19 травня 2025 року м. Київ 320/11620/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія»
до1. Головного управління ДПС у Київській області; 2. Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових від 13.04.2021 № 2565492/36998670.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29.03.2021 № 49 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинного подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, позивач вважає дії відповідачів неправомірними та необґрунтованими положеннями чинного законодавства.
Поряд з цим, звертає увагу суду, що оскаржуване рішення відповідача 1 є необґрунтованим та складеним з порушенням Порядку №1165, як таке з якого не вбачається конкретної підстави відмови та зазначає, що позивачем були надані контролюючому органу всі первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції, за результатами якої було складено податкову накладну № 49 від 29.03.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 24.09.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 411/0/15-24 від 13 лютого 2024 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку" та відрахуванням зі штату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду № 2-ктр/гс від 15.02.2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 адміністративну справу №320/11620/21 було прийнято до провадження судді Жукової Є.О. Суд ухвалив розгляд справи розпочати спочатку, розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
07 травня 2024 року до Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності спірних рішень, прийнятих у межах наданих повноважень, з огляду на не надання позивачем до контролюючого органу первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.
Відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, у разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України в частині розгляду справи в судовому засіданні за участі представників відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у ст. 262 КАС України.
За змістом норм ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні та з метою збереження життя та здоров'я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України в частині заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 52 КАС України встановлено, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) створено 30.09.2020 (номер запису:1000741030008085321)
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових № 2565492/36998670, яке є предметом даної справи, прийянто 13 квітня 2021 року.
Отже, позивачем у справі визначено належного відповідача, а саме Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України в частині заміни ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) в порядку процесуального правонаступництва на відокремлений підрозділ ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» (код ЄДРПОУ: 36998670) зареєстровано як юридичну особу 21 липня 2010 року, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій номер 13551020000003363.
Єдиними керівником Товариства є громадянин України ОСОБА_2 .
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.10 Складське господарство; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
Господарську діяльність позивач здійснює за юридичною адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд.17, офіс 24.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» повністю забезпечена трудовими ресурсами для здійснення господарських операцій за рахунок власних штатних працівників у кількості 11 чол.
Для підтвердження вказаних фактів позивачем до позовної заяви було додано штатний розпис станом на 01.01.2021 та відомість по нарахування заробітної плати за березень 2021.
Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» орендує офісне приміщення у Приватного виробничого підприємства «БКС» (ЄДРПОУ 31647928) за Договором оренди №01/04/17 від 28.03.2017р., Додатковою угодою №1 від 31.01.2018р., Додатковою угодою №1-01/04/17 від 31.03.2018р., Додатковою угодою №1 від 31.01.2019р. та Додатковою угодою №2-01/04/17 від 28.02.2021р.
У зв'язку з чим позивач надавав повідомлення за формою 20-ОПП для підтвердження наявних офісних приміщень, яке було прийняте контролюючим органом, що не спростовується відповідач.
Для здійснення господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» користується послугами зберігання, складськими послугами з приймання товару, проведення вантажно- розвантажувальних робіт та інших послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: Договору відповідального зберігання товару №02012020 від 02.01.2020 та Додаткової угоди №1 від 28.12.2020 укладених з ТОВ ТПГ «Формула» (ЄДРПОУ 36161468); договору відповідального зберігання №01-9/3 від 29.12.2017 та Додаткової угоди №3 від 28.12.2020 укладених з Дочірнім підприємство «Пластмас» ТОВ «Торговий дім Пластмас-Прилуки» (ЄДРПОУ 32512498); Договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг №49 від 20.12.2019 та Додатку №1 від 20.12.2019 укладених з Державним підприємство Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» (ЄДРПОУ 07673802).
Поряд з цим, транспортно-експедиторські послуги з транспортування товару позивачу надаються Приватного виробничого підприємства «БКС» (ЄДРПОУ 31647928) на підставі Договору № 1.1 від 01.01.2021., згідно якого Експедитор надає послуги по пошуку та підбору перевізників та/або їх довірених осіб, тобто організовує перевезення найманим транспортом.
Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» було укладено Договір поставки №01ПП21 від 11.01.2021 та Додаток №16 від 29.03.2021 до Договору поставки №01ПП21 від 11.01.2021
Предметом вищезазначеного договору є: поставка товару - поліетилен НРF 4810Н вищий сорт, у кількості 22 тон на загальну суму 1 222 298 грн. 09 коп.
Відповідно до умов Додатку №16 від 29.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» зобов'язалось здійснити протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати поставки товару повну оплату.
Розрахунок Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» здійснило в наступному порядку: 05.04.2021р. на суму 768 217 грн. 94 коп. - платіжне доручення №471; 05.04.2021р. на суму 454 080 грн. 15 коп. - платіжне доручення №472.
На підтвердження відвантаження товару сторони підписали видаткову накладну №165 від 29.03.2021р.
З метою отримання товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» надали Довіреність №1 від 04.01.2021р.
Відповідно до п.2 Додатку №16 від 29.03.2021р. поставка товару здійснюється зі складу Постачальника транспортом Покупця.
На підтвердження придбання товару, що був реалізований позивачем контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс», в матеріалах адміністративної справи наявні: копія Договору поставки товарів нафтохімії №А20180200/8/4 від 01.03.2018р., Додаткова угода №9 від 02.04.2020р. до Договору №А20180200/8/4 від 01.03.2018р. та Додаток №277 від 29.03.2021р. до Договору № А20180200/8/4 від 01.03.2018р. укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (постачальник).
Відповідно до даного вищезазначених документів позивач придбав Товар - поліетилен НЕХ4810Н вищий сорт, у кількості 44 тон на загальну суму 2 440 231 грн. 20 коп.
Позивач здійснив оплату товару на підставі рахунку на оплату №959 від 29.03.2021р., що також підтверджується платіжним дорученням №169 від 29.03.2021р.
На підтвердження відвантаження товару сторонами було підписано видаткову накладну №КНХ00005585 від 29.03.2021р.
Оскільки, позивач не має власних або орендованих складських приміщень, відвантаження товару за договором поставки №01ПП21 від 11.01.2021 відбулось напряму на транспорт покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс»), що підтверджується, наявною в матеріалах справи, Товарно-транспортною накладною №1304 від 29.03.2021р., в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрейдресурс» зазначається як замовник та транспортною інструкцією №00000002151 від 29.03.2021, в якій визначено, позивача, як покупця, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», вантажовідправником.
У зв'язку з чим, на виконання вимог податкового законодавства, позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 49 від 29.03.2021.
За наслідками реєстрації податкової накладної в ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» було отримано електронну квитанцію, в якій було зазначено - «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.03.2021 №49 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.4094%, «Р»=6572330.2».
08 квітня 2023 року позивачем було направлено до Головного управління ДПС у Київській області Повідомлення №3 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
До вищезазначеного повідомлення було додано: пояснювальна записка; Договір поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Додаток №16 від 29.03.21р. до Договору поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Додаток №17 від 30.03.21р. до Договору поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Рахунок на оплату №125 від 29.03.21р.; Рахунок на оплату №127 від 30.03.21р.; Видаткова накладна №165 від 29.03.21р.; Видаткова накладна №167 від 31.03.21р.; Довіреність №1 від 04.01.21р.; Договір поставки товарів нафтохімії №А20180200/8/4 від 01.03.2018р.; Додаткова угода №9 від 02.04.2020р. до Договору поставки товарів нафтохімії №А20180200/8/4 від 01.03.2018р.; Додаток№277 від 29.03.21р.; Додаток№278 від 30.03.21р.; Рахунок на оплату №959 від 29.03.21р.; Рахунок на оплату №975 від 30.03.21р.; Видаткова накладна №КНХ00005585 від 29.03.21р.; Видаткова накладна №КНХ00005807 від 31.03.21р.; ТТН №1304 від 29.03.21р.; ТТН №1327 від 31.03.21р.; Сертифікат якості №КНХ00005585 від 29.03.21р.; Сертифікат якості №КНХ00005807 від 31.03.21р.; Транспортна інструкція №2151 від 29.03.21р.; Транспортна інструкція №2198 від 30.03.21р.; Платіжне доручення №169 від 29.03.21р.; Платіжне доручення №170 від 30.03.21р.
