктом господарської діяльності;
3) має ознаки нормативно-правового акта, тобто розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, прийнятий щодо невизначеного кола суб'єктів.
Як вбачається з тексту Наказу № 647 ним прямо було передбачено введення обмежень щодо експлуатації вантажних вагонів окремих категорій для суб'єктів господарювання-власників відповідних вагонів, він спрямований на регулювання відносин між регуляторним органом та суб'єктами господарської діяльності (власники вантажних вагонів, ремонтні підприємства (вагоноремонтні, вагонобудівні підприємства) тощо) та прийнятий щодо невизначеного кола суб'єктів, а отже є регуляторним та нормативно-правовим актом.
Під час вирішення питання про законність та обґрунтованість Наказу № 647 суд досліджуєобставини прийняття оспорюваного Наказу та його відповідність встановленим принципам законодавства, в тому числі Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності».
Позивач вважає Наказ № 647 протиправним та таким, що підлягає визнанню нечинним з оскільки вважає відсутніми законні підстави для прийняття Наказу № 647 та оскільки його положення не передбачені Законом.
Міністерством інфраструктури України прийнято Наказ № 647 Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних тареєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажнихвагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, щопризначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території такихпідприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів».
Зазначений наказ № 647 останній приймається на виконання пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №841 «Деякі питання визначенняумов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування» (даті - постанова КМУ № 841).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державноївлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише напідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України (надалі -Закон №794 -VII) діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями ст. 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами ст. 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №794-VІІ Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 1160-ІV (далі - Закон № 1160-ІV) визначено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно- правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що регуляторний акт характеризується наступним: 1) приймається уповноваженим регуляторним органом; 2) спрямований на регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторним органом та суб'єктом господарської діяльності; 3) має ознаки нормативно-правового акта, тобто розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, прийнятий щодо невизначеного кола суб'єктів.
Питання введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності регулюється законодавством у сферах загальної безпечності нехарчової продукції, технічного регулювання та про захист прав споживачів. Відповідними законами врегульовані порядок і спосіб реалізації засобів державного регулювання та повноважень Кабінету Міністрів України у цих сферах.
У відповідності із статтею 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції'продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію,а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1194 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту» визначені основні вимоги до рухомого складу залізничного транспорту,що виготовляється та модернізується, а також до його складових і запасних частин під часпроектування, виробництва, монтажу, налагодження, введення в експлуатацію, експлуатації, ремонту, що використовуються на залізничних коліях загального та незагального користуванняз шириною колії 1520 міліметрів із швидкістю руху до 200 кілометрів на годину включно.
У відповідності із пунктом 15 цього Технічного регламенту рухомий склад залізничного транспорту, який відповідає вимогам цього Технічного регламенту, вільно переміщується, розміщується на ринку послуг залізничного транспорту та експлуатується на території України.Тобто, на сьогоднішній день чинне законодавство України не забороняє власникам ще придатного вагонного парку використовувати його понад нормативний строк у разі, якщо він відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством (усім чинним технічним регламентам, які застосовуються до нього).
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.
Стаття 5 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає повноваження Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання, до яких належить зокрема, затвердження у межах своєї компетенції технічних регламентів, процедур оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами; здійснення інших повноважень у сфері технічного регулювання, визначених законами у країни.При цьому, можливість запровадження Кабінетом Міністрів України будь-яких прямолінійних обмежень чи заборон у здійсненні господарської діяльності чинними законами не передбачено.
Крім того, передбачена постановою КМУ №841 процедура продовження строку експлуатації вантажних вагонів після проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операціймає ознаки дозвільної (погоджувальної) процедури. А відтак вона може бути запроваджена виключно шляхом внесення змін до законів України.
Проект Наказу № 647 не пройшов повноцінного громадського обговорення у відповідності до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Статтею 4 Закону № 1160-ІV визначені принципи державної регуляторної політики, до яких відносяться:
доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відноин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів об'єктів господарювання, громадян та держави;
передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Порядок оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій визначений у статті 9 Закону №1160-ІV, відповідно до якої кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним .аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу і назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторноговпливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень нього проекту регуляторного акта.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №1160-ІV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій.
З наведеного слідує висновок про обов'язковість оприлюднення проекту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з необхідності одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта. За таких обставин, проект регуляторного акта має бути оприлюдненим щонайменше 1 місяць до прийняття такого проекту.
В свою чергу, проект Наказу № 647 не пройшов повноцінного громадського обговорення у відповідності до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Так, повідомлення про оприлюднення до проекту наказу № 647 було розміщено на сайті Міністерства інфраструктури України 22.11.2021в якому вказано, що зауваження та пропозиції до проекту акта від зацікавлених юридичних та Фізичних осіб приймаються протягом місяця(тобтодо 22.12.2021 включно).
