19 травня 2025 року справа №320/23861/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛО ГРОУП ЗГ" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛО ГРОУП ЗГ" із позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31040 від 16 лютого 2023 року, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42086 від 28 лютого 2023 року, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення не містять обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для прийняття спірних рішень. Відтак позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та невмотивованими, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві позов не визнав, вказав, що виявлено та підтверджено участь ТОВ «СКЛО ГРОУП ЗГ» у ризикових операціях, а саме формування податкового кредиту з ознаками ризику, та його подальша реалізація. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості, а тому оскаржувані рішення є правомірними.
Дослідивши позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю “СКЛО ГРОУП ЗГ» (код ЄДРПОУ 44872901) є юридичною особою, що зареєстроване та діє згідно діючого законодавства України 24.06.2022 № запису 1000701020000096119.
ТОВ «СКЛО ГРОУП ЗГ» (позивач) здійснює з 2022 року діяльність по наступних КВЕД: 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 23.11 виробництво листового скла; 23.12 формування й оброблення листового скла; 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічним обладнанням.
ТОВ «СКЛО ГРОУП ЗГ», як продавцем і платником податку на додану вартість 30.12.2022 було оформлено на користь покупця товару «Скло Glass Clear 2250*3210-6mm», TOB «Контракт 61», податкову накладну № 22 на суму податку на додану вартість в розмірі 20456,66 грн з позначенням обсягу постачання (бази оподаткування) без ПДВ в розмірі 102 283,33 грн. Вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 13.01.2023 за №9296576529.
Також, 30.12.2022 ТОВ «СКЛО ГРОУП ЗГ», як продавцем і платником податку на додану вартість було оформлено на користь покупця товару «Скло Glass Clear 2250*3210-6mm», ТОВ «Контракт 61», податкову накладну № 23 на суму податку на додану вартість в розмірі 20 456, 66 грн з позначенням обсягу постачання (бази оподаткування) без ПДВ в розмірі 102283,33 грн. Вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 13.01.2023 за № 9296571863.
Позивачем 31.12.2022 було оформлено щодо вказаних операцій з продажу товару скла Glass Clear 2250*3210-6mm, відповідно до ст.ст. 188 і 189 Податкового кодексу України, податкову накладну № 24 на суму податку на додану вартість в розмірі 23 410, 88 грн з позначенням обсягу постачання (бази оподаткування) без ПДВ в розмірі 112 054, 40 грн. Вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 19.01.2023 за № 9300177859.
Однак згодом позивачем було отримано квитанції про зупинку реєстрації зазначених податкових накладних за результатами автоматизованого моніторингу. Згідно інформації вказаних квитанцій позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Оскільки у випадку зупинення реєстрації податкових накладних позивач, як платник податку, має право подати копії документів і письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладених, то відповідні пояснення і копії документів були надані позивачем.
Комісією ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.02.2023 було прийнято рішення № 31040 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Підставою для прийняття такого рішення слугували дані, що свідчать про, недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладної, та відсутність відображення у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.
Після отримання копії вказаного рішення позивачем, згідно п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, було надано комісії регіонального рівня інформації та копії документів, що свідчили про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За наслідками розгляду поданих позивачем документів 28.02.2023 комісією ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення № 42086 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Підставою для прийняття такого рішення слугували обставини, що свідчать про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладної.
Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, враховуючи з'ясовані обставини по справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв та зазначена податкова інформація:
1) 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).
2) 10- у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.
3) Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що позивачем було надано до податкового органу письмові пояснення та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження реальності господарських операцій та як наслідок складання податкових накладних.
Так, відповідно до наданих позивачем документів товариство здійснює торгівлю товаром «Скло Glass Clear 2250*321D-6mm». Вказаний товар був імпортований позивачем на підставі зовнішньоекономічного договору № AFF-179-22, укладеного 25.08.2022 з резидентом Республіки Азербайджан. Товар має походження із Республіки Азербайджан, був увезений на митну територію України на підставі відповідного договору № L0818/22 на перевезення, укладеного із резидентом Казахстану 18.08.2022. Поставка товару на митну територію України була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства та супроводжувалась оформленням всіх необхідних товаросупровідних та митних документів.
З метою здійснення ведення господарської діяльності позивачем, з урахуванням характеру і обсягу вантажу, було орендовано складське приміщення на підставі договору оренди від 01.08.2022 за місцем реєстрації у м. Київ.
Постачання товару покупцям здійснюється перевізниками, фізичними-особами підприємцями, документи відносно замовлення перевезення у одного з яких приєднані до позовної заяви. Дані документи свідчать, що транспортно-експедиторське обслуговування здійснюється залученими засобами на підставі відповідних заявок та актів надання послуг.
