19 травня 2025 року № 320/25019/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України про визнання протиправними та нечинними положень нормативно-правового акту,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України про визнання протиправними та нечинними положень нормативно-правового акту.
До суду позивач, через електронний суд 14.05.2025, подано заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції, яку судді Лиска І.Г. було передано 19.05.2025. Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 195 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.
Частиною 9 статті 195 КАС України визначено, що копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Дослідивши заяву позивача про участь у справі в режимі відеоконференції, суд зазначає, що дане клопотання належним чином не обґрунтоване щодо причин проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, суд звертає увагу, що незважаючи на введення воєнного стану, суд продовжує діяльність; судові засідання під час ввімкнення сигналу "Повітряна тривога" не проводяться; поряд із приміщенням суду знаходиться укриття - станція метро "Печерська".
Як указав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду.
Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 529/740/17.
Також, суд уважає за необхідне зауважити, що явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась. При цьому, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Водночас, сторони мають можливість надати письмові пояснення у встановленому порядку та клопотання про подальший розгляд справи без їхньої участі, в порядку письмового провадження.
Суд також зауважує, що станом на день подачі клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Київському окружному адміністративного суді є наявним велике навантаження технічної системи для здійснення режиму відеоконференції, що фактично унеможливлює її проведення, тобто у суду відсутня технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
З огляду на вищевикладене, клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 195, 243, 248, 256 КАС України суд,
У задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лиска І.Г.