13 квітня 2021 року рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2565492/36998670 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №49 від 29 березня 2021 року з підстав - «Ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погодившись із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2565492/36998670 від 13.04.2021 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів, в тому числі, як попередньої оплати (аванс) або після кожної поставки товару незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання всіх спірних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які, на його думку, підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено спірні податкові накладні.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючий орган не зазначив, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа № 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа № 240/12428/19).
Водночас, оскаржуване рішення містить лише загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Натомість, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатом якої була сформована спірна ПН.
Зі спірного рішення, ні з відзиву відповідача-1 не вбачається, що вказаним документам надавалась належна оцінка, з врахуванням специфіки господарських операцій.
Поряд з цим, контролюючим органом не надано жодних доказів, які слугували б підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
У цьому контексті, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носять протиправний характер та підлягають скасуванню.
Щодо посилань Головного управління ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву на те, що ГУ ДПС у Київській області встановлено, що позивачем надано документи, але надані первинні документи не підтверджують дійсність господарської операції враховуючий галузеву специфіку позивача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження господарської операції з контрагентом було надано до контролюючого органу наступні документи, а саме: пояснювальна записка; Договір поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Додаток №16 від 29.03.21р. до Договору поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Додаток №17 від 30.03.21р. до Договору поставки №01ПП21 від 11.01.2021р.; Рахунок на оплату №125 від 29.03.21р.; Рахунок на оплату №127 від 30.03.21р.; Видаткова накладна №165 від 29.03.21р.; Видаткова накладна №167 від 31.03.21р.; Довіреність №1 від 04.01.21р.; Договір поставки товарів нафтохімії №А20180200/8/4 від 01.03.2018р.; Додаткова угода №9 від 02.04.2020р. до Договору поставки товарів нафтохімії №А20180200/8/4 від 01.03.2018р.; Додаток№277 від 29.03.21р.; Додаток№278 від 30.03.21р.; Рахунок на оплату №959 від 29.03.21р.; Рахунок на оплату №975 від 30.03.21р.; Видаткова накладна №КНХ00005585 від 29.03.21р.; Видаткова накладна №КНХ00005807 від 31.03.21р.; ТТН №1304 від 29.03.21р.; ТТН №1327 від 31.03.21р.; Сертифікат якості №КНХ00005585 від 29.03.21р.; Сертифікат якості №КНХ00005807 від 31.03.21р.; Транспортна інструкція №2151 від 29.03.21р.; Транспортна інструкція №2198 від 30.03.21р.; Платіжне доручення №169 від 29.03.21р.; Платіжне доручення №170 від 30.03.21р.
Проте, податковим органом жодним чином не надано оцінки наданим документам та не спростовано того, що надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію зазначену в податкових накладних. Як і під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування не спростовано.
Натомість аналіз поданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірних господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.
Разом із тим суд наголошує, що в цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Щодо посилань ДПС України на дискреційність таких повноважень, суд такі посилання відповідача-2 відхиляє та зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного прав позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
В даному випадку, зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою фактичного подання.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, за подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 4540,40 грн.
У той же час, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлену одну вимогу немайнового характеру, отже відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», судовий збір судовий становить 2270, 00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за його клопотанням за ухвалою суду.
Отже з урахування вищевикладеного, судовий збір у розмірі 2270,00 підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2565492/36998670 від 13.04.2021.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №49 від 29.03.2021 фактичною датою направлення на реєстрацію.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135, 00 грн., (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135, 00 грн., (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.