Слід зазначити, що учасники ОБ'ЄДНАННЯ «МЕТАЛУРГПРОМ» звертались до Відповідача з пропозиціями та зауваженнями щодо проекту оспорюваного Наказу у встановлений законодавством строк, про що більш детально зазначається нижче.
Проте оспорюваний Наказ був прийнятий 30.11.2021, тобто до закінчення строку надання пропозицій та зауважень щодо його змісту, що порушує статтю 9 Закону №1160-IV.
Таким чином Міністерством інфраструктури України не було дотримано вимоги Закону № 1160-ІVщодо строку для подання пропозицій та зауважень до наказу № 647, оскільки його прийнято до закінчення встановленого строку громадського обговорення.
Відповідачем при прийнятті Наказу № 647 грубо порушено принцип прозорості та врахування громадської думки, визначений статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
У процесі розгляду проекту наказу на адресу Мінінфраструктури направлялись ряд зауважень та пропозицій від суб'єктів господарювання (зокрема, учасників ОБ ЄДНАННЯ «МЕТАЛУРГПРОМ», про які зазначається нижче, листи Федерації роботодавців транспорту України від 30.11.2021 № 133-11/2021 та від 21.12.2021 № 142- 122021, СПО об'єднань профспілок від 21.12.2021 № 0112/1065-спо та ін.), обсяг і характер яких свідчив про те, що покладений в основу проектів наказів спосіб державного регулювання є потенційно обтяжливим для бізнес-середовища.
Один із ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» - принцип прозорості та врахування громадської думки, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності. В порушення вищезазначених вимог вказаного Закону, Мініфраструктури не здійснено об'єктивний розгляд відповідних звернень та не інформувало заявників про їх результати.
В свою чергу, Державна регуляторна служба під час прийняття рішення про погодження проекту наказу грубо порушено вимоги Закону, оскільки, при наявності суттєвих зауважень від суб'єктів господарювання до проекту наказу та за відсутності інформації щодо результатів розгляду їх розробником, Державною регуляторною службою було погоджено регуляторний акт, який не відповідав принципу прозорості та врахування громадської думки.Так, у листах вих. № 3996/63 від 03.11.2021 р. та вих. № 4394/63 від 07.12.2021 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ", яке, є учасником ОБ'ЄДНАННЯ «УКРМЕТАЛУРГПРОМ», висловлено застереження з приводу проекту оспорюваного наказу, висловлено думку, що впровадження Наказу № 647 є передчасним без урахування інтересів цілих галузей економіки України.
Внаслідок запровадження Наказу №647 підлягатимуть списанню близько 40 тис, напіввагонів, що матиме наслідком дефіцит цього типу рухомого складу. Відповідач не заперечив цього аргументу позивача в суді належними і допустимими доказами. Також в листі зазначається що норма про обов'язкове прийняття Акціонерним товариством «Укрзалізниця» вантажних вагонів після ремонту на ремонтному підприємстві може мати значні корупційні ризики.
Як наслідок, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" запропонувало:
- не вводити обмеження на використання напіввагонів 22 роками, а запровадити поступове зменшення до 33 років з 2027р.;
- відмовитись від намірів про введення обмежень на спеціалізований рухомий склад зокрема на обкотишовози;
- як альтернативу, для підвищення безпеки руху, запровадити механізм по контролю за дотриманням всіх необхідних норм та процедур по здійсненню продовження понаднормативного використання рухомого складу.
Аналогічного змісту зауваження до проекту висловлено ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" яке як зазначено вище є учасником ОБ'ЄДНАННЯ «УКРМЕТАЛУРГПРОМ».Зокрема, у листах №30/7076 від 02.11.2021 р. та 30/7809 від 07.12.2021 р. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" просило не приймати проект оспорюваного Наказу та надали рекомендації по доопрацюванню оспорюваного Проекту наказу з урахуванням наступних пропозицій:
-обмеження на продовження строку служби для напіввагонів встановити на рівні не менше 1,5 нормативного терміну їх служби з 2025;
-не запроваджувати обмеження на продовження строку служби для спеціалізованого рухомого складу в т.ч. обкотишовозів;
-виключити норму про поступове зменшення граничного віку напіввагонів до 22 років.
Також зауваження та пропозиції надійшли від ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», яке, як зазначено вище є учасником ОБ'ЄДНАННЯ «УКРМЕТАЛУРГПРОМ», та яке у листі №5074 від 08.12.2021 р. просило направити на доопрацювання проект оспорюваного наказу в частині виключення норми про поступове зменшення граничного віку та залишити для напіввагонів не менше 1,5 нормативного терміну їх служби без подальшого зменшення, а для обкотишовозів взагалі відмовитись від обмеження строку їх експлуатації. Одночасно запровадити більш суровий та незалежний контроль за повнотою вагоні та якістю виконання планових ремонтів, в т.ч. пов'язаних з продовженням строків служби вагонів.