Станом на 01.12.2022, тобто на початок звітного періоду, у якому відбулись господарські операції, відносно яких були оформлені податкові накладні, була проведена інвентаризація товарних залишків на складі, за результатами якої було складено інвентаризаційний опис, за яким на орендованому позивачем складі обліковується, зокрема, 3 611, 75 кв.м. товару «Скло Glass Clear 2250*321D-6mm», тобто товару відносно якого було складено податкові накладні. При цьому дані складського обліку відповідають даним бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей позивача.
Відповідач не обґрунтував, чому дані документи не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За п. 6 Порядку № 1165 можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку є лише за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».
Відтак, Порядок № 1165 чітко визначає послідовність дій: І - зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування та ІІ - комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про ризиковість, у в'язку з чим, спірне у справі питання без наявності факту та обставин зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування, застосований Порядок № 1165, та чинне податкове законодавство не передбачають.
Суд вважає необхідним застосувати висновки в постанові від 04.06.2020 по справі №340/422/19 щодо недостатньої кількість трудового ресурсу, що не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату даних робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо). І взагалі, у вказаній постанові суд декларував, що саме фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина визначальною для дослідження судами. Тобто, на думку суду доводи щодо відсутності трудових ресурсів є другорядними доказами. Основне, що потрібно встановити чи був фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій і чи внаслідок такої операції відбулось збільшення/зменшення активів підприємства.
За правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19 здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Також суд зазначає, що з урахуванням наявних у справі документів, досліджених судом та враховуючи подані до контролюючого органу вимога та копії документів, останні спростовують правомірність вказаного прийнятого спірного рішення, яке не відповідає критеріям вмотивованості, оскільки достатня кількість працівників у позивача для підтвердження можливості та реальності здійснення господарських операцій у спірному періоді із контрагентами по постачанню товару, підтверджується дослідженими та зазначеними вище документами.
Враховуючи також вказану вище позицію суду з урахуванням висновків Верховного Суду викладеної у постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, та у постанові від 04.06.2020 у справі № 320/422/19.
Вказані вище первинні та бухгалтерські документи надані позивачем до суду та були надані до відповідача, зауважень щодо них у контролюючого органу не було, як в ході отримання та їх перевірки так і вході розгляду даної справи.
Як наслідок, суд встановлює обставини, які підтверджені належними доказами щодо оформлення та складення первинної документації позивача за правилами першої чи другої події для формування в майбутньому податкового кредиту по операціям із вказаним вище господарюючими суб'єктами контрагентами.
Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.
Крім того, слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом (-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
11.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1428 (далі - Постанова №1428), якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Зокрема, даними змінами до Порядку №1165 змінено форми додатків до Порядку зупинення: 4 “Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», 6 “Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та 7 “Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий 2 номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та запроваджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, який визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
Згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, вказані у спірних двох рішеннях код 07 розшифровується як - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) та враховуючи вищезазначене та встановлене судом, суд наголошує, що первинними та бухгалтерськими документами, за умовами укладених позивачем Договорів, відсутні підстави у контролюючого органу для застосування вказаного коду 07 податкової інформації лише у винятку доведеності такого застосування належними та достатніми доказами. В даній справі застосування коду 07 відповідачем належними та достатніми доказами не підтверджено.
Таким чином, відповідачами не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку суд приходить до висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у м. Києві №31040 від 16.02.2023 №42086 від 28.02.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про наявність підстав для їх скасування.
Судом встановлено, що товариство є діючим підприємством, платником податків, зокрема ПДВ, має матеріально технічну базу, достатню кількість працівників, необхідні для здійснення господарської діяльності.
Відповідачем по справі не надано суду належних та достатніх доказів щодо неналежного ведення господарської діяльності ТОВ “СКЛО ГРОУП ЗГ», задіяння такого в схемах по ухиленню від сплати податків, формування та подання до контролюючого органу незаконної податкової звітності за наслідками здійснених господарських операцій із контрагентами, не підтвердженої первинними та бухгалтерськими документами.
Суд вважає необхідним зауважити, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття таких рішень є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165.
Зокрема, згаданою вище постановою Кабінету Міністрів України №1428 до Порядку №1165 внесено зміни та встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.
Суд враховує, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії від 16.02.2023 №31040 та від 28.02.2023 №42086 є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн, тому ці витрати, необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31040 від 16 лютого 2023 року, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №42086 від 28 лютого 2023 року, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКЛО ГРОУП ЗГ» судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.