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зауважило, що відповідно до вимог ЗУ «Про засади державної регуляторної політики», до 22 грудня 2021 п. до Міністерства інфраструктури надходитимуть зауваження та пропозиції від підприємств, які Міністерство має розглянути.
Також з листом щодо наслідків впливу дефіциту вантажних вагонів на виконання зобов'язань АТ «ПІВДГЗК» перед споживачами готової продукції до Міністерства інфраструктури України листом від 03.12.2021 р. № 52-40/1362 звернулось Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» яке, як зазначено вище є учасником ОБ'ЄДНАННЯ «УКРМЕТАЛУРГПРОМ».Згідно зазначеного листа АТ «ПІВДГЗК» висловлено занепокоєння щодо опублікованого 22.11.2021 р. оновленого проекту Наказу № 647 оскільки доопрацьований проект наказу не враховує раніше надані вказаним підприємством пропозиції. Також, АТ «ПІВДГЗК» просило доопрацювати проект оспорюваного Наказу з урахуванням наступних пропозицій: поступове обмеження на продовження строку служби для напіввагонів встановити на рівні не менше 1,5 нормативного терміну їх служби з 2027 р.; не впроваджувати метод каскадного граничного обмеження віку напіввагонів (з поступовим зменшенням граничного віку) до 22 років у 2031 р; не запроваджувати обмеження для спеціалізованих вагонів (в т.ч. обкотишовози та коксовози). Важливо не обмежувати використання вагонів з продовженим терміном служби, в проведення ремонтів яких їх власники вже вклали значні ресурси.
Окрім того, АТ «ПІВДГЗК» зазначило, що проект оспорюваного Наказу було опубліковано 22.11.2021 р., відповідно до ст. 9 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики» строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акту і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Відповідно, до 22 грудня 2021 року можуть надходити зауваження та пропозиції, які Міністерство інфраструктури України має або приймати або мотивовано відхиляти, що на думку АТ «ПІВДГЗК» унеможливлює введення в дію оспорюваного Наказу з 01.01.2022.
Також, листом про непогодження проекту оспорюваного Наказу до Міністерства інфраструктури України зверталась Федерація роботодавців транспорту України (далі - ФРТУ).Так, у листі вих. № 133-11/2021 від 30.11.2021 р. ФРТУ зауважила, що прийняття оспорюваного Наказу призведе до непотрібного списання цілком справних вагонів, а нових вагонів у потрібній кількості на заміну побудовано не буде. Також, попри численні зауваження та пропозиції учасників ринку, і в новій редакції оспорюваного Наказу (опубліковано 22.11.2021р.) немає жодної згадки про джерела фінансування нових вагонів.
Наслідком списання вагонів без їх належної заміни буде дефіцит вагонів і подальше падіння перевезень на українській залізниці, суттєве обмеження конкурентоспроможності вантажовідправників. В результаті матиме місце істотне зменшення обсягів перевезень, зниження промислового і сільськогосподарського виробництва з мільярдними втратами валютних та податкових надходжень. ФРТУ було запропоновано:обмеження на рівні 1,5 існуючого нормативного терміну служби встановити лише для універсальних напіввагонів, зерновозів та цистерн;не встановлювати граничні обмеження для спеціального рухомого складу (в т.ч. обкотишовози та коксовози) або встановити обмеження на рівні не менше Зх кратного строку служби; утриматись від впровадження методу каскадного граничного обмеження віку вагонів (зі зменшенням граничного віку вагонів кожного року);в найближчий час запровадити систему списання вагонів виключно на підставі оцінки технічного стану;не обмежувати використання вагонів з продовженим терміном служби, рішення по яким прийнято до моменту набрання чинності нормативним актом про обмеження строків продовження оскільки, досить значні кошти власників вагонів були витрачені для ремонту таких вагонів та недопустимо, щоб компанії були вимушені нести колосальні збитки; для задоволення тимчасових «пікових» сезонних та форс-мажорних потреб в вагонах - зняти існуючі конвенції з іноземних вагонів, зокрема: Конвенція УЗ на експортні перевезення на адресу Західних прикордонних переходів для напіввагонів іноземних дирекцій, ЦД / 16 від 10.04.2020; Конвекція УЗ на експортні перевезення на адресу Білорусії для напіввагонів іноземних дирекцій, ЦЦМ / 6 від 06.05.2021; Конвенція УЗ на підсилення напіввагонів іноземних дирекцій на території України під навантаження в порожньому стані, напіввагонів іноземних дирекцій ЦД / 15 від 02.07.2020;не забороняти використання іноземних вагонів у внутрішніх перевезеннях в режимі тимчасового ввезення.
Згідно з 4.2 ст.8 ЗУ «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.
Відповідно до ст.20 ЗУ «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу, розробленого центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, крім розробника цього проекту, уповноваженому органу.
У ст. 9 вказаного Закону зазначається, що усі зауваження і пропозиції щодо проекту pегуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Аналогічну позицію займає Державна регуляторна служба України (лист №7423/0/20-21 від 25.10.2021р.).
Таким чином, у відповідності до ст. 9 ЗУ «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» вищевказані пропозиції тазауваження, які надійшли уперіод по 22 грудня 2021 р. включно, підлягалиобов'язковому розгляду Відповідачем, а за результатами цього розгляду Відповідач зобов'язаний в силу вимог повністю чи частково враховати одержані зауваження іпропозиції або мотивовано їх відхилити.
В порушення вимог ст. 9 ЗУ «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» пропозиції та зауваження вищевказанихюридичних особі, у тому числі пропозиції учасників Об'єднання підприємств «УКРМЕТАЛУРГПРОМ», враховані Відповідачем не були.
Оспорюваний Наказ було прийнято Відповідачем до моменту закінчення граничного строку на подання зауважень та пропозицій, а саме: Наказ №647 прийнято в остаточній редакції 30.11.2021 p., в той час як строк зверненняз пропозиціями та зауваженням на проект Наказу №647 спливав лише 22.12.2021 р.
Значна кількість зауважень та пропозицій, які надійшли 30.11.2021 р. або пізніше і по 22.12.2021 р. включно не були розглянуті та не враховані Відповідачем.Зокрема, мова йде про зауваження та пропозиції викладені у наступних листах: Лист Федерації роботодавців транспорту України eux. №133-11/2021 від 30.11.2021 р;Лист Федерації роботодавців транспорту України eux. № 135-12/2021 від 02.12.2021р.; Лист AT «ПІВДГЗК» від 03.12.2021 р. № 52-40/1362;Лист ПрАТ «ІНГЗК» від 07.12.2021 р. № 30/7809; Лист ПрАТ «ПІВНГЗК» від 07.12.2021 р. № 4394/63; Лист ПрАТ «ЦГЗК» від 08.12.2021 р. № 50 74/43; Лист СПО об'єднань профспілок № 0112/1065-спо від 21.12.2021 p.;
Відповідачем при прийнятті оспорюваного Наказу порушено вимоги ст. 4, 9, 13 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо обов'язкового врахування пропозицій та зауважень громадськості.
Принцип прозорості та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності (ч. 1 ст.4 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»). Не врахування пропозицій та зауважень громадськості, не надання змістовної відповіді на пропозиції при прийнятті оспорюваного Наказу свідчать про порушення принципу прозорості державної регуляторної політики.
Оспорюваний Наказ було погоджено AT «Укрзалізниця» лише через місяць після його прийняття - 21.12.2021 p., свідченням чого є відповідний лист AT «Укрзалізниця»№ ц-5-88/6251-21 від 21.12.2021 р.Таким чином, оспорюваний Наказ було прийнято Відповідачем 30.11.2021 р. до його погодження з AT «Укрзалізниця», яке мало місце лише 21.12.2022.Зазначена обставина також свідчить про протиправність Наказу № 647.
При прийнятті оспорюваного Наказу Відповідачем порушено принцип збалансованості. Як вбачається зі змісту Аналізу регуляторного впливу Відповідачем наводяться аргументи на користь необхідності прийняття оспорюваного Наказу, однак не наведено аргументи проти прийняття оспорюваного Наказу. При цьому, Відповідачем проігноровано пропозиції щодо проведення глибокого аналізу впливу спірного Наказу на різні галузі економіки України.
В Аналізі регуляторного впливу не проаналізовано ризики та наслідки виникнення дефіциту рухомого складу, такі як: невиконання графіків відвантаження готової продукції, понаднормативне збільшення складських запасів, зменшення конкурентоспроможності вантажовідправників. Аналіз регуляторного впливу не розкриває джерела фінансування покриття дефіциту рухомого складу.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що до принципів державної регуляторної політики відноситься принцип ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Відсутність аналізу регуляторного впливу оспорюваного Наказу на різні галузі економіки не дозволяє забезпечити максимально можливих позитивних результатів, що свідчить про порушення принципу ефективності.
З відповідності до ч.З ст.8 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен визначити очікувані результати прийняттязапропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуванихвитрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта. Відсутність аналізу вигод та витрат суб'єктів різних галузей економіки, в тому числі ГМК, свідчить про порушення Відповідачем порядкуприйняття регуляторного акта (в частині проведення аналізу регуляторного впливу).
Аналізуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 р. № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів».
3. На виконання приписів ч. 5 ст. 265 КАС України зобов'язати Міністерство інфраструктури України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно- правовий акт.
4. Стягнути з Міністерства інфраструктури України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" (ЄДРПОУ 21926977) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.